- Галузь та проблематика
- Політика розділів
- Процес рецензування
- Політика відкритого доступу
- Архівування
- Публікаційна етика
- Політика використання ШІ та технологій з підтримкою ШІ
- Порядок відкликання опублікованих статей (ретракції) та виправлень
- Інформація про оплату за обробку та оприлюднення статей або її відсутність
- Процедура розгляду скарг щодо порушень академічної доброчесності та публікаційної етики
- Політика архівування та довготривалого зберігання у відкритому доступі,
- Бази даних та індекси, у яких представлено видання
Галузь та проблематика
Метою видання є публікація оригінальних результатів теоретичних, історичних, методологічних та емпіричних соціологічних досліджень, важливих для розуміння сучасних суспільних процесів в Україні та світі, що мають наукову новизну та суспільну значущість.
Журнал орієнтований на науковців, викладачів, студентів і практиків, які працюють у галузі соціології та суміжних дисциплін, і забезпечує якісне рецензування, відкритий доступ до публікацій і можливість фахової дискусії.
Завданнями видання є розвиток сучасної соціологічної теорії, висвітлення результатів досліджень українських і зарубіжних авторів, поширення кращих практик методології та методів соціологічних досліджень, а також сприяння інтеграції української соціологічної спільноти в міжнародний науковий простір.
У виданні друкуються статті з історії та теорії соціології, методології й методів досліджень, результати кількісних, якісних і змішаних емпіричних досліджень, а також навчально-методичні матеріали, бібліографічні огляди, рецензії та повідомлення про події в соціологічному середовищі.
Тематика журналу охоплює широке коло проблем: соціальну структуру та нерівність, ідентичності та цінності, війну й поствоєнні зміни, міграцію, працю й зайнятість, освіту, сім’ю, гендер, міський простір, медіа й комунікації, громадянське суспільство, публічну політику, цифрові технології та інші напрями, з особливим акцентом на дослідження українського суспільства.
Журнал приймає оригінальні наукові статті, короткі повідомлення, огляди, рецензії, навчально-методичні матеріали й інформаційні повідомлення, що відповідають профілю серії; можливі тематичні випуски, присвячені окремим проблемам соціології.
Редакційна колегія дотримується принципів академічної доброчесності, міжнародних стандартів публікаційної етики та політики відкритого доступу; усі рукописи проходять незалежне рецензування.
Періодичність: 1 раз на рік.
Мови рукопису: українська, англійська.
Політика розділів
Статті
КУЛЬТУРА, ЦІННОСТІ, ІДЕНТИЧНОСТІ
СОЦІОЛОГІЯ ГЕНДЕРУ, СІМЇ ТА МОЛОДІ
ТРАНСФОРМАЦІЇ ТА ДЕФОРМАЦІЇ ПОЛІТИЧНОГО ПРОСТОРУ В СУЧАСНІЙ УКРАЇНІ
ТЕОРЕТИЧНА СОЦІОЛОГІЯ: КОНСТРУЮВАННЯ АНАЛІТИЧНИХ ІНСТРУМЕНТІВ
ПОЛІТИЧНИЙ ВИМІР УКРАЇНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА
СОЦІАЛЬНО-ПОЛІТИЧНІ ТА ЕТНОКУЛЬТУРНІ ТЕНДЕНЦІЇ В СУЧАСНОМУ УКРАЇНСЬКОМУ СУСПІЛЬСТВІ
ТРАНСФОРМАЦІЇ ТА ДЕФОРМАЦІЇ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО ПРОСТОРУ В СУЧАСНІЙ УКРАЇНІ
ЕМПІРИЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ СОЦІАЛЬНИХ ПРОБЛЕМ ФУНКЦІОНУВАННЯ ІНСТИТУТІВ ТА ОРГАНІЗАЦІЙ
МЕТОДОЛОГІЯ І МЕТОДИ ЕМПІРИЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
СОЦІОКУЛЬТУРНИЙ ВИМІР СУСПІЛЬСТВА: СТАЛІСТЬ ТА ЗМІНА
УКРАЇНСЬКА СОЦІОЛОГІЯ. НОВЕ ПРОЧИТАННЯ ДЖЕРЕЛ
СОЦІАЛЬНІ АСПЕКТИ ТРАНСФОРМАЦІЇ ОСВІТИ
ПРОБЛЕМАТИКА ЗДОРОВ’Я, ВІКУ, ТІЛЕСНОСТІ У ДЗЕРКАЛІ СОЦІОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
