Біометричний аналіз показників прооксидантно-антиоксидантного стану плазми крові щурів за дії гістаміну і кверцетину

Анотація

Досліджували закономірності впливу гістаміну у концентраціях 0,01; 0,1; 1; 10 мкМ і кверцетину в концентраціях 0,1; 0,3; 0,5; 1; 3; 5 мМ, а також їхню поєднану дію на прооксидантно-антиоксидантний стан плазми крові щурів, застосовуючи кластерний і факторний біометричні аналізи. Встановили, що експериментальні групи за досліджуваними показниками (ТБК-позитивні продукти, гідропероксиди ліпідів, карбонільні групи протеїнів нейтрального й основного характеру, супероксидний аніон-радикал, супероксиддисмутаза, каталаза, відновлений глутатіон, АТФ) розподілилися між 13 кластерами (згідно з кластерним аналізом). В одній групі подібності виявилася дія гістаміну в концентраціях 0,01 мкМ і 1 мкМ. Подібний вплив на показники прооксидантно-антиоксидантного стану плазми крові чинять кверцетин у концентрації 0,5 мМ і гістамін у концентрації 0,1 мкМ. Поєднане додавання до крові гістаміну в концентрації 10 мкМ і кверцетину в концентраціях 0,1; 0,5; 3 мМ зумовлюють однакові зміни зазначених досліджуваних показників. Кластерний аналіз також об’єднав поєднану дію гістаміну в концентрації 0,01 мкМ і кверцетину в концентраціях 0,1 і 3 мМ. Важливо зазначити, що у тих кластерах, до експериментальних груп крові яких додавали і гістамін, і кверцетин, встановлено зниження вмісту карбонільних груп протеїнів, що свідчить про зменшення ураження протеїнів унаслідок процесів вільнорадикального окиснення. Застосовуючи факторний аналіз, встановили наявність трьох прихованих факторів, які впливають на процеси вільнорадикального окиснення крові за дії гістаміну і кверцетину. Виявлено високу кореляцію фактора І з карбонільними групами протеїнів, відновленим глутатіоном, супероксидним аніон-радикалом. Фактор ІІ найбільше корелює з АТФ, супероксиддисмутазою, гідропероксидами ліпідів. Висока тіснота взаємозв’язку є між фактором ІІІ і ТБК-позитивними продуктами й каталазою. Враховуючи тісноту взаємозв’язку, факторові І було надано назву «фактор дії на білки», факторові ІІ – «фактор дії на біоенергетику та ініціатор процесів пероксидного окиснення ліпідів», факторові ІІІ – «фактор посилення процесів пероксидного окиснення ліпідів». Встановлено, що кверцетин активує фактор І (вплив на білки, зумовлюючи їхнє окиснення) та фактор ІІІ (посилення процесів пероксидного окиснення ліпідів) залежно від концентрації препарату. Кверцетинові у концентрації 1 мМ належать властивості обох факторів (І і ІІІ).