Сезонна та багаторічна динаміка витрат і гранулометричного складу завислих наносів річки Бистриця (Львівська область)

Анотація

В умовах сучасних кліматичних змін і зростаючого антропогенного навантаження закономірно відбуваються зміни у механізмах формування і транспортування річкових наносів. Метою дослідження є виявлення тенденцій, масштабів, інтенсивності довготермінових змін стоку наносів та їхнього гранулометричного складу у багаторічному і сезонному аспектах з окресленням порушень природних закономірностей і можливого впливу на них сторонніх чинників. Об’єктом вивчення є правобережний доплив Дністра у Львівській області — річка Бистриця. Дослідження виконано географічними методами із залученням низки математичних і статистичних методів: стаціонарних і напівстаціонарних спостережень, польових обстежень, статистичного і кореляційного аналізів, моделювання, графопобудов тощо. Базовим матеріалом для дослідження стали дані моніторингових спостережень на гідропості Бистриця (Озимина).

За результатами виконаних досліджень встановлено стійку тенденцію до зростання середньорічного стоку наносів з виражено циклічним характером. Найінтенсивніше збільшився стік наносів у зимові місяці, натомість найменших змін зазнали осінні. Підтверджені суттєві непропорційні відмінності між ходом стоку води і наносів, взаємозв’язки між якими хоч і оцінюються коефіцієнтом кореляції 0,64, проте мають нелінійний характер. Встановлений суттєвий вплив водності року і фази гідрологічного режиму на гранулометричний склад завислих наносів. За проаналізований період часу виявлено тенденцію до збільшення стабільності розподілу наносів за фракціями, що можна вважати наслідком поступового згладжування сезонних коливань у розподілі наносів. Останнє, ймовірно, пояснюється поступовим заростанням колишніх сільськогосподарських угідь у басейні і збільшення його лісистості. На основі отриманих результатів здійснено орієнтовну оцінку потенціалу акумуляції наносів у нижче розташованому водосховищі Новошицької малої ГЕС. Отримані станом на сьогодні результати і перспективи подальших досліджень засвідчують важливість і необхідність урахування наносного режиму під час оцінки тривалої експлуатації водосховища та прогнозування його екологічного стану.

Результати досліджень дозволили зробити низку припущень щодо домінування тих чи інших чинників у проявах виявлених змін та залежностей, однак встановлення рівня впливу різних чинників на тісноту кореляції потребує окремого детального вивчення. 

Ключові слова: завислі наноси; стік наносів; стік води; денудація; гранулометричний склад; річковий басейн; мала гідроенергетика; математичні методи.