СОЦІОЛОГІЯ МІГРАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ
СОЦІОКУЛЬТУРНИЙ ТА СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ ВИМІРИ СУСПІЛЬСТВА
СОЦІАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ МОЛОДІ
СОЦІОЛОГІЯ ЕЛЕКТОРАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ
СОЦІОЛОГІЯ ІНТЕРНЕТУ
СОЦІОЛОГІЯ МЕДІА
СОЦІОЛОГІЯ ОРГАНІЗАЦІЇ
СОЦІОЛОГІЯ ОСВІТИ
СОЦІОЛОГІЯ СІМ’Ї ТА МОЛОДІ
МОЛОДОМУ СОЦІОЛОГУ
СОЦІАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ НЕРІВНОСТІ, ДИСКРИМІНАЦІЇ ТА ЕКСКЛЮЗІЇ
СОЦІОЛОГІЯ СПОРТУ
СОЦІАЛЬНА НЕРІВНІСТЬ, ДИСКРИМІНАЦІЯ ТА ЕКСКЛЮЗІЯ: МЕТОДИКИ ЕМПІРИЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ПОДОЛАННЯ
СОЦІОЛОГІЯ МІСТА: СОЦІОКУЛЬТУРНИЙ ВИМІР
КОМПАРАТИВНІ ДОСЛІДЖЕННЯ: КРОСС-НАЦІОНАЛЬНИЙ ВИМІР
СОЦІОЛОГІЯ СІМ’Ї: ГЕНДЕРНІ, ГЕНЕРАЦІЙНІ ТА СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ ВИМІРИ
ІНСТИТУЦІЙНІ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНІ ПРОБЛЕМИ
Історія і теорія соціології
Трансформації політичного простору в сучасній Україні
Місто-село у глобальному просторі
Соціокультурні виміри суспільства
Гендерні відносини
Економічні аспекти розвитку українського суспільства
Організаційний вимір сучасних суспільств
Генераційні виміри українського суспільства
Гендерні відносини
Історична соціологія
Перші спроби
Рецензії
ТРАНСФОРМАЦІЇ ПОЛІТИЧНОГО ПРОСТОРУ В СУЧАСНОМУ СВІТІ
ЕКОНОМІЧНІ АСПЕКТИ РОЗВИТКУ УКРАЇНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА
СОЦІАЛЬНІ АСПЕКТИ ТІЛА ТА ТІЛЕСНОСТІ
СОЦІОЛОГІЯ ОСВІТИ ТА МОЛОДІ
ІСТОРИЧНА ПАМ’ЯТЬ ТА ІСТОРИЧНА ПОЛІТИКА
СОЦІАЛЬНЕ САМОПОЧУТТЯ НАСЕЛЕННЯ
НАУКОВЕ ЖИТТЯ
Хроніки війни
Глобальне та локальне у дзеркалі соціології
Процес рецензування
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Усі статті, що надходять до редакції, проходять процедуру рецензування, яка націлена на максимально об’єктивну оцінку змісту наукової статті та передбачає всебічний аналіз переваг та недоліків матеріалів статті. До друку приймаються неопубліковані раніше матеріали, які відповідають тематиці збірника.
Наукова стаття містить виклад проміжних або кінцевих результатів наукового дослідження, висвітлює конкретне окреме питання за темою дисертації чи наукового дослідження, фіксує науковий пріоритет автора, робить її матеріал надбанням фахівців.
Окремо враховується ступінь відповідності статті, що надійшла до редакції, вимогам до підготовки рукописів до видання у цьому фаховому журналі.
Процес рецензування здійснюється членами редколегії та незалежними експертами з відповідних галузей. Процедура рецензування є анонімною для рецензента та для автора (подвійне сліпе рецензування).
Рецензенти оцінюють теоретико-методологічний рівень статті, її практичну цінність та наукову значущість. Окрім того, визначається відповідність статті принципам етики у наукових публікаціях та надаються рекомендації щодо усунення випадків їх порушення.
ПОРЯДОК РЕЦЕНЗУВАННЯ РУКОПИСІВ
Автор надає до редакції статтю, яка відповідає Вимогам до публікацій у цьому фаховому журналі. Рукописи, які не відповідають означеним Вимогам, не розглядаються.
- Головним редактором призначаються два рецензента за профілем дослідження для кожної статті. Рецензенти – запрошені фахівці у відповідній галузі знань, які не є членами редакційної колегії.
- У разі відсутності конфлікту інтересів та відповідності кваліфікації рецензента напряму дослідження автора, рецензент робить висновок про науковий рівень статті та надає рекомендацію до друку статті, заповнивши спеціально розроблений формуляр.
