АКТИВНІСТЬ ФЕРМЕНТІВ АНТИОКСИДАНТНОГО ЗАХИСТУ І ВМІСТ ГЛУТАТІОНУ У ПЛАЗМІ КРОВІ ЩУРІВ ЗА ДІЇ КВЕРЦЕТИНУ ТА ГІСТАМІНУ В ДОСЛІДАХ IN VITRO

N. Harasym, H. Baran, N. Bodnarchuk, V. Otchych, M. Galan, A. Zyn, D. Sanagursky

Анотація


Досліджено вплив гістаміну та кверцетину, а також їхню поєднану дію на активність супероксиддисмутази (СОД), каталази (КАТ) і вміст відновленого глутатіону (GSH) у плазмі крові щурів. Встановлено, що додавання до крові кверцетину в концентраціях 0,1; 0,3; 0,5; 1,0; 5,0 мМ зумовлює зростання активності СОД. Виявлено, що гістамін (1,0 та 0,1 мкМ) призводить до зниження активності СОД на 31 і 17 % відповідно, тоді як цей біогенний амін у найнижчій і найвищій концентраціях не впливає на показники активності СОД у плазмі. За одночасного додавання до крові гістаміну в максимальній концентрації (10,0 мкМ) та кверцетину (0,1; 0,5; 3,0 мМ) не виявлено змін активності СОД. І лише поєднана дія гістаміну у вищезазначеній концентрації та кверцетину (5,0 мМ) зумовлює зниження активності ферменту на 21 %. Поєднаний вплив гістаміну (0,01 мкМ) та кверцетину (0,1; 0,5; 3,0; 5,0 мМ) зумовлює зростання активності СОД, що свідчить про підвищення утворення активних форм Оксигену, зокрема, супероксид-аніон радикала. Встановлено, що додавання до цільної крові як кверцетину, так і гістаміну, в досліджуваних концентраціях зумовлює зниження активності каталази у плазмі крові щурів. Поєднана дія кверцетину і гістаміну зумовлює зниження активності КАТ.
Встановлено, що додавання до крові кверцетину (0,1; 0,3; 0,5; 1,0 мМ) зумовлює зниження вмісту відновленого глутатіону. Кверцетин у концентраціях 3,0 та 5,0 мМ зумовлює зростання вмісту відновленого глутатіону на 27 та 14 % відповідно, порівняно з контролем. Гістамін у концентраціях 10,0; 1,0 і 0,01 мкМ призводить до зростання вмісту відновленого глутатіону на 24, 26 і 19 % відповідно, а у концентрації 0,1 мкМ – зумовлює зниження вмісту відновленого глутатіону (GSH) на 39 %. За одночасного введення у кров гістаміну (10,0 мкМ) та кверцетину (0,1; 0,5; 3,0 мМ) зростає вміст GSH. І лише за концентрації 5,0 мМ кверцетину на тлі дії гістаміну (10,0 мкМ) вміст GSH незначно знижується. Проте за поєднаної дії гістаміну в мінімальній концентрації (0,01 мкМ) та кверцетину (0,1; 0,5; 3,0 і 5,0 мМ) встановлено зниження вмісту GSH.
Провівши дисперсійний аналіз, ми встановили значний вплив гістаміну на окремі показники ферментативної та неферментативної ланки системи антиоксидантного захисту. Найменша частка впливу припадає на дію кверцетину у плазмі крові щурів. Виявлено помірний вплив одночасної дії гістаміну і кверцетину на показники антиоксидантної системи плазми щурів.


Ключові слова


плазма крові; супероксиддисмутаза; каталаза; відновлений глутатіон; кверцетин; гістамін

Повний текст:

PDF

Посилання


Аксенов И. В., Авреньева Л. И., Гусева Г. В. и др. Влияние кверцетина на защитный потенциал крыс при повышенном содержании фруктозы в рационе // Вопросы питания. 2018. Т. 87. № 5. С. 6-12.

Анасевич Я. М. Вплив кверцетину, комплексу біоантиоксидантів «Тріовіт» та запалення на функціонування прооксидантно-антиоксидантної системи тонкої кишки щурів на тлі гіпермелатонінемії // Вісн. проблем біології і медицини. 2012. Вип. 2. Т. 2 (93). С. 39-42.

Бішко О. І. Гістамін: фізико-хімічні та функціональні особливості // Вісн. Львів. ун-ту. Сер. біол. 2012. Вип. 60. С. 40-57.

