ВИЯВЛЕННЯ МОЖЛИВОЇ ГЕНОТОКСИЧНОЇ НЕБЕЗПЕКИ ЗА ВИКОРИСТАННЯ СИНТЕТИЧНОГО ХАРЧОВОГО АРОМАТИЗАТОРА «ВИШНЯ»

L. Bodnar, I. Typusiak, S. Horbulinska

Анотація


Складники ароматизаторів зазвичай представлені ксенобіотиками – це не властиві живим організмам хімічні сполуки, які з натуральними продуктами не надходять в організм людини. Будь-які ксенобіотики, потрапляючи в організм, можуть включатися в обмін речовин, впливати на генетичний матеріал клітини і тим самим призводити до більш або менш важких наслідків. Дана робота присвячена виявленню можливої мутагенної активності синтетичного харчового ароматизатора «ВИШНЯ AS00640» з використанням про- та еукаріотичних тест-систем. Індукування хромосомних аберацій вивчали на двох тест-системах – Allium cepa та Mus musculus, використовуючи рекомендовану виробником добову дозу, а також ще дві дози – збільшену та зменшену в 10 разів. У тесті на меристемних клітинах корінців цибулі за різних концентрацій рівень хромосомних аберацій за дії ароматизатора перевищував значення контролю. Серед аномалій найчастіше траплялися подвійні фрагменти, які є результатом делецій і утворення одинарних та подвійних мостів (дицентриків) як наслідок процесів транслокацій. На препаратах клітин кісткового мозку мишей було виявлено анеуплоїдні клітини, а також модифіковані набори хромосом. Результати цього тесту корелюють із результатами, отриманими нами в ана-телофазному тесті на А. cepa, у всіх випадках спостерігали дозозалежний ефект. Тест на індукування домінантних летальних мутацій у Drosophila melanogaster показав, що хімічні складові ароматизатора «Вишня AS00640» можуть сприяти появі різноманітних змін у генах і хромосомах, які відповідають за нормальний перебіг процесів сперматогенезу.

Оскільки складники ароматизаторів зазвичай представлені ксенобіотиками, які в організмі вищих еукаріот можуть підлягати частковій або повній біотрансформації, що представлена цілим комплексом як ферментативних, так і спонтанних перетворень, нами проведено дослідження з використанням тесту Еймса з і без метаболічної активації на Salmonella typhimurium. У тесті Еймса без метаболічної активації виявили індукування генних мутацій порівняно з контролем за всіх досліджуваних доз лише за механізмом зсуву рамки зчитування. Виходячи з результатів досліджень із додаванням мікросомальної фракції гомогенату печінки щурів мутагенну активність з використанням штаму ТА-98 Styphimurium не було виявлено. Це свідчить про можливість утворення у процесах біотрансформації менш активних метаболітів порівняно з вихідними інгредієнтами ароматизатора, які тим самим сприяють зниженню ризику генотоксичних ефектів нативного продукту.


Ключові слова


ароматизатори продуктів харчування; генні мутації; хромосомні аберації; генотоксичність; біотрансформація ксенобіотиків

Повний текст:

PDF

Посилання


1. Bandman A. L., Volkova Y. V., Hrekhova T. D. y dr. Vrednye khymycheskye veshchestva. Neorhanycheskye soedynenyia elementov V-VIII hrup. L.: Khymyia, 1989. 595 s.

2. Bodnar I. V., Bodnar L. S. Otsinka mutahennoi aktyvnosti novosyntezovanykh kharchovykh aromatyzatoriv z vykorystanniam pro- ta evkariotychnykh test-system // Dovkillia i zdorovia. 2012. № 1. S. 70-75.

3. Bodnar I. V., Andreiko O. Yu., Bodnar L. S. Vyiavlennia zmin na hennomu rivni u Salmonella typhimurium za dii aromatyzatoriv produktiv kharchuvannia // Visn. Kharkiv. un-tu. Ser. biol. 2015. Vyp. 18. № 1079. - S. 65-70.