- Строк розгляду статті – до 30 днів.
- У разі наявності будь-яких конкуруючих інтересів, головним редактором призначається інший експерт.
- Рецензування проводиться у більшості випадків конфіденційно за принципами double-blind рецензування (двостороннє "сліпе" рецензування, коли ні автор, ні рецензент не знають один про одного). Для всіх статей, що надаються на рецензування, визначається ступінь унікальності авторського тексту за допомогою відповідного програмного забезпечення. Цитування допускається в обсязі, який не перевищує 15% від загального об’єму статті. Таким чином, унікальність має бути не меншою 85%.
- Після остаточного аналізу статті, рецензент надає рекомендації автору (публікувати статтю без змін; внести незначні зміни; внести значні зміни; відхилити статтю), про що відповідальний секретар повідомляє автору електронною поштою.
- У разі виявлення зауважень, стаття направляється автору на доопрацювання. Виправлений варіант повторно надається рецензенту для прийняття рішення й підготовки висновку про можливість публікації. Датою прийняття статті до друку вважається дата отримання редакцією позитивного висновку рецензента (або рішення редакційної колегії) щодо доцільності й можливості опублікування статті.
- У разі непогодження з думкою рецензента, автор статті має право надати аргументовану відповідь у редакцію журналу. У такому разі стаття розглядається на засіданні робочої групи редакційної колегії та буде направлена на додаткове рецензування іншим фахівцем. Редакційна колегія залишає за собою право відхилення статей у разі неспроможності або небажання автора врахувати побажання та зауваження рецензентів. На вимогу рецензента редакційна колегія може надати статтю іншому рецензенту з обов’язковим дотриманням принципів double-blind рецензування.
- Остаточне рішення щодо можливості та доцільності публікації приймається Головним редактором (або, за його дорученням – членом редакційної колегії), а за необхідності – засіданням редакційної колегії в цілому. Після прийняття рішення про прийняття статті до друку, відповідальний секретар повідомляє про це автору та вказує очікуваний термін публікації.
- Затверджена до публікації стаття надається технічному редактору. Незначні правки стилістичного або формального характеру, які не порушують змісту статті, вносяться технічним редактором без узгодження з автором. За необхідністю або за бажанням автора рукописи у вигляді макету статті повертаються автору для схвалення.
Рецензування (експертна оцінка) є ключовим етапом редакційного процесу журналу «Вісник Львівського університету. Серія соціологічна» і спрямоване на забезпечення високого наукового рівня публікацій. Воно покликане забезпечити відбір якісних рукописів, об’єктивну оцінку їх наукової новизни, методологічної коректності, достовірності результатів соціологічних досліджень та відповідності академічним, етичним і видавничим стандартам. Усі рецензенти зобов’язані дотримуватися принципів неупередженості, конфіденційності та норм публікаційної етики відповідно до рекомендацій COPE.
Журнал застосовує модель подвійного «сліпого» рецензування (double‑blind peer review): автор(и) та рецензенти не знають особистостей один одного. Усі подані рукописи спочатку проходять технічну перевірку на відповідність вимогам до оформлення, тематичній спрямованості серії та наявності всіх необхідних етичних дозволів (за потреби — щодо досліджень із залученням людей), а також перевірку на плагіат. Первинну наукову оцінку здійснює головний редактор або уповноважений член редакційної колегії; у разі можливого конфлікту інтересів відповідальна особа усувається від розгляду рукопису.
Після первинного відбору рукопис анонімізується та передається на рецензування щонайменше двом незалежним експертам — члену редакційної колегії за відповідним напрямом соціологічних досліджень та/або зовнішнім рецензентам (вітчизняним чи міжнародним фахівцям). Рецензенти відбираються з огляду на їхню наукову кваліфікацію, досвід у галузі теми рукопису (теоретична, методологічна чи емпірична соціологія, окремі сфери застосування) та відсутність конфлікту інтересів із авторами чи їхніми установами.
Під час рецензування оцінюються: відповідність теми змісту статті профілю журналу; актуальність і наукова новизна дослідження; коректність теоретичної й методологічної рамки; якість опису вибірки, інструментарію та процедур збору й аналізу даних; обґрунтованість і відтворюваність результатів; практична та/або суспільна значущість; чіткість структури й якості викладу.
