НОТАРІАЛЬНІ АКТИ ЯК ДЖЕРЕЛО ДО ВИВЧЕННЯ ІСТОРІЇ ЧИТАННЯ У ХІХ–ХХ ст.

Анотація

Розглянуто переваги та недоліки нотаріальних актів як джерела до вивчення
історії читання та функціонування книги в суспільстві. Особливу увагу звернуто на
документи, які з’явилися на території Польського королівства після 1808 р. Серед
нотаріальних актів є різні типи документів: інвентарі залишеного майна, заповіти,
акти ліцитацій, угоди купівлі-продажу тощо. Особливо важливими є нотаріальні інвен-
тарі, де перераховане майно, зокрема й домашні бібліотеки. Вони показують, як ви

глядали книгозбірні представників різних соціальних груп, тим більше, що, особливо
до 1870-х рр., домашні бібліотеки часто описували дуже ретельно, зазначаючи авторів
та назви книг, рідше – рік та місце видання. Акти ліцитацій, які фіксували результати
публічного продажу рухомого майна, показують вторинний обіг книг. Інші документи,
передовсім заповіти та угоди купівлі-продажу, показують суспільну функцію книг.
Ключові слова: домашні бібліотеки ХІХ–ХХ ст., історія читання, нотаріальні
акти, книгознавчі джерела, бібліотеки та читання у Польщі ХІХ–ХХ ст.