ВПЛИВ МЕМБРАНОТРОПНИХ РЕЧОВИН НА ЧУТЛИВІСТЬ ЕРИТРОЦИТІВ ССАВЦІВ ДО ДІЇ ПОСТГІПЕРТОНІЧНОГО ШОКУ
Анотація
У роботі досліджено вплив трифторперазину (ТФП) і децил-β,D-глюкопіранозиду (ДГП) на чутливість еритроцитів людини, кролика та щура до дії постгіпертонічного шоку (ПГШ) за температури 0 °С.
Показано, що ТФП виявляє високу антигемолітичну активність в умовах ПГШ еритроцитів людини і тварин за незначних відмінностей значень ефективних концентрацій. Антигемолітична активність ТФП для еритроцитів людини і кролика становить ~60 %, а для клітин щура ефективність цієї сполуки вища приблизно в 1,4 разу.
Значення антигемолітичної активності ДГП за умов ПГШ еритроцитів людини і щура сумірні та дорівнюють 62 і 66 % відповідно. Статистично значущі відмінності за цим параметром (72 %) встановлено для клітин кролика порівняно з еритроцитами людини.
Встановлено, що за розміром плато (діапазон концентрацій амфіфільних речовин, у межах якого спостерігається мінімальний рівень гемолізу еритроцитів) катіонний ТФП і неіонний ДГП значно відрізняються. Так, ТФП має вузьке плато (100–200 мкмоль/л), у той час як ДГП − широке (400−1600 мкмоль/л). Крім того, спостерігається зміщення плато концентрацій ДГП до більш високих значень порівняно з ТФП, що, ймовірно, пов’язано з тим, що критична концентрація міцелоутворення ДГП вища за ТФП.
Показано, що за умов ПГШ еритроцитів людини обидві сполуки (ТФП і ДГП) виявляють сумірну антигемолітичну активність. Якщо для клітин кролика ДГП є ефективним порівняно з ТФП, а для клітин щура – навпаки, то ефективність ТФП вища за ДГП. Це може бути пов’язано з відмінностями фосфоліпідного складу еритроцитарних мембран ссавців.
Отримані результати свідчать, що за умов ПГШ ефективність мембранотропних речовин швидше за все обумовлена їхньою здатністю вбудовуватися в мембрану в місці формування дефектів, і в такий спосіб значно збільшувати критичний гемолітичний об’єм клітин, як наслідок, запобігати їхньому руйнуванню.
Ключові слова
Повний текст:
PDFПосилання
Dunaevskaia O. N., Pantaler E. R., Shpakova N. M., Bondarenko V. A. Nekotorye vozmozhnosty povyshenyia ustoichyvosty erytrotsytov k kholodovomu y hyperosmotycheskomu vozdeistvyiam pry yspolzovanyy katyonnykh amfypatov // Problemy kryobyolohyy. 1995. № 1. S. 21-27.
Semyonova E. A., Chabanenko E. A., Orlova N. V. y dr. K voprosu o mekhanyzme antyhemolytycheskoho deistvyia khlorpromazyna v uslovyiakh posthypertonycheskoho shoka erytrotsytov // Problemy kryobyolohyy y kryomedytsyny. 2017. T. 27. № 3. S. 219-229.
Tsymbal L. V., Orlova N. V., Shpakova N. M. Modyfykatsyia khlorpromazynom strukturno-funktsyonalnoho sostoianyia membran erytrotsytov // Byolohycheskye membrany. 2005. T. 22. № 4. S. 327-335.
Shpakova N. M. Vozmozhnyi mekhanyzm korrektsyy osmotycheskoi y temperaturnoi chuvstvytelnosty erytrotsytov cheloveka s pomoshchiu alkyl-β,D-hliukopyranozydov // Problemy kryobyolohyy. 2009. T. 19. № 4. S. 449-460.
Shpakova N. M., Orlova N. V., Nypot E. E. y dr. Osmotycheskaia chuvstvytelnost erytrotsytov mlekopytaiushchykh pry modyfykatsyy ykh yskhodnoho sostoianyia // Visn. problem biolohii i medytsyny. 2016. T. 3. № 130. S. 356-361.
Heerklotz H., Seelig J. Correlation of membrane/water partition coefficients of detergents with the critical micelle concentration // Biophys. J. 2000. Vol. 78. P. 2435-2440. https://doi.org/10.1016/S0006-3495(00)76787-7
Hendrich A. B., Wesolowska O., Michalak K. Trifuoperazine induces domain formation in zwitterionic phosphatidylcholine but not in charged phosphatidylglycerol bilayers // Biochim. Biophys. Acta. 2001. Vol. 1510. P. 414-425. https://doi.org/10.1016/S0005-2736(00)00373-4
Henkelman S., Noorman F., Badloe J. F., Lagerberg J. W. M. Utilization and quality of cryopreserved red blood cells in transfusion medicine // Vox Sang. 2015. Vol. 108. P. 103-112. https://doi.org/10.1111/vox.12218
Jiang Y. W., Gao G., Chen Z., Wu F. G. Fluorescence studies on the interaction between chlorpromazine and model cell membranes // New J. Chem. 2017. Vol. 41. N 10. P. 4048-4057. https://doi.org/10.1039/C7NJ00037E
Lelkens C. C. M., de Korte D., Lagerberg J. W. M. Prolonged postthaw shelf life of red cells frozen without prefreeze removal of excess glycerol // Vox Sang. 2015. Vol. 108. N 3. P. 219-225. https://doi.org/10.1111/vox.12219
Malheiros S. V. P., Meirelles N. C., de Paula E. Pathway involved in trifluoperazine-, dibucaine- and praziquantel-induced hemolysis // Biophys. Chem. 2000. Vol. 83. P. 89-100. https://doi.org/10.1016/S0301-4622(99)00125-8
Manaargadoo-Catin M., Ali-Cherif A., Pougnas J-L., Perrin C. Hemolysis by surfactant - a review // Adv. Colloid Interface Sci. 2015. Vol. 228. P. 1-16. https://doi.org/10.1016/j.cis.2015.10.011
Muldrew K. The salting-in hypothesis of post-hypertonic // Cryobiology. 2008. Vol. 57. N 3. P. 251-256. https://doi.org/10.1016/j.cryobiol.2008.09.007
Shpakova N. M., Orlova N. V., Yershov S. S. Correction of cold damage to mammalian erythrocytes by chlorpromazine to influence the dynamic structure of a membrane // Biophysics. 2019. Vol. 64. N 3. Р. 367-373. https://doi.org/10.1134/S0006350919030205
Sobotka H., Stewart C. P. Advanced in clinical chemistry. Vol. 8. London, New York, Academic Press, 1965. 335 p.
Virtanen J. A., Cheng K. H., Somerharju P. Phospholipid composition of the mammalian red cell membrane can be rationalized by a superlattice model // Proc. Natl. Acad. Sci. 1998. Vol. 95. P. 4964-4969. https://doi.org/10.1073/pnas.95.9.4964
DOI: http://dx.doi.org/10.30970/vlubs.2020.83.04
Посилання
- Поки немає зовнішніх посилань.