За результатами оцінювання рецензент обирає одну з рекомендацій:
– прийняти статтю до публікації;
– прийняти після незначних доопрацювань;
– направити на суттєве доопрацювання з повторним рецензуванням;
– відхилити рукопис.У разі негативного рішення або необхідності доопрацювання рецензент надає аргументовані зауваження та рекомендації автору. Рецензії зберігаються в редакції протягом установленого терміну та не передаються третім особам без згоди редакції. Автори отримують рішення редакції разом із узагальненими зауваженнями рецензентів (без розкриття їх особи). У разі доопрацювання рукопис може бути повторно надісланий на рецензування тим самим або іншим експертам. Виконання рекомендацій рецензентів не гарантує автоматичного прийняття статті до друку, але є необхідною умовою подальшого розгляду.
Остаточне рішення щодо публікації ухвалює головний редактор на підставі рецензій, відповіді авторів і відповідності матеріалу вимогам та профілю журналу; у випадках конфлікту інтересів або суперечливих рецензій рішення приймає інший уповноважений член редакційної колегії чи редколегія колегіально, за потреби може бути залучено третього рецензента. Типові строки рецензування становлять 2–4 тижні, а середній час до ухвалення першого редакційного рішення — 4–8 тижнів від моменту підтвердження отримання коректно оформленого рукопису.
Політика відкритого доступу
Цей журнал практикує політику негайного відкритого доступу до опублікованого змісту, підтримуючи принципи вільного поширення наукової інформації та глобального обміну знаннями задля суспільного прогресу.
Архівування
Цей журнал використовує систему LOCKSS для розподіленого архівного зберігання опублікованого змісту в численних бібліотеках та інформаційних центрах. Бібліотеки - учасниці проекту LOCKSS гарантують довготермінове зберігання вичерпних архівів журналу та автоматичне відновлення пошкодженої інформації. Детальніше...
Публікаційна етика
Процедура розгляду скарг щодо порушень академічної доброчесності та публікаційної етики
Редакція журналу «Вісник Львівського університету. Серія соціологічна» дотримується принципів академічної доброчесності та міжнародних стандартів публікаційної етики, зокрема рекомендацій Комітету з публікаційної етики (COPE). Процедура розгляду скарг поширюється на авторів рукописів і опублікованих статей, рецензентів, членів редакційної колегії та інших осіб, залучених до публікаційного процесу.
1. Подання скарги
Скарги можуть подаватися авторами, рецензентами, читачами, представниками установ або іншими зацікавленими сторонами у письмовій (електронній) формі на офіційну електронну адресу редакції журналу. Скарга має бути чіткою й обґрунтованою та містити: інформацію про заявника (за потреби можлива анонімність, якщо надано переконливі докази серйозного порушення), опис передбачуваного порушення, дані про відповідний рукопис або публікацію, а також підтверджувальні матеріали (посилання, копії документів, фрагменти текстів тощо).
До можливих порушень належать, зокрема, плагіат, самоплагіат, фабрикація чи фальсифікація даних (у тому числі соціологічних опитувань та інших емпіричних досліджень), маніпуляції з вибіркою або статистикою, некоректне авторство, подвійне подання, прихований конфлікт інтересів, порушення конфіденційності та процедур рецензування. Скарги, подані в образливій, погрозливій або наклепницькій формі, не розглядаються; у випадках, що виходять за межі компетенції журналу, заявнику надсилається обґрунтоване роз’яснення.
2. Первинний розгляд
Після отримання скарги головний редактор або уповноважений член редакційної колегії проводить попередню перевірку, оцінює її обґрунтованість і вирішує, чи потребує вона детального розгляду. За результатами первинного аналізу заявнику надсилається підтвердження отримання скарги та інформація про подальші кроки.
3. Детальний розгляд
У разі наявності підстав для детального розгляду головний редактор формує тимчасову комісію з числа членів редакційної колегії та/або незалежних експертів із дотриманням принципів неупередженості та відсутності конфлікту інтересів. Комісія має право запитувати пояснення та документи від усіх причетних сторін, залучати фахівців (зокрема у сфері методології соціологічних досліджень), використовувати інструменти перевірки на плагіат та інші аналітичні засоби.
Особа, щодо якої подано скаргу, інформується про її зміст і має право надати письмові пояснення та додаткові матеріали, а також, за потреби, висловити заперечення. Заявник, своєю чергою, має право отримувати інформацію про перебіг розгляду та надавати додаткові докази.
4. Прийняття рішень і можливі заходи
Остаточне рішення ухвалюється редакційною колегією або головним редактором на основі зібраних матеріалів і висновків комісії. Залежно від характеру та тяжкості порушення можуть бути застосовані такі заходи: залишення скарги без задоволення; публікація виправлень або уточнень; публікація спростування; відмова у публікації рукопису; ретракція (відкликання) уже опублікованої статті; тимчасове або постійне обмеження права подання матеріалів до журналу; інформування установи, де працює автор, або інших компетентних органів про виявлені порушення.
