Мовні перехрестя українського театру на Закарпатті
DOI: http://dx.doi.org/10.30970/prc.72-74.14-23
Анотація
У статті здійснено комплексний істори-
ко-культурний аналіз становлення та розвитку українського
театру на Закарпатті крізь призму мовних, політичних і
національно-ідентифікаційних процесів ХХ – початку ХХІ
століття. Автор послідовно простежує, як багатонаціональ-
ний склад населення краю та часті зміни державної прина-
лежности зумовили складну й конфліктну мовну ситуацію,
що безпосередньо впливала на формування театрального
життя регіону. Особливу увагу приділено боротьбі між
українофільськими, русофільськими та русинофільськими
орієнтаціями, які проявлялися не лише в суспільно-полі-
тичній сфері, а й у репертуарній, кадровій та інституційній
політиці театральних осередків.
У роботі детально висвітлено діяльність аматорських
гуртків як підґрунтя для появи професійних театрів, ок-
реслено роль культурно-освітніх товариств, державних
структур та окремих миcтців у формуванні театрального
процесу. Простежено етапи українізації, русифікації та
мадяризації театру, зумовлені політичними інтересами
різних владних режимів, а також показано, як мовна по-
літика використовувалася як інструмент впливу на націо-
нальну свідомість місцевого населення. Значну частину
дослідження присвячено періоду радянської доби та часу
незалежної України, коли відбувалося інституційне утвер-
дження професійних театрів і поступове повернення до
україномовного статусу.
Стаття має вагоме наукове й культурологічне значення,
оскільки розкриває театр як важливий чинник збереження
та формування національної ідентичности Закарпаття в
умовах політичної нестабільностb та мовних протистоянь.
Ключові слова. український театр; Закарпаття; мовна
політика; національна ідентичність; багатонаціональний
регіон; культурні процеси.
Повний текст:
PDFПосилання
- Поки немає зовнішніх посилань.
