ЦИТОГЕНЕТИЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ЛЕЙКЕМІЧНИХ КЛІТИН НА РІЗНИХ ЕТАПАХ ПЕРЕБІГУ ГОСТРИХ ЛЕЙКЕМІЙ
Анотація
Цитогенетичні дослідження клітин кісткового мозку та/або периферичної крові проведено у 11 хворих (хворі віком від 18 до 47 років, серед них 6 чоловіків і 5 жінок) на різних етапах перебігу гострих лейкемій (ГЛ): при встановленні діагнозу, під час ремісії хвороби й у разі рецидиву. Використовували метод класичної цитогенетики (GTG) та флуоресцентну in situ гібридизацію (FISH). Цитогенетичні дослідження було виконано згідно зі стандартними методиками, а каріотипи – описано відповідно до International System for Human Cytogenetic Nomenclature (ISCN, 2016). Виявлено структурні (del(1)(q24), i(7)(q10), t(8;21)(q22;q22), del(9)(q21-q22), t(9;22)(q34;q11), t(15;17)(q22;q11-21), der(17)t(17;?)(р11;?), маркерні хромосоми) та кількісні (трисомії, моносомії) хромосомні аномалії. Деякі генетичні перебудови (фузійні гени BCR/ABL та PML/RARA) виявлено за допомогою молекулярно-генетичних методів (FISH). Спектр хромосомних аберацій у хворих на ГЛ має важливе діагностичне та прогностичне значення. Діагностика ГЛ можлива завдяки наявності характерних генетичних аномалій-маркерів, що дає змогу підтвердити деякі типи ГЛ, а саме: t(8;21)(q22;q22) виявляють у хворих на гостру мієлоїдну лейкемію М2 (ГМЛ М2); t(15;17)(q22;q11-21) – у пацієнтів із гострою промієлоцитарною лейкемією (ГПЛ); t(9;22)(q34;q11) – у хворих із гострою лімфобластною лейкемією (ГЛЛ). З урахуванням виявлених цитогенетичних аномалій хворих на ГЛ класифіковано на три групи ризику: група хворих з сприятливими цитогенетичними маркерами, група проміжного ризику без прогностично значущих маркерів і група хворих із несприятливими факторами прогнозу. Розподіл хворих на групи ризику відповідно до виявлених прогностичних маркерів дає змогу підібрати оптимальну тактику їхнього лікування, а саме: інтенсивність терапії, необхідність проведення трансплантації кісткового мозку вже у ремісії І, необхідність призначення інгібіторів тирозинкінази при ГЛ з t(9;22)(q34;q11) або диференціювального агента – повної транс-ретиноєвої кислоти (ATRA) при ГМЛ з t(15;17)(q22;q11-21). Цитогенетичні методи мають бути включені у стандарти обстеження хворих на ГЛ для діагностики, прогнозування перебігу та підбору оптимальної тактики лікування. Крім обов’язкового аналізу диференціально-зафарбованих хромосом, у хворих на ГЛ необхідно застосовувати молекулярно-генетичні дослідження, а саме: метод FISH, а також полімеразну ланцюгову реакцію (ПЛР).
Ключові слова
Повний текст:
PDFПосилання
1. Andreieva S. V., Drozdova V. D. Standarty analizu preparativ khromosom pry neoplaziiakh krovotvorennia: metodychni rekomendatsii. K., 2007. 44 s.
2. Zotova E. V., Lukianova A. S., Valchuk M. A. y dr. Dyahnostycheskoe y prohnostycheskoe znachenye fyladelfyiskoi khromosomy u patsyentov s ostrymy leikozamy // Hematolohyia. Transfuzyolohyia. Vostochnaia Evropa. 2019. T. 1. № 2. S. 18-29.
3. Olshanskaia Yu. V., Domracheva E. V. Khromosomnye perestroiky pry ostrykh leikozakh. M.: MEDpress-ynform, 2006. 112 s.