5. Повідомлення сторін, конфіденційність і строки розгляду
Усі рішення документуються, а сторони, яких стосується скарга, повідомляються про результати розгляду в письмовій формі. Редакція гарантує конфіденційність інформації, захист персональних даних та недопущення репресивного ставлення до осіб, які добросовісно повідомляють про можливі порушення.
Скарги, як правило, розглядаються протягом 30 робочих днів з моменту підтвердження їх отримання; у разі складних випадків цей строк може бути подовжений із відповідним повідомленням заявника.
Політика використання ШІ та технологій з підтримкою ШІ
Редакційна колегія журналу «Вісник Львівського університету. Серія соціологічна» визнає, що інструменти штучного інтелекту (ШІ) можуть бути корисними допоміжними засобами в науковій і редакційній роботі, але їх застосування повинно відбуватися з дотриманням принципів академічної доброчесності, захисту персональних даних і прозорості. Політика визначає правила використання ШІ авторами, рецензентами й редакторами під час підготовки, подання, рецензування та редагування рукописів і стосується як генеративних моделей, так і інших інструментів з підтримкою ШІ.
Політика не обмежує застосування ШІ як складника наукової методології (наприклад, для аналізу даних, обробки текстових корпусів, моделювання соціальних процесів) за умови належного наукового обґрунтування, опису застосованих інструментів і дотримання етичних вимог до досліджень із залученням людей та/або чутливих даних. Редакція залишає за собою право переглядати та оновлювати ці положення відповідно до розвитку технологій ШІ та міжнародних рекомендацій у сфері публікаційної етики.
1. Вимоги до авторів
Використання генеративного ШІ у процесі написання рукопису дозволяється лише як допоміжний засіб для покращення мовного оформлення тексту (читабельності, граматики, стилю, перекладу), технічного форматування або організації бібліографії. Генеративний ШІ не може використовуватися для повної або часткової підміни наукової роботи автора: формулювання основних ідей, побудови теоретичної рамки, опису методології, отримання результатів чи висновків, а також для автоматичного створення огляду літератури без безпосереднього ознайомлення дослідника з джерелами.
Усі результати, отримані за допомогою ШІ, мають бути критично перевірені й відредаговані авторами; вони несуть повну відповідальність за зміст, достовірність, оригінальність та етичність поданих матеріалів, включно з коректністю наведених посилань і відсутністю вигаданих джерел чи даних. Особливо це стосується соціологічних досліджень, де використання ШІ для генерації «даних опитувань» або моделювання неіснуючих емпіричних результатів розглядається як фабрикація чи фальсифікація даних і кваліфікується як порушення академічної доброчесності.
Факт будь-якого використання ШІ має бути обов’язково розкритий у рукописі, наприклад, у спеціальному підрозділі «Декларація про використання ШІ» або в розділі «Методологія», із зазначенням: назви інструменту (наприклад, ChatGPT, Gemini, Copilot тощо), версії (за наявності), дати використання, мети та обсягу застосування (мовне редагування, аналіз даних, створення візуалізацій тощо), а також частин тексту чи етапів дослідження, до яких застосовувався ШІ. Інструменти ШІ не можуть бути вказані як автори чи співавтори статті, оскільки не відповідають критеріям авторства й не несуть етичної та юридичної відповідальності.
Використання ШІ для створення або суттєвої модифікації зображень, таблиць, графіків чи інших ілюстрацій, які подані як результати емпіричних соціологічних досліджень, не допускається, окрім випадків, коли це є чітко описаною частиною дослідницької методології (наприклад, алгоритмічна візуалізація великих масивів даних). Дозволяється лише технічна обробка зображень, яка не змінює їхній науковий зміст (корекція яскравості, контрасту, обрізання тощо). У разі використання ШІ як інструменту аналізу або візуалізації даних автори повинні надати достатню інформацію для відтворюваності (опис алгоритмів, параметрів, навчальних даних, обмежень моделі) та, за вимогою редакції, — вихідні дані або проміжні результати.
Порушення цієї політики, включно з прихованим використанням ШІ, вигаданими посиланнями чи даними, може призвести до відхилення рукопису, ретракції вже опублікованої статті та інших заходів згідно з процедурами розгляду скарг і публікаційної етики журналу.
