Олександр Колесса як літературознавець-медієвіст (на сторінках «Записок НТШ»)

Анотація

У статті з’ясовані засадничі літературознавчо-медієвістичні погляди й ідеї О. Колесси, висловлені на сторінках його публікацій у «Записках НТШ». Мета студії – висвітлити особливості дослідницького голосу О. Колесси через аналіз медієвістичних літературознавчих праць, у яких науковець простежував поступовий процес посилення «індивідуальности» українського народу від Середньовіччя до раннього модерну (за сучасною термінологією); пропонував власну схему періодизації середньовічної української літератури; із допомогою літературознавчих аргументів боровся проти московського привласнення києворуського книжного спадку ХІ – ХІІІ ст. У дослідженні використано засоби дескриптивного, культурно-історичного, культурологічного та зіставного методів аналізу. Наукова новизна. У праці «Погляд на сучасний стан історичних розслідів українсько-руської літератури...», наголошує автор, О. Колесса протиставив «старій школі» вивчення «давньої української літератури» на чолі з О. Огоновським нову наукову методологію (І. Франко, М. Грушевський), здатну брати до уваги діахронічні еволюційні зміни в літературі, що стало запорукою подальшого розвитку української літературознавчої медієвістики. У висновку зазначено, що, на жаль, програмною статтею в ЗНТШ, яка була етапним явищем в українській літературознавчій медієвістиці на межі ХІХ і ХХ ст., здобутки О. Колесси як літературознавця-медієвіста, фактично, обмежилися; хоча йому належать і ще декілька публікацій, дотичних до медієвістичної проблематики, проте вони мали інші філологічні ухили – історико-лінгвістичні, текстологічні чи фольклористичні.