Кількісні та якісні показники спермограм чоловіків різних вікових груп у нормі та за патологій

A. Tarnovska, A. Heneha, D. Hrytchyshyn, Ya. Muzyka, V. Chemiorkina, N. Fedkovych

Анотація


Досліджували показники спермограм чоловіків різного віку: молодша (20–29 р.), середня (30–39 р.) і старша (40–50 р.) вікові групи за нормозооспермії, оліготератоастенозооспермії, тератоастенозооспермії та гіпотератозооспермії. Спермограми було отримано під час дослідження пацієнтів у клініці репродуктивної медицини «Альтернатива клініка». Якість еякулятів і сперміїв оцінювали за показниками: об’єм еякуляту, в’язкість, кількість сперматозоїдів у 1 мл еякуляту; загальна кількість сперматозоїдів у еякуляті; рухливість сперматозоїдів за категоріями руху А та В; морфологія сперматозоїдів (відсоток морфологічно нормальних і змінених сперматозоїдів), показник плідності Фарріса та кількість активних сперматозоїдів. Ми з’ясували, що основними показниками відхилень у спермограмах чоловіків різних вікових груп є рухливість сперматозоїдів за категоріями руху А та В; морфологія сперматозоїдів (відсоток морфологічно нормальних і змінених), показник плідності Фарріса та кількість активних сперматозоїдів.

Щоби встановити частку впливу оліготератоастенозооспермії, тератоастенозооспермії та гіпотератозооспермії і фактора віку в загальну мінливість показників спермограм чоловіків молодшої (20–29 р.), середньої (30–39 р.) та старшої (40–50 р.) вікових груп, провели 41 серію однофакторного та 18 серій двофакторного дисперсійного аналізу. Встановили, що частка впливу досліджуваних захворювань у загальну мінливість показника рухливості сперматозоїдів за категорією В у чоловіків молодшої вікової групи незначна і становить 10 % від загального внеску, натомість зростає частка впливу неврахованих факторів, яка становить 90 % від загального внеску. Це може свідчити про наявність патологічних процесів у репродуктивних органах чоловіків. Частка впливу фактора віку в загальну мінливість таких показників спермограм як рухливість сперматозоїдів за категоріями А та В, морфологія сперматозоїдів (відсоток морфологічно нормальних і дегенеративних сперматозоїдів), показник плідності Фарріса й активність і життєздатність сперматозоїдів молодшої, середньої та старшої вікових груп є незначною в межах від 1 до 6 %.


Ключові слова


еякулят; спермограма; оліготератоастенозооспермія; тератоастенозооспермія; гіпотератозооспермія; непліддя; фактор віку; чоловік

Повний текст:

PDF

Посилання


Acacio B. D., Gottfried T., Israel R., Sokol R. Z. Evaluation of a large cohort of men presenting for a screening semen analysis // Fertility and Sterility. 2000. Vol. 73 (3). P. 595-597. https://doi.org/10.1016/S0015-0282(99)00591-9

Amini L., Kahrobaie M., Amiri-Farahani L., Haghani H. The relationship between health life style and spermogram Indicators among infertile men: preliminary data // BMC Research Notes. 2020. Vol. 13 (1). P. 278. https://doi.org/10.1186/s13104-020-05102-5

Arya S. T., Dibb B. The experience of infertility treatment: the male perspective // Human Fertility (Cambridge, England). 2016. Vol. 19 (4). P. 242-248. https://doi.org/10.1080/14647273.2016.1222083

Condic M. L. The basics about stem cells // First Things: A Monthly Journal of Religion and Public Life. 2002. P. 30-34.

ESHRE Capri Workshop Group. Genetic aspects of female reproduction // Human reproduction update. 2008. Vol. 14 (4). P. 293-307. https://doi.org/10.1093/humupd/dmn009

Eskenazi B., Wyrobek A. J., Kidd S. A. et al. Decreases in Human Semen Quality with Age Among Healthy Men (No. UCRL-JC-146551). Lawrence Livermore National Lab.(LLNL), Livermore, CA (United States). 2001.