2. Вимоги до рецензентів
Рукопис, поданий на рецензування, є конфіденційним документом. Рецензентам заборонено завантажувати рукописи або їх частини до публічних інструментів ШІ чи сервісів, які можуть зберігати або використовувати ці тексти для подальшого навчання моделей, оскільки це порушує конфіденційність, права авторів і умови редакційного процесу. Це правило стосується також текстів рецензій і всієї супровідної документації.
Рецензування має ґрунтуватися на професійній експертизі, критичному мисленні та власному аналітичному внеску рецензента. Використання генеративного ШІ для автоматичного формування змісту рецензії або готових висновків не допускається; рецензент може застосовувати інструменти ШІ лише як допоміжний засіб для технічної перевірки мови чи структури власного тексту, не розкриваючи при цьому зміст конфіденційного рукопису. Рецензент несе повну відповідальність за обґрунтованість і незалежність свого висновку.
3. Вимоги до редакторів та редакційної колегії
Подані рукописи, рецензії та редакційна кореспонденція розглядаються як конфіденційні матеріали. Редакторам заборонено використовувати публічні інструменти ШІ для обробки повних текстів рукописів, рецензій або службового листування, якщо це передбачає передачу цих матеріалів третім сторонам або їх використання для навчання моделей. Допускається використання локальних або інституційних інструментів ШІ для технічної допомоги (наприклад, перевірка орфографії чи базова класифікація тем) за умови гарантій захисту даних.
Редакційні рішення щодо рукописів приймаються виключно людьми — головним редактором та/або членами редакційної колегії — на основі рецензій і власної експертної оцінки. Автоматизовані системи та інструменти ШІ можуть використовуватися лише як допоміжні (наприклад, для виявлення плагіату, перевірки бібліографії, технічної сортировки поданих рукописів) і не можуть замінювати професійне редакторське рішення.
У разі підозри на порушення цієї політики з боку авторів, рецензентів чи редакторів головний редактор повідомляє редакційну колегію й ініціює розгляд відповідно до «Процедури розгляду скарг щодо порушень академічної доброчесності та публікаційної етики» журналу.
Порядок відкликання опублікованих статей (ретракції) та виправлень
Редакційна колегія журналу «Вісник Львівського університету. Серія соціологічна» дотримується принципів академічної доброчесності та міжнародних стандартів публікаційної етики, зокрема рекомендацій Комітету з публікаційної етики (COPE), і забезпечує належний контроль за оригінальністю та достовірністю наукових матеріалів. Будь-які прояви недоброчесності, зокрема плагіат, самоплагіат, дублювання публікацій, маніпуляції цитуванням, фабрикація або фальсифікація даних (у тому числі соціологічних опитувань, інтерв’ю, спостережень), порушення етичних норм досліджень із людьми, а також інші порушення, розглядаються як підстава для редакційного реагування.
Автори зобов’язані подавати до журналу виключно оригінальні рукописи, що не перебувають одночасно на розгляді в інших виданнях і не містять даних, опублікованих раніше без належного посилання. Порушення цих вимог, включаючи повторне подання або необґрунтоване дублювання результатів дослідження, може призвести до відхилення рукопису, публікації виправлень або ретракції статті.
1. Виправлення опублікованих матеріалів
Якщо після публікації у статті виявлено помилки чи неточності, що не спотворюють основних результатів, але потребують уточнення, редакція може опублікувати:
Виправлення (Correction) — у разі несуттєвих помилок, виявлених авторами, рецензентами або читачами;
Erratum — якщо помилки виникли з вини редакції чи технічної обробки;
Corrigendum — у разі суттєвих помилок, допущених авторами, які впливають на інтерпретацію результатів, але не роблять дослідження в цілому недостовірним.
Такі матеріали можуть ініціювати автори, редактори або читачі; вони проходять редакційний розгляд і публікуються як окремі документи, пов’язані з оригінальною статтею (з посиланням та, за наявності, DOI), із чітким зазначенням того, що саме було виправлено.
2. Підстави для ретракції (відкликання) статті
У випадках серйозних порушень редакція може прийняти рішення про ретракцію опублікованої статті. Підставами для ретракції є, зокрема:
недостовірність результатів дослідження (через грубі помилки, фабрикацію чи фальсифікацію даних, у тому числі штучно «згенеровані» соціологічні дані);
встановлений факт плагіату або неправомірного запозичення значних фрагментів тексту, даних, таблиць, рисунків;
дублююча публікація того самого матеріалу в іншому виданні без належного посилання або з порушенням умов ліцензування;
некоректне авторство (виключення осіб, які зробили суттєвий внесок, або включення тих, хто не відповідає критеріям авторства);
прихований або недекларований конфлікт інтересів, який істотно вплинув на результати чи їх інтерпретацію;
серйозні порушення етичних норм під час проведення соціологічних досліджень (відсутність інформованої згоди, порушення конфіденційності, ризики для респондентів тощо);
компрометація процесу рецензування чи редакційного розгляду.
