Джон Фрідман та його роль у розвитку української драматургії на міжнародній арен

Анотація

У статті здійснено комплексний аналіз ролі Джона Фрідмана у процесі міжнародної рецепції та транснаціональної циркуляції сучасної української драматургії після повномасштабного вторгнення росії в Україну у 2022 році. Авторки розглядають діяльність Фрідмана як перекладача, куратора, редактора й ініціятора масштабної мережевої ініціятиви “Worldwide Ukrainian Play Readings”, що стала інфраструктурою для оперативного входження українських драматичних текстів у глобальний театральний простір. Теоретичною рамкою дослідження слугує концепція транснаціоналізму, яка дає змогу осмислити українську драматургію як культурний феномен, що виходить за межі національного контексту, зберігаючи водночас локальну чутливість і досвід війни. У статті простежено, яким чином переклад і театральне читання функціонують не лише як мистецькі практики, а й як форми культурної дипломатії та деколоніяльного жесту, спрямованого на подолання імперських і неоколоніяльних наративів у західному культурному полі. Особливу увагу зосереджено на взаємодії ініціятиви Фрідмана з інституціями на кшталт Centre for International Theatre Development, діяльності Театру драматургів у Києві, а також формуванні друкованого корпусу новітньої української драми, зокрема антології “A Dictionary of Emotions in a Time of War”. Доведено, що проєкт “Worldwide Ukrainian Play Readings” функціонує як класичний приклад транснаціонального культурного процесу, у якому поєднуються мистецькі, соціяльні та політичні виміри. У підсумку стверджується, що діяльність Джона Фрідмана сприяла не лише видимости української драматургії на міжнародній арені, а й формуванню сталої мережі культурної солідарности, у межах якої українські тексти набувають універсального звучання та довготривалої присутности у світовому театральному обігу.