Gołąb J., Jakóbisiak M., Lasek W. Immunologia. Warszawa: Wydawnictwo Naukowe PWN, 2002. 497 p.

Gorpinchenko I. I., Romanyuk M. G. Male infertility: etiology, pathogenesis, diagnosis and modern methods of treatment // Health of Man. 2016. Vol. 1 (56). P. 8-17. https://doi.org/10.30841/2307-5090.1(56).2016.95374

Gorpynchenko I., Gurzhenko Y., Spyrydonenko V., Lytvinets E. Comparative characteristics of spermographic indicators in idiopathic forms of infertility in men from radioactively contaminated and conventionally clean regions of Ukraine // Probl. Radiats. Med. Radiobiol. 2019. Vol. 24. P. 367-379. https://doi.org/10.33145/2304-8336-2019-24-367-379

Hrynchuk V. O. The male factor in a barren marriage // Health of Men. 2007. Vol. 2. P. 183.

Ivaniuta L. I., Ivaniuta S. O. Infertility in marriage (achievements and prospects). Kyiv: New Medicine. 2005. Vol. 2. P. 22-25.

Kehoe S., Chitty L., Homfray T. (Eds.). Reproductive Genetics. London: RCOG, 2009. 232 p. https://doi.org/10.1017/CBO9781107784741

Lunyova G. G., Lipkan H. M., Zavadska O. P. et al. Research of ejaculate in the diagnosis of male infertility: Kyiv: Shupyk National Medical Academy of Postgraduate Education, 2010. 118 p.

Matzuk M. M., Lamb D. J. The biology of infertility: research advances and clinical challen­ges // Nature Medicine. 2008. Vol. 14 (11). P. 1197-1213. https://doi.org/10.1038/nm.f.1895

Moskowitz S. M., Chmiel J. F., Sternen D. L. et al. CFTR-Related Disorders. GeneReviews. Seattle, WA: University of Washington. 2001.

Ozelci R., Yılmaz S., Dilbaz B. et al. Seasonal variation of human sperm cells among 4,422 semen samples: A retrospective study in Turkey // Systems Biology in Reproductive Medicine. 2016. Vol. 62 (6). P. 379-386. https://doi.org/10.1080/19396368.2016.1225322

Pastukhova V. A. Morphofunctional state of internal organs under the influence of various factors // Ukrainskyi Medychnyi Almanakh. 2008. Vol. 11 (6). P. 209-213.

Punab M., Poolamets O., Paj P. et al. Causes of male infertility: a 9-year prospective monocentre study on 1737 patients with reduced total sperm counts // Human Reproduction (Oxford, England). 2017. Vol. 32 (1). P. 18-31. https://doi.org/10.1093/humrep/dew284

Tarnovska A. V., Heneha A. B. Biometric analysis of spermograms of men of different age groups in normal and pathology in Lviv region, Ukraine // Studia Biologica. 2022. Vol. 16. № 3. P. 49-60. doi: http://dx.doi.org/10.30970/sbi.1603.686.

Tarnovska A. V., Henega A. B., Semochko O. M. et al. Analysis of spermograms of middle-aged men (30-39 years old) with teratozoospermia and asthenozoospermia // Young Scientist. 2018. Vol. 9 (61). P. 286-289.

Weber R. F. A., Dohle G. R., Romijn J. C. Clinical laboratory evaluation of male subfertility // Advances in Clinical Chemistry. 2005. Vol. 40. P. 317-364. https://doi.org/10.1016/S0065-2423(05)40008-6

World Health Organization. WHO laboratory manual for the examination and processing of human semen, 5th ed. World Health Organization. 2010. Retrieved from https://apps.who.int/iris/handle/10665/44261

Yatskiv O. M., Tarnovska A. V. Causes and forms of male infertility and methods of diagnosing ejaculate as the main indicator of male health // Visnyk of Lviv National University. Biological Series. 2012. Vol. 60. P. 4-20.




DOI: http://dx.doi.org/10.30970/vlubs.2024.91.10

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.