Рішення про ретракцію ухвалюється головним редактором за результатами розслідування, проведеного з урахуванням процедур COPE та, за потреби, із залученням незалежних експертів.
3. Процедура ретракції та повідомлення читачів
У разі прийняття рішення про ретракцію стаття позначається як «Ретракція» як на сайті журналу, так і в електронних архівах; публікується офіційне повідомлення про ретракцію із зазначенням причин і ключових обставин справи. Повідомлення отримує власний запис і, за можливості, DOI та пов’язується з оригінальною статтею; сам текст статті, як правило, залишається доступним із чітким маркуванням ретракції, щоб зберегти прозорість наукового запису.
Якщо існують обґрунтовані підозри щодо серйозних порушень, але наявних доказів недостатньо для негайної ретракції, редакція може опублікувати «Заяву про занепокоєння» (Expression of Concern), яка супроводжує статтю до завершення розслідування. Усі редакційні рішення щодо виправлень, заяв про занепокоєння та ретракцій приймаються у найкоротші можливі терміни після встановлення суттєвих порушень.
4. Відкликання рукопису до публікації
Автори мають право відкликати поданий рукопис до його офіційної публікації. Для цього відповідальний автор подає до редакції офіційне письмове звернення із зазначенням причин, погоджене та підписане всіма співавторами. У такому разі рукопис вилучається з редакційного процесу, а авторські права на використання матеріалу залишаються за авторами.
Інформація про оплату за обробку та оприлюднення статей або її відсутність
Журнал не стягує жодних платежів за подання, опрацювання, рецензування чи публікацію рукописів. Наукові публікації є безкоштовними як для авторів, так і для читачів.
Окремо наголощуємо, що здобувачі третього рівня вищої освіти (докторанти/PhD), які навчаються за кошти державного бюджету повністю звільняються від будь-якої оплати (внесків) за опрацювання, рецензування й оприлюднення своїх публікацій у журналі.
Процедура розгляду скарг щодо порушень академічної доброчесності та публікаційної етики
Редакція журналу «Вісник Львівського університету. Серія соціологічна» дотримується принципів академічної доброчесності та міжнародних стандартів публікаційної етики, зокрема рекомендацій Комітету з публікаційної етики (COPE). Процедура розгляду скарг поширюється на авторів рукописів і опублікованих статей, рецензентів, членів редакційної колегії та інших осіб, залучених до публікаційного процесу.
1. Подання скарги
Скарги можуть подаватися авторами, рецензентами, читачами, представниками установ або іншими зацікавленими сторонами у письмовій (електронній) формі на офіційну електронну адресу редакції журналу. Скарга має бути чіткою й обґрунтованою та містити: інформацію про заявника (за потреби можлива анонімність, якщо надано переконливі докази серйозного порушення), опис передбачуваного порушення, дані про відповідний рукопис або публікацію, а також підтверджувальні матеріали (посилання, копії документів, фрагменти текстів тощо).
До можливих порушень належать, зокрема, плагіат, самоплагіат, фабрикація чи фальсифікація даних (у тому числі соціологічних опитувань та інших емпіричних досліджень), маніпуляції з вибіркою або статистикою, некоректне авторство, подвійне подання, прихований конфлікт інтересів, порушення конфіденційності та процедур рецензування. Скарги, подані в образливій, погрозливій або наклепницькій формі, не розглядаються; у випадках, що виходять за межі компетенції журналу, заявнику надсилається обґрунтоване роз’яснення.
2. Первинний розгляд
Після отримання скарги головний редактор або уповноважений член редакційної колегії проводить попередню перевірку, оцінює її обґрунтованість і вирішує, чи потребує вона детального розгляду. За результатами первинного аналізу заявнику надсилається підтвердження отримання скарги та інформація про подальші кроки.
3. Детальний розгляд
У разі наявності підстав для детального розгляду головний редактор формує тимчасову комісію з числа членів редакційної колегії та/або незалежних експертів із дотриманням принципів неупередженості та відсутності конфлікту інтересів. Комісія має право запитувати пояснення та документи від усіх причетних сторін, залучати фахівців (зокрема у сфері методології соціологічних досліджень), використовувати інструменти перевірки на плагіат та інші аналітичні засоби.
