ЕФЕКТ ДІЇ ІНДОЛІЛМАСЛЯНОЇ КИСЛОТИ І ГЛИНУВАННЯ НА МОРФОМЕТРИЧНІ ПАРАМЕТРИ СОСНИ ЗВИЧАЙНОЇ ТА СОСНИ ЖОРСТКОЇ В УМОВАХ РОСТУ НА ТЕХНОГЕННИХ СУБСТРАТАХ

V. Baranov, S. Vashchuk, L. Karpinets, M. Mykiyevich

Анотація


Вивчено вплив різних концентрацій індолілмасляної кислоти (ІМК) за глинування кореневої системи на морфометричні показники саджанців сосни звичайної (Pinus sylvestris L.) на породному відвалі вугільних шахт і сосни жорсткої (Pinus rigida Mill.) в умовах росту на техногенних субстратах відвалу в модельних дослідах. Виявлено, що застосування методу глинування кореневої системи сосни за одночасного додавання ІМК сприяє значному збільшенню ростових параметрів надземної фітомаси та розвитку кореневої системи як у модельних, так і в польових дослідах. Найбільшу кількість коренів у сосни жорсткої (лабораторні умови) стимулювали концентрації ІМК – 100 та 200 мг/кг глини на чорному субстраті (296 %), а масу коренів цих же концентрацій – на червоному субстраті (795 % та 788 % відповідно). На чорному субстраті усі концентрації індолілмасляної кислоти (50, 100, 200 мг/кг глини) значно краще стимулювали довжину пагона, зокрема, ІМК 100 мг/кг глини (244 %). На червоному субстраті за дії усіх співвідношень ІМК до глини ріст пагона був повільнішим, ніж на чорному. Проте спостерігали значне нагромадження його біомаси, зокрема, за концентрації ІМК 100 мг/кг глини – 554 %.
Досліджено, що саджанці сосни звичайної, які росли на породному відвалі Центральної збагачувальної фабрики впродовж 2 і 3 років, за використання глинування й індолілмасляної кислоти у різних концентраціях також збільшували свої морфометричні параметри.
Виявлено, що у 2-річних саджанців хвойного дерева максимальну фітомасу пагона (438 %) встановлено за співвідношення ІМК до глини – 100 мг/кг глини. Індолілмасляна кислота у концентраціях 100 та 200 мг/кг глини суттєво вплинула на формування біомаси коренів у рослин – 748 % та 690 % відповідно.
На 3-й рік росту сосни звичайної на техногенних субстратах спостерігали значне нагромадження маси кореня за концентрації індолілмасляної кислоти 100 та 200 мг/кг глини (1168–1189 % відповідно). Надземна фітомаса була найбільшою (777 %) за концентрації ІМК 100 мг/кг глини. Встановлено, що оптимальною концентрацією для онтогенезу рослин є індолілмасляна кислота у співвідношенні 100 мг/кг глини як у модельних, так і в польових дослідах.


Ключові слова


породний відвал; глинування; індолілмасляна кислота; сосна звичайна;сосна жорстка

Повний текст:

PDF

Посилання


Баранов В. І. Екологічний опис породного відвалу вугільних шахт ЦЗФ ЗАТ «Львівсистеменерго» як об'єкта для озеленення // Вiсн. Львiв. ун-ту. Сер. бiол. 2008. Вип. 46. С. 172-178.

Бутенко Р. Г. Культура клеток растений и биотехнология. М.: Наука, 1986. 236 с.

Верзилов В. Ф. Стимуляторы роста в зеленом строительстве. М., 1955. 96 с.

Верзилов В. Ф., Рункова Л. В. Влияние условий среды на интенсивность дыхания черенков, обработанных гетероауксином // ДАН СССР. 1959. Т. 124. № 2. С. 36-40.

Гамбург К. 3., Кулаева О. Н., Муромцев Г. С. и др. Регуляторы роста растений / под ред. Г. С. Муромцева. М.: Колос, 1979. 246 с.

Глухов О., Довбиш Н. Збереження сортової та формової різноманітності малопоширених деревних листяних рослин шляхом штучної репродукції // Вiсн. Львiв. ун-ту. Сер. бiол. 2004. Вип. 36. С. 160-164.

Гуральчук Ж. З., Гудков І. М. Фіторемедіація та її роль в очищенні грунтів від важких металів та радіонуклідів // Физиология и биохимия культ. растений. 2005. Т. 37. № 5. C. 371-383.

Кочерженко И. Е. Использование синтетических ростовых веществ в питомничьем хозяйстве // Бюлл. по культурам влажных субтропиков. 1943. № 10. С. 48-59.

Лакин Г. Ф. Биометрия: уч. пособ. для биол. спец. вузов: 4-е изд., перераб. и доп. М.: Высш. школа, 1990. 352 с.

Моргун В. В., Яворська В. К., Драговоз І. В. Проблема регуляторів росту у світі та її вирішення в Україні // Физиология и биохимия культ. растений. 2002. № 5. С. 371-376.

Мусієнко М. М. Екологія. Охорона природи. К.: Знання, 2002. 550 с.

Поликарпова Ф. Я. Размножение плодовых и ягодных культур зелеными черенками, 2-е изд. М.: Агропромиздат, 1990. С. 96.

Пономаренко С. П. Регулятори росту рослин - вагомий резерв урожаю 2009 // Посібник українського хлібороба. 2009. С. 102-104.

Ситник К. М. Ботаніка. Порядок денний на ХХІ століття. Фізіологія // Укр. ботан. журнал. 2000. Т. 57. № 2. С. 113-118.

Тараненко Ю. М. Вплив регуляторів росту рослин на посівну якість насіння сосни звичайної // Наук. вісн. НУБіП України. 2011. 164 (3). С. 213-220.

Терек О. І. Механізми адаптації та стійкості рослин до несприятливих факторів довкілля // Журнал агробіології та екології. 2004. Т. 1. № 1-2. С. 41-56.

Терек О. І. Ріст і розвиток рослин: навч. посіб. Львів: Вид. центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2007. 248 с.

Турецкая P. X. Физиология корнеобразования у черенков и стимуляторы роста. М., 1961. 318 с.

Худолєєва Л. В., Куцоконь Н. К., Нестеренко О. Г. та ін. Введення в культуру in vitro клонів тополь та верб, перспективних для відновлюваної енергетики // Біол. системи. 2017. Т. 9. Вип. 1. С. 18−22. https://doi.org/10.31861/biosystems2017.01.018

Яворська В. К., Драговоз І. В., Крючкова Л. О. та ін. Регулятори росту на основі природної сировини та їх застосування в рослинництві / Інститут фізіології рослин і генетики НАН України. К.: Логос, 2006. 177 с.

Plank D. K. Rooting response of slash pine seedlings to indolebutyric acid // Journal Forestry. 1939. 37. Р. 497−498.

Schultz E. D., Mooney H. A. Biodiversity and Ecosystem Function. Berlin: Springer-Verlag, 1993. P. 228−245. https://doi.org/10.1007/978-3-642-58001-7

Skoog F., Miller C. O. Chemical regulation of growth and organ formation in plant tissue cultures in vitro // 11-th. Symp. Soc. Exp. Biol. 1957. Vоl. 2. P. 118-131.




DOI: http://dx.doi.org/10.30970/vlubs.2021.85.06

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.


Bookmark and Share