4. Andersen M. K., Larson R. A., Mauritzson N. et al. Balanced chromosome abnormalities inv(16) and t(15;17) in therapy-related myelodysplastic syndromes and acute myeloid leukemia: report from an International Workshop. Gen. Chromosom // Cancer. 2002. Vol. 33. N 4. P. 395-400.
https://doi.org/10.1002/gcc.10043
5. Arber D. A., Orazi A., Hasserjian R. et al. The 2016 revision to the World Health Organization classification of myeloid neoplasms and acute leukemia // Blood. 2016. Vol. 127. N 20. P. 2391-2405.
https://doi.org/10.1182/blood-2016-03-643544
6. Bain B. J. Leukaemia diagnosis. 4th ed. NJ: Wiley-Blackwell, 2010. 403 p.
https://doi.org/10.1002/9781444318470
7. Haferlach C., Rieder H., Lillington D. M. et al. Proposals for standardized protocols for cytogenetic analyses of acute leukemias, chronic lymphocytic leukemia, chronic myeloid leukemia, chronic myeloproliferative disorders, and myelodysplastic syndromes // Genes Chromosomes Cancer. 2007. Vol. 46. N 5. P. 494-499.
https://doi.org/10.1002/gcc.20433
8. Heim S., Mitelman F. Cancer cytogenetic. 3rd ed. NY: Wiley-Blackwell, 2009. 736 p.
https://doi.org/10.1002/9781118010136
9. Jongen-Lavrencic M., Grob T., Hanekamp D. et al. Molecular minimal residual disease in acute myeloid leukemia // N. Engl. J. Med. 2018. Vol. 378. N 13. P. 1189-1199.
https://doi.org/10.1056/NEJMoa1716863
10. Linggi B., Muller-Tidow C., van de Locht L. et al. The t(8;21) fusion protein, AML1/ETO, specifically represses the transcription of the p14ARF tumor suppressor in acute myeloid leukemia // Nature Medicine. 2002. Vol. 8. N 7. P. 743-750.
https://doi.org/10.1038/nm726
11. McGowan-Jordan J., Simons A., Schmid M. ISCN, 2016. An international system for human cytogenetic nomenclature. Basel: S. Karger, 2016. 140 p.
https://doi.org/10.1159/isbn.978-3-318-05979-3
12. Mrózek K., Marcucci G., Nicolet D. et al. Prognostic significance of the European LeukemiaNet standardized system for reporting cytogenetic and molecular alterations in adults with acute myeloid leukemia // J. Clin. Oncol. 2012. Vol. 30. P. 4515-4523.
https://doi.org/10.1200/JCO.2012.43.4738
13. Pienkowska-Grela B., Brycz-Witkowska J., Chmarzynska-Mróz E. i wsp. Analiza cytogenetyczna w nowotworach hematoonkologicznych: Poradnik // Warszawa: Centrum Onkologii, 2004. 59 s.
14. Pinkel D., Straume T., Gray J. W. Cytogenetic analysis using quantitative high sensitivity, fluorescence hybridization // Proc. Nat. Acad. Sci. USA. 1986. Vol. 83. N 9. P. 2934-2938.
https://doi.org/10.1073/pnas.83.9.2934
15. Rack K. A., van den Berg E., Haferlach C. Cytogenetics and molecular genetics European recommendations and quality assurance for cytogenomic analysis of haematological neoplasms // Leukemia. 2019.
https://doi.org/10.1038/s41375-019-0378-z
16. Swerdlow S. H., Campo E., Pileri S. A. et al. The 2016 revision of the World Health Organization classification of lymphoid neoplasms // Blood. 2016. Vol. 127. N 20. P. 2375-2390.
https://doi.org/10.1182/blood-2016-01-643569
17. Van Dongen, Van der Velden V. H., Bruggemann M. et al. Minimal residual disease diagnostics in acute lymphoblastic leukemia: need for sensitive, fast, and standardized technologies // Blood. 2015. Vol. 125. N 26. P. 3996-4009.
https://doi.org/10.1182/blood-2015-03-580027
18. Vasquez-Palacio G., Botero O., Sierra M. et al. Cytogenetic analysis and FISH of terminal deletion of the long arm of chromosome 9 in a patient with acute promyelocytic leukemia // Medicina Universitaria. 2009. Vol. 11. N 44. P. 193-197.
19. Wetzler M., Dodge R. K., Mrózek K. et al. Additional cytogenetic abnormalities in adults with Philadelphia chromosome-positive acute lymphoblastic leukaemia: A study of the Cancer and Leukaemia Group B // Br. J. Haematol. 2004. Vol. 124. N 3. P. 275-288.
https://doi.org/10.1046/j.1365-2141.2003.04736.x
DOI: http://dx.doi.org/10.30970/vlubs.2019.81.08
Посилання
- Поки немає зовнішніх посилань.