Особа, щодо якої подано скаргу, інформується про її зміст і має право надати письмові пояснення та додаткові матеріали, а також, за потреби, висловити заперечення. Заявник, своєю чергою, має право отримувати інформацію про перебіг розгляду та надавати додаткові докази.
4. Прийняття рішень і можливі заходи
Остаточне рішення ухвалюється редакційною колегією або головним редактором на основі зібраних матеріалів і висновків комісії. Залежно від характеру та тяжкості порушення можуть бути застосовані такі заходи: залишення скарги без задоволення; публікація виправлень або уточнень; публікація спростування; відмова у публікації рукопису; ретракція (відкликання) уже опублікованої статті; тимчасове або постійне обмеження права подання матеріалів до журналу; інформування установи, де працює автор, або інших компетентних органів про виявлені порушення.
5. Повідомлення сторін, конфіденційність і строки розгляду
Усі рішення документуються, а сторони, яких стосується скарга, повідомляються про результати розгляду в письмовій формі. Редакція гарантує конфіденційність інформації, захист персональних даних та недопущення репресивного ставлення до осіб, які добросовісно повідомляють про можливі порушення.
Скарги, як правило, розглядаються протягом 30 робочих днів з моменту підтвердження їх отримання; у разі складних випадків цей строк може бути подовжений із відповідним повідомленням заявника.
Політика архівування та довготривалого зберігання у відкритому доступі,
Журнал «Вісник Львівського університету. Серія соціологічна» забезпечує довготривале збереження та відкритий доступ до всіх опублікованих матеріалів. Електронні версії номерів і статей зберігаються на платформі Open Journal Systems (OJS), де для кожного випуску підтримується окремий архівний запис.
Для гарантування надійного збереження та додаткового резервування контент журналу електронні копії всіх публікацій передаються до електронного репозитарію Наукової бібліотеки Львівського національного університету імені Івана Франка (система DSpace), а також до фондів Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського в межах проєкту «Наукові періодичні видання України».
Архівування здійснюється після виходу кожного випуску; усі електронні файли зберігаються на серверах університету з регулярним резервним копіюванням та використанням стандартних засобів захисту даних. Номери журналу індексуються у міжнародних базах та каталогах (зокрема, Google Scholar, Index Copernicus, Ulrichsweb), що додатково підвищує видимість і доступність публікацій.
Усі статті публікуються в режимі відкритого доступу згідно з прийнятою ліцензією, при цьому умови ліцензування зберігаються й для архівованих копій у зовнішніх репозитаріях. Автори можуть самоархівувати опубліковані версії своїх статей у власних інституційних або тематичних репозитаріях, на особистих вебсайтах і в наукових соціальних мережах із зазначенням вихідних бібліографічних даних журналу та посиланням на офіційну версію на сайті «Вісника».
Бази даних та індекси, у яких представлено видання
Журнал «Вісник Львівського університету. Серія соціологічна» зареєстровано в міжнародних каталогах періодичних видань та базах даних Index Copernicus, Ulrichsweb Global Serials Directory, CrossRef та Google Scholar. DOI‑префікс журналу: http://dx.doi.org/10.30970/vso.
Журнал включено до таких наукометричних баз даних, каталогів та індексів, де підтримуються окремі профілі видання:
Google Scholar
Профіль журналу в Google Scholar:
https://scholar.google.com/citations?user=ItTOMs8AAAAJ&hl=uk
Index Copernicus International
Профіль журналу в базі Index Copernicus:
https://journals.indexcopernicus.com/search/details?id=49464
Ulrichsweb Global Serials Directory
Запис журналу у міжнародному каталозі періодичних видань Ulrichsweb Global Serials Directory (доступ здійснюється через передплачені бібліотечні ресурси; ідентифікується за назвою Visnyk of the Lviv University. Series Sociology, ISSN 2078‑144X, 2664‑1844).
CrossRef
Журнал зареєстрований у CrossRef, усі статті отримують унікальні цифрові ідентифікатори об’єкта (DOI) з префіксом 10.30970/vso; інформація про публікації доступна через реєстр CrossRef за цим DOI‑префіксом.
Наукова електронна бібліотека НБУВ (Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського)
Профіль видання у базі «Наукова періодика України»:
http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=JUU_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=FF=&S21STR=Vlnu_sociol
Ad Scientific Index (journal profile)
Профіль журналу в аналітичній базі Ad Scientific Index:
https://adscientificindex.com/scientist/-/1077548/