4. Bodnar I. V., Zubko O. S., Shcherbakova O. V. ta in. Vyiavlennia zmin na khromosomnomu rivni v eukariotychnykh orhanizmiv za dii syntetychnykh aromatyzatoriv produktiv kharchuvannia ta korehuvannia yikh za dopomohoiu vitaminnykh khimiopreventeriv // Faktory eksperymentalnoi evoliutsii orhanizmiv: zb. nauk. prats. K., 2016. T. 18. S. 67-71.

5. Buldakov A. S. Pyshchevye dobavky: spravochnyk. SPb.; 1996. 240 s.

6. VOZ. Pryntsypy otsenky bezopasnosty pyshchevykh dobavok y komponentov v produktakh pytany // Henetycheskye kryteryy sostoianyia okruzhaiushchei sredy / VOZ. M.: Myr, 1991. 120 s.

7. Habovych R. D., Pryputyna L. S. Hyhyenycheskye osnovy okhrany produktov pytanyia ot vrednykh khymycheskykh veshchestv. K.: Zdorovia, 1987. 248 s.

8. Honcharenko T. P., Honcharenko O. H. Kharchovi dobavky yak obiekt monitorynhovykh doslidzhen // Ekolohiia dovkillia ta bezpeka zhyttiediialnosti. 2008. № 4. S. 81-84.

9. Dubinina A. A., Maliuk L. P., Seliutina H. A. Toksychni rechovyny u kharchovykh produktakh i metody yikh vyznachennia. K.: VD «Profesional», 2007. 384 s.

10. Durnev A. D. Mutaheny y antymutaheny v produktakh pytanyia // Henetyka. 1997. № 33. S. 165-176.

11. Kalaev V. N., Karpova S. S. Tsytohenetycheskyi monytorynh: metody otsenky zahriaznenyia okruzhaiushchei sredy y sostoianyia henetycheskoho apparata orhanyzma. VHU, 2004. 80 s.

12. Lavrushenko L. F. Osnovni aspekty mekhanizmu toksychnoi dii ksenobiotykiv // Pratsi VII Ukr. biokhim. zizdu. K., 1997. Ch. III. S. 150-151.

13. Matsevych L. L., Lukash L. L. Henetychna aktyvnist vazhkykh metaliv v eukariotychnykh klityn // Biopolimery i klityna. 2001. T. 17. № 1. S. 5-19.
https://doi.org/10.7124/bc.000599

14. Rosyval L. Postoronnye veshchestva y pyshchevye dobavky v produktakh. M.: Nauka, 1982. 250 s.

15. Smyrnov E. V. Pyshchevye aromatyzatory. Spravochnyk: SPb.; Professyia, 2008. 736 s.

16. Smoliar V. I. Toksychni efekty kharchovykh dobavok // Problemy kharchuvannia. 2005. № 1. S. 5-15.

17. Smoliar V. I. Kharchova ekspertyza. K.: Zdorovia, 2005. 505 s.

18. Speiers H. O henotoksycheskykh kantserohenakh // Voprosy pytanyia. 2002. T. 71. № 1. S. 11-15.

19. Stryzhelchyk N. H., Baryliak Y. R. Mutahennye y antymutahennye svoistva pyshchevykh dobavok. Kh.: KhNU ym. Karazyna, 2009. 152 s.

20. Evans H. J. Cytological methods for detecting chemical mutagens. In: Hollaender A.ed. Chemical mutagens: principles and methods for their detection // New Jork; London. Plenum Press. 1976. N 4. P. 1-29.
https://doi.org/10.1007/978-1-4684-0892-8_1

21. Maron D. M., Ames B. N. Revised methods for the Salmonella mutagenicity test // Mutat Res. 1983. Vol. 113 (3-4). P. 173-215.
https://doi.org/10.1016/0165-1161(83)90010-9

22. Martelmans K., Zeiger E. The Ames Salmonella/microsome mutagenieity test // Mutat Res. 2000. Vol. 455 (1-2). P. 29-60.
https://doi.org/10.1016/S0027-5107(00)00064-6

23. Verholyak N. S., Peretyatko T. B. Utilization of aromatic compounds by bacteria // Flexbility of aromatic xenobiotics. Studia Biologica. 2018. Vol. 12 (3-4). P. 117-140.
https://doi.org/10.30970/sbi.1203.574




DOI: http://dx.doi.org/10.30970/vlubs.2019.81.07

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.