Бішко О. І., Гарасим Н. П., Санагурський Д. І. Стан системи антиоксидантного захисту в плазмі крові та серцевому м'язі щура за дії гістаміну та гіпохлориту натрію // Ukr. Biochem. J. 2014. Vol. 86. № 6. С. 56-65. https://doi.org/10.15407/ubj86.06.056

Бішко О. І., Гарасим Н. П., Санагурський Д. І. Вміст первинних і вторинних продуктів ліпопероксидації у тканинах щура за дії гістаміну та гіпохлориту натрію // Біологічні Студії / Studia Biologica. 2014. Т. 8 (2). С. 75-90. DOI: 10.30970/sbi.0802.348. https://doi.org/10.30970/sbi.0802.348

Гарасим Н., Вербещук М., Боднарчук Н. та ін. Інтенсивність вільнорадикальних процесів у плазмі крові щурів за впливу гістаміну і кверцетину // Вісн. Львів. ун-ту. Сер. біол. 2020. Вип. 82. С. 36-52. DOI: http://dx.doi.org/10.30970/vlubs.2020.82.03. https://doi.org/10.30970/vlubs.2020.82.03

Головчак Н. П., Коцюмбас Г. І., Галан М. Б., Санагурський Д. І. Зміна інтенсивності ліпопероксидації й активності ферментів системи антиоксидантного захисту у тканині нирок птиці за дії гіпохлориту натрію різних концентрацій // Studia Biologica / Біологічні студії. 2011. Т. 5. № 1. С. 77-84. https://doi.org/10.30970/sbi.0501.124

Искусных А. Ю., Башарина О. В., Артюхов В. Г., Алабовский А. А. Влияние гистамина на функциональные свойства нейтрофилов и интенсивность процесса пероксидного окисления липидов в крови доноров // Вестн. ВГУ. Сер.: химия, биология, фармация. 2008. № 1. С. 93-96.

Королюк М. А., Иванова Л. И., Майорова И. Г. Метод определения активности каталазы // Лабораторное дело. 1988. № 1. С. 16-19.

Костюк В. А., Потапович А. И., Ковалева Ж. М. Простой и чувствительной метод определения СОД, основанный на реакции окисления кверцитина // Вопросы мед. химии. 1990. Т. 36. № 2. С. 88-91.

Меньщикова Е. Б., Ланкин В. З., Зенков Н. К. Окислительный стресс. Прооксиданты и антиоксиданты. М.: Фирма «Слово», 2006. 556 с.

Нетюхайло Л. Г., Харченко С. В. Активні форми кисню (огляд літератури) // Young Scientist. 2014. № 9 (12). С. 131-135.

Роговский В. С., Матюшин А. И., Шимановский Н. Л. Перспективы применения препаратов кверцетина для профилактики и лечения атеросклероза // Междунар. мед. журнал. 2011. № 3. С. 114-118.

Сибірна Н. О., Маєвська О. М., Барська М. Л. Дослідження окремих біохімічних показників за умов оксидативного стресу. Львів: Вид. центр ЛНУ ім. І. Франка. 2006. 60 с.

Смірнов О., Косик О. Флавоноїди рутин і кверцетин. Біосинтез, будова, функції // Вісн. Львів. ун-ту. Сер. біол. 2011. Вип. 56. С. 3-11.

Gaber El-Saber Batiha, Amany Magdy Beshbishy, Muhammad Ikram et al. The Pharmacological Activity, Biochemical Properties, and Pharmacokinetics of the Major Natural Polyphenolic Flavonoid: Quercetin // Foods. 2020. Vol. 9 (374). doi:10.3390/foods9030374. https://doi.org/10.3390/foods9030374

Giuseppe Derosa, Pamela Maffioli, Angela D'Angelo, Francesco Di Pierro. A role for quercetin in coronavirus disease 2019 (COVID-19) // Phytother Res. 2020. Oct 9; 10.1002/ptr.6887. P. 1-16. doi: 10.1002/ptr.6887. https://doi.org/10.1002/ptr.6887

Harasym N. P., Booklyv M. Y., Zyn A. R. et al. Quercetin and histamine effects on free radi­cal reactions in rat erythrocytes // The Ukrainian Biochemical Journal. 2021. Vol. 93 (1). P. 96-103. doi: https://doi.org/10.15407/ubj93.01.096.

Hua Xie, Shao-Heng He. Roles of histamine and its receptors in allergic and inflammatory bowel diseases // World J. Gastroenterol. 2005. Vol. 11 (19). Р. 2851-2857. https://doi.org/10.3748/wjg.v11.i19.2851

Jadidi-Niaragh F., Mirshafiey A. Histamine and histamine receptors in pathogenesis and treatment of multiple sclerosis // Neuropharmacology. 2010. Vol. 59 (3). P. 180-189. https://doi.org/10.1016/j.neuropharm.2010.05.005

Kuthan Hartmut, Ullrich Volker. A quantitative test for superoxide radicals produced in biological systems // The Biochem. Society. 1982. Vol. 203. P. 551-558. https://doi.org/10.1042/bj2030551

Lowry O. H. Protein measurement with the Folin phenol reagent // J. Boil. Chem. 1951. Vol. 193 (1). P. 404-415. https://doi.org/10.1016/S0021-9258(19)52451-6

Morteza Jafarinia, Mahnaz Sadat Hosseini, Neda Kasiri et al. Quercetin with the potential effect on allergic diseases // Allergy Asthma Clin Immunol. 2020. Vol. 16 (36). P. 1-11. doi: 10.1186/s13223-020-00434-0. https://doi.org/10.1186/s13223-020-00434-0




DOI: http://dx.doi.org/10.30970/vlubs.2021.84.04

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.