Відбувся XIV Львівський соціологічний форум

Анотація

3 жовтня 2025 р. під гаслом «Інституціональна стійкість українського суспільства: теоретизування й емпіричні дослідження на тлі війни» відбувся XIV Львівський соціологічний форум. З вітальним словом звернувся Ректор ЛНУ імені Івана Франка академік НАН України Роман Гладишевський, наголосивши, що форум об'єднує науковців та практиків для обговорення актуальних викликів російсько-української війни. Учасники з'їхалися з Львова, Київа, Житомира, Запоріжжя, Маріуполя, Одеси, Полтави, Сум, Ужгорода, Харкова, а також з Польщі (Вроцлав, Варшава, Ряшів, Ярослав).

Ректор підкреслив, що стійкість суспільства необхідна для боротьби, адаптації, єдності та подальшого відновлення країни. На прикладі Львівського університету можна простежити комплекс змін: переосмислення освітніх програм з акцентом на воєнний стан, адаптація форм діяльності до безпекової ситуації, забезпечення безбар'єрності освіти. Пріоритетом є гідне життя ветеранів, постраждалих і переміщених осіб. Символічний ресурс для стійкості знаходиться в ідентичності, пам'яті і соціальному капіталі.

Декан історичного факультету Руслан Сіромський наголосив на важливості соціології для розуміння трансформацій суспільства в умовах війни. Соціологи виявляють потреби населення, формують візію майбутнього та прокладають міст між минулим, сьогоденням та майбутнім. Професорка Наталія Коваліско підкреслила значення соціологічних напрацювань для розуміння методологічних проблем у розвитку українського суспільства під час війни, враховуючи міграційні виклики та необхідність формування опірних механізмів перед екзистенційними загрозами.

Президент Соціологічної асоціації України академік НАН України Віль Бакіров відзначив особливу роль соціології у дослідженні механізмів стійкості та надання практичних рекомендацій для прогнозування суспільних процесів на повоєнний період. Стійкість характеризує здатність українського суспільства вистояти та спирається на інституційні чинники. Освіта, зокрема університетська, є прикладом такої стійкості. У своєму виступі на пленарному засіданні «Університети як агенти національної стійкості: український досвід в умовах війни» В. Бакіров розкрив механізми академічної стійкості на прикладі Харківського національного університету. Незважаючи на руйнування п'яти будівель і втрату обладнання, університети зуміли налагодити навчальний процес, розвивати людський капітал та виховувати патріотичне покоління студентів з високими професійними якостями.

Модератор пленарного засідання професорка Наталія Черниш закликала учасників обговорити проблему стійкості як широку міждисциплінарну категорію, важливу для пояснення механізмів адаптації, трансформації та творення нової реальності в умовах воєнних станів.

Ключові доповіді:

Завідувач кафедри соціології Юрій Пачковський та доцент Олег Демків представили бібліометричний та кластерний аналіз наукового дискурсу про соціальну стійкість (2010–2025). На основі 10,119 публікацій у базі Scopus вони виявили, що сьогодні формується українська модель соціальної стійкості як унікальна система, що поєднує традиційні стратегії подолання криз з інноваційними формами самоорганізації.

Директор Інституту соціології НАН України Євген Головаха презентував результати дослідження «Стресові стани населення України в контексті війни» (автори Є. Головаха, С. Дембіцький, В. Степаненко, 2025). На основі унікального опитування 2023 року (майже 3000 респондентів) встановлено, що ключовим чинником стресостійкості є соціальні ресурси – підтримка, мережа довіри, взаємодопомога.

Микола Рябчук у доповіді «Гуртування довкола прапора. Масштаб і межі громадянської мобілізації в Україні, 2022–2025» зазначив, що український опір російській агресії виявився несподіванкою для експертів, які змальовували українське суспільство як глибоко поділене. Насправді, перед лицем екзистенційних загроз, українці консолідувалися довкола загальнонаціональної єдності. Майбутнє України залежатиме від належної європеїзації на інституційному рівні та рівні повсякденних практик.

Марцін Дембіцький проаналізував трансформацію моделей співіснування українців у Польщі (2022–2025): теплий прийом 2014–2022 років, сплеск підтримки після лютого 2022-го та помітну динаміку «втоми від війни» у 2024–2025 роках, зростання соціальних тривог на ринку праці та впливу російської дезінформації.

Олена Дікова-Фаворська розглянула інклюзію як соціальну технологію та ресурс соціальної стійкості. Інклюзія дозволяє ефективно працювати з вразливими групами та забезпечує психологічну стійкість у складні часи війни.

Лешек Буллер наголосив на важливості розробки механізмів захисту сімей у транскордонному просторі. Міжнародні організації та країни-реципієнти повинні відігравати провідну роль у створенні стратегій безпеки та гуманітарної допомоги.

Секційні напрями Форуму:

1. Стійкість суспільства у дискурсі нових соціальних порядків

2. Трансформації соціальних інституцій і практик в умовах сьогодення

3. Символічні ресурси опору: ідентичність, пам'ять і соціальний капітал

4. Соціальний ресурс інклюзії у воєнний та повоєнний час