ВIКОВI ТА ГЕНДЕРНІ ОСОБЛИВОСТI ЛIПIДНОГО ПРОФIЛЮ КРОВI ХВОРИХ НА ГIПЕРТОНIЮ Й IШЕМIЧНУ ХВОРОБУ СЕРЦЯ

O. Dotsenko, Z. Boiarska

Анотація


Серцево-судинні захворювання (ССЗ) у XXI ст. залишаються головною причиною смертності у всьому світі. В Україні протягом 2020 р. померли 365 515 українців від серцевих захворювань і ураження системи кровообігу. У роботі досліджено вiкові та статеві особливості лiпiдного профiлю кровi хворих на гiпертонiю й iшемiчну хворобу серця. Проаналізовано статистичні дані обстеження 775 осіб (із них 436 жінок і 339 чоловіків). Для оцінки ліпідного спектру крові аналізували дані лабораторних досліджень вмісту у плазмі крові загального холестеролу (ЗХС), тригліцеридів (ТГ), холестеролу ліпопротеїнів високої щільності (ХС ЛПВЩ) у хворих з гіпертонією та ішемічною хворобою серця. Обробку й аналіз даних виконували стандартними методами варіаційної статистики у програмі «Statistica 8.0». Досліджено зміни ліпідного обміну у хворих, що страждають на ішемічну хворобу серця та гіпертонію. Виконано аналіз асоційованої з віком і статтю динаміки параметрів ліпідного спектру крові – загального вмісту тригліцеридів, загального холестеролу (ХС), холестеролу ліпопротеїнів низької і високої щільності (ХС ЛПНЩ і ХС ЛПВЩ), величини прогностичного коефіцієнта атерогенності (КА).
Встановлено, що рівень загального холестеролу жінок у вікових групах <45 і 55–65 років вищий, ніж в аналогічних групах чоловіків. У вікових групах >65 років гендерних відмінностей рівнів ЗХС не спостерігається. Серед осіб у групах 45–55 років наявні гендерні відмінності за значенням прогностичного коефіцієнта атерогенності. У групі жінок не зафіксовано змін рівня тригліцеридів, пов’язаного з віком. У чоловіків простежується залежність рівня тригліцеридів від віку хворих. Достовірних відмінностей у рівнях ліпопротеїнів низької та високої щільності залежно від статі не виявлено.


Ключові слова


серцево-судинні захворювання; артеріальний тиск; артеріальна гіпертензія; ішемічна хвороба серця; ліпопротеїди високої щільності; ліпопротеїди низької щільності; ліпопротеїди дуже низької щільності; прогностичний коефіцієнт атерогенності

Повний текст:

PDF

Посилання


Булгакова С. В., Гусякова О. А., Тренева Е. В. и др. Влияние липидного обмена на темп старения пациентов с артериальной гипертонией // Клиническая лабораторная диагностика. 2018. Т. 63. № 8. С. 495-499.

Горячковский А. Клиническая биохимия в лабораторной диагностике. Одесса: Экология, 2005. 616 с.

Гребенников И. Н., Куликов В. А. Липопротеины высокой плотности: не только обратный транспорт холестерина // Вестн. Витебск. гос. мед. ун-та. 2011. № 10. С. 2-7.

Дедов И. И., Мельниченко Г. А., Роживанов Р. В., Курбатов Д. Г. Рекомендации по диагностике и лечению дефицита тестостерона (гипогонадизма) у мужчин // Проблемы эндокринологии. 2016. Т. 62. № 6. С. 78-80.

Доклад экспертной группы по лабораторной стандартизации Национальной образовательной программы по холестерину. Выявление, количественная оценка и терапия высокого уровня холестерина у взрослых / председатель Герберт, К. Нэйто; пер. с англ. Merck Sharp. Dohme-Chibret AG, 1996. 127 с.

Дубоссарская З. М. Проблема лептинемии в гинекологической эндокринологии // Мед. аспекты здоровья женщины. 2015. № 6 (92). С. 15-22.

Дубоссарская З. М., Дубоссарская Ю. А. Проблемы репродуктивного старения женщин и необходимость протективной anti-aging терапии. Клиническая лекция // Мед. аспекти здоров'я жінки. 2019. № 7. С. 5-9.

Кардиоваскулярная профилактика 2017. Российские национальные рекомендации // Рос. кардиол. журнал. 2018. № 23 (6). С. 7-122.

Кількість померлих за окремими причинами смерті. Архів за 2020 рік. [Internet] Держстат України. Available from: http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2020/ds/kpops/kpops_u/arh_kpops2020_u.html

Коваленко В. М., Дорогой А. П. Серцево-судинні хвороби: медично-соціальне значення та стратегія розвитку кардіології в Україні // Укр. кардіол. журнал. 2016. № 3. С. 5−14.

Куликов В. А. Обратный транспорт холестерина из макрофагов // Вестн. Витебск. гос. мед. ун-та. 2011. № 10. С. 33-40.

Мычка В. Б., Толстов С. Н., Салов И. А. Особенности формирования метаболического синдрома у женщин в разные фазы климактерического периода // Рос. кардиол. журнал. 2015. № 4. С. 73-78.

