Проблематика національної ідентичности в іншомовному дискурсі Івана Франка (англійською мовою)

Анотація

У статті розглянуто проблему національної ідентичності в діяльності І. Франка в рамках ширшої проблематики; охоплено важливі аспекти проблеми, як-от: мовознавчі, літературознавчі, культурознавчі, перекладацькі, перекладознавчі. Висвітлення перелічених аспектів і є метою цієї статті. Наукова новизна. У роботі вперше, на підставі праць самого І. Франка та уведення широкого, включно з філософським, контекстуального тла його багатогранної діяльності у працях сучасних і минулих дослідників: філософів, мовознавців, літературознавців, культурознавців, перекладознавців, перекладачів – висвітлено заявлену проблему у всій її повноті, на різномовному матеріалі. Розглянуто, зокрема, головні мовознавчі праці І. Франка, аналіз здійснено у творчому перегуку з працею Е. Сепіра «Статус лінгвістики як науки»; також висвітлено проблему мовної особистості І. Франка. Для з’ясування всіх цих проблемних аспектів використано системний підхід із застосуванням історико-літературного, генетичного, порівняльного, словникових дефініцій, компонентного аналізу та культурно-історичного методів. Автор дійшов висновку, що питання мови та операцій над нею (переклад, перекладознавство) лежать в основі тотожності будь-якої нації. Поставлена проблема пронизує означену діяльність І. Франка у всій її цілісності, будучи серцевиною, двигуном, сприятливим чинником цієї діяльності. Іван Франко вишукував ці механізми, потайні пружини та досліджував їх. Проблема національної ідентичності є й телеологічною. Іншими словами, доцільно заглибитись у поставлену проблему, застосувавши методи пізнання (включно з формами наукової експлікації), задіявши категорію мети і похідні концепти. Питання мовознавчих і перекладознавчих досліджень у спадщині І. Франка вимагають подальшого дослідження із застосуванням дедалі нових дослідницьких парадигм.