Вміст ТБК-позитивних продуктів у зародках в’юна Misgurnus fossilis L. на різних етапах розвитку за впливу амінокислотних похідних 1,4-нафтохінону
Анотація
Нафтохінони відіграють важливу роль серед природних речовин і їхніх синтетичних похідних, оскільки вони мають широкий спектр біологічної активності. Амінокислотні похідні 1,4-нафтохінону мають перспективи практичного використання в медицині та фармакології. Для з’ясування можливого механізму дії амінокислотних похідних 1,4-нафтохінону досліджено вміст ТБК-позитивних продуктів у зародкових клітинах в’юна Misgurnus fossilis L. упродовж ембріогенезу. Зародки прісноводної риби в’юна Misgurnus fossilis L. є зручною й адекватною системою для з’ясування механізмів дії фізичних і хімічних факторів.
Встановлено, що глутамінове похідне 1,4-нафтохінону має найкраще виражені біологічні ефекти та викликало достовірне зростання ТБК-позитивних продуктів упродовж ембріогенезу щодо контролю на стадії 2 та 256 бластомерів (60-та і 270-та хв розвитку зародків) на 47 % і 43 %, відповідно (р≥0,99). На стадіях 16 і 64 бластомери спостерігається тенденція до підвищення вмісту МДА за дії глутамінового похідного 1,4-нафтохінону в концентрації 10-5М, порівняно з контролем. Також на стадії 10-го поділу за впливу глутамінового похідного 1,4-нафтохінону вміст МДА щодо контрольного зразка знижується на 2 %, ймовірно, за рахунок активації ферментативних систем антиоксидантного захисту. Підвищення інтенсивності процесів ліпопероксидації стимулює активацію ферментів антиоксидантної системи. Тому для аналізу прооксидантно-антиоксидантного стану зародків в’юна необхідно дослідити активність ферментів, які забезпечують антиоксидантний захист.
Отримані результати дають змогу припустити, що за дії похідного 1,4-нафтохінону відбувається активація процесів перекисного окиснення ліпідів у зародкових клітинах в’юна Misgurnus fossilis L. упродовж ембріогенезу.
Ключові слова
Повний текст:
PDFПосилання
Боднарчук Н. О., Мандзинець С. М., Петрух Л. І., Санагурський Д. І. Стан системи антиоксидантного захисту зародків в’юна за впливу флуренізиду // Біологія тварин. 2016. Т. 18. № 2. С. 9–17
Боднарчук Н. О., Мандзинець С. М., Петрух Л. І., Санагурський Д. І. Вміст первинних і вторинних продуктів ліпопероксидації у зародках в’юна за дії флуренізиду // Біол. cтудії / Stud. Biologica. 2016. Т. 10. № 1. С. 53–60.
Гойда О. А. Біофізичні аспекти ранього онтогенезу тварин. К.: Наук. думка, 1993, 224 с.
Гончарук Є. Г. Коршун М. М. Вільнорадикальне окиснення як універсальний неспецифічний механізм пошкоджуючої дії шкідливих чинників довкілля (огляд літератури та власних досліджень) // Журнал Акад. мед. наук України. 2004. Т. 10. № 1. С. 131–150.
Головчак Н. П., Тарновська А. В., Коцюмбас Г. І., Санагурський Д. І. Процеси перекисного окиснення ліпідів у живих організмах: монографія. Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2012. 252 с.
Тарновська А., Генега А., Семочко О., Яремчук М. Перекисне окиснення ліпідів у зародках в’юна протягом раннього ембріогенезу за впливу антибіотика фторхінолонового ряду бороцину // Молодий вчений. 2018. Т. 9 (2). C. 290–293.
Klotz L., Xiaoqing H., Claus J. 1,4-naphthoquinones: from oxidative damage to cellular and inter-cellular signaling // Molecules. 2014. Vol. 19. Issue. P. 14902–14918.
Liu Z., Shen Z., Xiang S. et al. Evaluation of 1,4-naphthoquinone derivatives as antibacterial agents: activity and mechanistic studies // Front Environ. Sci. Eng. 2023. Vol. 17 (3). P. 31.
Ottoni F. M, Gomes E. R., Pádua R. M. et al. Synthesis and cytotoxicity evaluation of glycosidic derivatives of lawsone against breast cancer cell lines // Bioorg Med. Chem. Lett. 2020. Vol. 30 (2). P. 126817.
Pradidphol N., Kongkathip N., Sittikul P. et al. First synthesis and anticancer activity of novel naphthoquinone amides // Eur. J. Med. Chem. 2012. Vol. 49. P. 253–270.
Santos E. W. P, Sousa R. C., Franca M. N. F. et al. Inhibitory effect of O-propargyllawsone in A549 lung adenocarcinoma cells BMC // Complement Med Ther. 2023. Vol. 23 (1). P. 333
Shen X., Liang X., He C. et al. Structural and pharmacological diversity of 1,4-naphthoquinone glycosides in recent 20 years // Bioorg Chem. 2023. Vol. 138. P. 106643.
Wang Y., Luo Y. H., Piao X. J. et al. Novel 1,4naphthoquinone derivatives induce reactive oxygen speciesmediated apoptosis in liver cancer cells // Mol. Med. Rep. 2019. Vol. 19 (3). P. 1654–1664.
Wellington К. W. Understanding cancer and the anticancer activities of naphthoquinones // RSC Advances. 2015. N 5. P. 20309–20338.
DOI: http://dx.doi.org/10.30970/vlubs.2024.92.02
Посилання
- Поки немає зовнішніх посилань.