Саханда І. В. Статистика захворюваності населення станом на 01.12. 2017 року на серцево-судинні захворювання // Фітотерапія. 2018. № 1. С. 56-58.

Саханда І. В., Негода Т. С., Сятиня М. Л. Фактори ризику виникнення, структура і динаміка розвитку серцево-судинної захворюваності населення України // Ліки України плюс. 2015. № 4. С. 116-118.

Філенко І. М. Адипокіни та гіпертонічна хвороба: клінічне та терапевтичне значення // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. 2020. № 2. С. 35-40. https://doi.org/10.11603/1811-2471.2020.v.i2.11301

Akhigbe R., Ajayi A. The impact of reactive oxygen species in the development of cardiometabolic disorders: a review // Lipids Health Dis. 2021. Vol. 20. N 1. Р. 23. https://doi.org/10.1186/s12944-021-01435-7

Bansilal S., Castellano J. M., Fuster V. Global burden of CVD: focus on secondary prevention of cardiovascular disease // Int. J. Cardiol. 2015. Vol. 201 (Suppl 1). P. 1−7. https://doi.org/10.1016/S0167-5273(15)31026-3

Crowther M. A. Pathogenesis of atherosclerosis // Hematology Am. Soc. Hematol. Educ. Program. 2005. N 1. P. 436-441. https://doi.org/10.1182/asheducation-2005.1.436

Fotakis P., Kothari V., Thomas D. G. et al. Anti-Inflammatory Effects of HDL (High-Density Lipoprotein) in Macrophages Predominate Over Proinflammatory Effects in Atherosclerotic Plaques // Arterioscler. Thromb. Vasc. Biol. 2019. Vol. 39. N 12. Р. 253-272. https://doi.org/10.1161/ATVBAHA.119.313253

Grundy S. M. Metabolic syndrome pandemic // Arterioscler. Thromb. Vasc. Biol. 2008. Vol. 28. N 4. Р. 629-636. https://doi.org/10.1161/ATVBAHA.107.151092

Guo S., Lu J., Zhuo Y. et al. Endogenous cholesterol ester hydroperoxides modulate cholesterol levels and inhibit cholesterol uptake in hepatocytes and macrophages // Redox Biol. 2019. Vol. 21. P. 101069. https://doi.org/10.1016/j.redox.2018.101069

Herrington W., Lacey B., Sherliker P. et al. Epidemiology of Atherosclerosis and the Potential to Reduce the Global Burden of Atherothrombotic Disease // Circ. Res. 2016. Vol. 118. N 4. P. 535-546. https://doi.org/10.1161/CIRCRESAHA.115.307611

Nanna M. G., Navar A. M., Wojdyla D. et al. The Association Between Low‐Density Lipoprotein Cholesterol and Incident Atherosclerotic Cardiovascular Disease in Older Adults: Results From the National Institutes of Health Pooled Cohorts // J. Am. Geriatr. Soc. 2019. N 67. P. 2560-2567. https://doi.org/10.1111/jgs.16123

Nazir S., Jankowski V., Bender G. et al. Interaction between high-density lipoproteins and inflammation: Function matters more than concentration! // Adv. Drug Deliv. Rev. 2020. Vol. 159. P. 94-119. https://doi.org/10.1016/j.addr.2020.10.006

Ramic E., Prasko S., Mujanovic O. B. et al. Metabolic syndrome - theory and practice // Mater Sociomed. 2016. Vol. 28. N 1. Р. 71-73. https://doi.org/10.5455/msm.2016.28.71-73

Sobhani K., Nieves Castro D. K., Fu Q. et al. Sex differences in ischemic heart disease and heart failure biomarkers // Biology of sex differences. 2018. Vol. 9. N 1. Р. 43-49. https://doi.org/10.1186/s13293-018-0201-y

Solak Y., Afsar B., Vaziri N. D. et al. Hypertension as an autoimmune and inflammatory disease // Hypertens Res. 2016. Vol. 39. N 8. Р. 567-573. https://doi.org/10.1038/hr.2016.35

Stenholm S., Westerlund H., Head J. et al. Comorbidity and Functional Trajectories From Midlife to Old Age: The Health and Retirement Study // J. Gerontol. Med. Scien. 2015. Vol. 70. N 3. Р. 332-338. https://doi.org/10.1093/gerona/glu113

Suthahar N., Meems L., Ho J. E., de Boer R. A. Sex-related differences in contemporary biomarkers for heart failure: a review // Eur. J. Heart Fail. 2020. Vol. 22. N 5. Р. 775-788. https://doi.org/10.1002/ejhf.1771

Varounis C., Rallidis L. S., Franco O. H. et al. Prevalence of metabolic syndrome and association with burden of atherosclerotic disease in patients with stable coronary artery disease // Curr Med. Res. Opin. 2016. Vol. 32. N 6. Р. 1175-1181. https://doi.org/10.1185/03007995.2016.1163257

Xepapadaki E., Zvintzou E., Kalogeropoulou C. et al. Τhe Antioxidant Function of HDL in Atherosclerosis // Angiology. 2019. Vol. 71. N 2. P. 112-121. https://doi.org/10.1177/0003319719854609




DOI: http://dx.doi.org/10.30970/vlubs.2021.85.09

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.