- Галузь та проблематика
- Політика розділів
- Процедура розгляду скарг щодо порушень академічної доброчесності та публікаційної етики
- Політика використання ШІ та технологій з підтримкою ШІ
- Порядок відкликання опублікованих статей (ретракції) та виправлень
- Процедура рецензування статей
- Публікаційна етика
- Політика відкритого доступу
- Дотримання міжнародних принципів та рекомендацій у публікаційній практиці
- Політика архівування та збереження матеріалів
Галузь та проблематика
“Вісник Львівського університету. Серія філологічна” – збірник наукових праць та матеріалів. Мета видання ‒ публікація результатів оригінальних наукових досліджень актуальних проблем з літературознавства, мовознавства, фольклористики, діалектологічних та фольклористичних матеріалів. Збірник також приймає до розгляду наукові філологічні праці із славістики та орієнталістики, публікує наукові рецензії та інформацію про важливі філологічні події ‒ конференції та симпозіуми, презентації значущих філологічних видань тощо.
Видання відкрите для науковців з України та інших країн.
Завдання наукового збірника
- забезпечення високих стандартів науковості, академічної доброчесності та рецензування публікацій;
- публікація результатів наукових студій у галузях літературознавства, мовознавства, фольклористики, а також філологічних праць із славістики та орієнталістики;
- оприявлення наукових досліджень спадщини діячів української філологічної науки, зокрема пов’язаних із Львовом;
- заохочення до участі у збірнику молодих науковців, зокрема аспірантів та пошукувачів наукових ступенів;
- популяризація актуальних напрямів сучасної філологічної науки, зокрема постколоніальних, гендерних, культурологічних та рецептивних студій;
- введення у науковий обіг нових архівних матеріалів і джерел;
- забезпечення відкритого доступу до публікацій і безоплатності на всіх етапах редакційного процесу.
Редакційна колегія запрошує науковців подавати рукописи до рецензованого наукового журналу з відкритим доступом, який забезпечує оперативний розгляд поданих матеріалів.
Вісник приймає до розгляду оригінальні наукові статті, короткі повідомлення, огляди та матеріали, що містять нові результати у визначених наукових напрямах.
Редакційна колегія у своїй діяльності керується міжнародними стандартами публікаційної етики та дотримується політики відкритого доступу.
Усі подані рукописи проходять обов’язкове незалежне рецензування та перевірку на академічну доброчесність.
Періодичність: 1‒2 рази на рік.
Мови рукопису: українська, англійська.
Політика розділів
ПОРТРЕТ ФЛОРІЯ БАЦЕВИЧА
ІНТЕРПРЕТАЦІЯ ТЕКСТУ
ТЕОРІЯ ТА МЕТОДОЛОГІЯ
ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВО І ФОЛЬКЛОРИСТИКА
МОВОЗНАВСТВО
ПУБЛІКАЦІЇ
МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ КРАЇН БЛИЗЬКОГО СХОДУ
МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ КРАЇН ДАЛЕКОГО СХОДУ
МЕТОДИКА ВИКЛАДАННЯ ІНОЗЕМНИХ МОВ
КУЛЬТУРИ СХОДУ І МІЖКУЛЬТУРНА КОМУНІКАЦІЯ
НА ПЕРЕХРЕСТІ КУЛЬТУР
ЖАНРИ, СТИЛІ І МИСТЕЦТВА: ВЗАЄМОПРОНИКНЕННЯ І СИНТЕЗ
ДІАЛОГІЧНА УЯВА І ТРАДИЦІЯ
ПОЕТИКА ПОГРАНИЧЧЯ В ХУДОЖНЬОМУ ТВОРІ
ДО ЮВІЛЕЮ
ІСТОРІЯ
ГЕОГРАФІЯ
МОВОЗНАВСТВО
ТЕОРІЯ ТА МЕТОДОЛОГІЯ
ІНТЕРПРЕТАЦІЯ ТЕКСТУ
КОНТАКТИ. РЕЦЕПЦІЇ. ПАРАЛЕЛІ
ФОЛЬКЛОРИСТИКА
ПЕРЕКЛАДОЗНАВСТВО
ОСОБИСТІСТЬ. ТВОРЧИЙ ШЛЯХ. ДОЛЯ
ГРАМАТИКА
ЛЕКСИКОЛОГІЯ, ЛЕКСИКОГРАФІЯ І ЛІНГВОСТИЛІСТИКА
ОНОМАСТИКА
ТЕРМІНОЛОГІЯ
ІСТОРІЯ МОВИ І ДІАЛЕКТОЛОГІЯ
ІЗ СКАРБНИЦІ ПАМ’ЯТІ
ПРЕЗЕНТАЦІЇ. РЕЦЕНЗІЇ
СЕМАНТИКА, СОЦІОЛІНГВІСТИКА ТА КУЛЬТУРА МОВИ
ПРОБЛЕМИ КУЛЬТУРОЛОГІЇ, ПЕРЕКЛАДУ ТА ІСТОРІЇ МОВОЗНАВСТВА
ПРОБЛЕМИ ІСТОРІЇ СЛОВ’ЯНСЬКИХ ЛІТЕРАТУР ТА ЛІТЕРАТУРОЗНАВЧОЇ КОМПАРАТИВІСТИКИ
ЛЕКСИКА І ТЕРМІНОЛОГІЯ
ГРАМАТИКА, ДІАЛЕКТОЛОГІЯ ТА ІСТОРІЯ МОВИ
ФРАЗЕОЛОГІЯ
ОНОМАСТИКА ТА ЕТИМОЛОГІЯ
ПРОБЛЕМИ АРАБІСТИКИ
ПРОБЛЕМИ ІРАНІСТИКИ
ПРОБЛЕМИ КИТАЇСТИКИ
ПРОБЛЕМИ КОРЕЇСТИКИ
ПРОБЛЕМИ ТЮРКОЛОГІЇ
ПРОБЛЕМИ ЯПОНІСТИКИ
УКРАЇНА ТА СХІД
КУЛЬТУРА ТА ІСТОРІЯ КРАЇН СХОДУ
ПРОБЛЕМИ ЗАГАЛЬНОГО ТА ПОРІВНЯЛЬНОГО СХОДОЗНАВСТВА
МЕТОДОЛОГІЯ І МЕТОДИ СУЧАСНИХ ЛІНГВІСТИЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
МОВА, КУЛЬТУРА, СУСПІЛЬСТВО, КОМУНІКАЦІЯ
ПРОБЛЕМИ ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ФУНКЦІОНУВАННЯ ТЕКСТІВ І ДИСКУРСІВ
НОВІ АСПЕКТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ОДИНИЦЬ, КАТЕГОРІЙ І РІВНІВ МОВИ
МАТЕРІАЛИ
ІВАН ФРАНКО: ОСОБИСТІСТЬ, ТВОРЧИЙ ШЛЯХ, ДОЛЯ
ІСТОРІЯ ТА КУЛЬТУРА
ЕСЕЇ ТА ПЕРЕКЛАДИ
ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВО
ІСТОРІЯ МОВИ
ДІАЛЕКТОЛОГІЯ ТА ОНОМАСТИКА
Л Е К С И К О Л О Г І Я ТА Л І Н Г В О С Т И Л І С Т И К А
МЕТОДИЧНА СПАДЩИНА М. М. ШКІЛЬНИКА ТА СУЧАСНА ШКОЛА
АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ МЕТОДИКИ ВИКЛАДАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ У ВИЩІЙ ТА СЕРЕДНІЙ ШКОЛІ
АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ УКРАЇНСЬКОГО МОВОЗНАВСТВА
З ІСТОРІЇ ФОЛЬКЛОРИСТИКИ
ДОКУМЕНТУВАННЯ ФОЛЬКЛОРУ
СОЦІОЛІНГВІСТИКА
СЕМАНТИКА І ПРАГМАТИКА
ЛІНГВОСТИЛІСТИКА
НАШІ ЮВІЛЯРИ
ЗАГАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ СХОДОЗНАВСТВА
ПРОБЛЕМИ ІНДОЛОГІЇ
МЕЖІ І ВІДКРИТІСТЬ ПОНЯТТЯ «ЛІТЕРАТУРА»: ВІД АНТИЧНОСТІ ДО СУЧАСНОСТІ
ФОЛЬКЛОРНІ АРХІВИ І КОЛЕКЦІЇ
МЕТОДОЛОГІЯ І ПРАКТИКА ДОКУМЕНТУВАННЯ ФОЛЬКЛОРУ
РЕЦЕНЗІЇ. ОГЛЯДИ. ХРОНІКА
ПИТАННЯ МЕТОДОЛОГІЇ
РЕЛІКТИ СТАРОЖИТНОСТЕЙ
З ЦАРИНИ ФОЛЬКЛОРИЗМУ
КОНТАКТИ
ІСТОРИЧНІ ТА КУЛЬТУРНІ ЗВ’ЯЗКИ УКРАЇНИ ТА КРАЇН СХОДУ
ІСТОРІЯ, ФІЛОСОФІЯ, КУЛЬТУРА І РЕЛІГІЯ КРАЇН СХОДУ
ПИТАННЯ СУЧАСНОЇ ЛЕКСИКОЛОГІЇ ТА ТЕРМІНОЗНАВСТВА
ГРАМАТИЧНА СТРУКТУРА МОВИ
ІСТОРІЯ МОВИ
ОНОМАСТИЧНІ СТУДІЇ
ПРОБЛЕМИ ДІАЛЕКТОЛОГІЇ
СУЧАСНІ ПРОБЛЕМИ СОЦІ-, ЕТНО-, ПСИХОЛІНГВІСТИКИ
РЕЦЕНЗІЇ
ТЕКСТ МІЖ ГЕНЕРАЦІЯМИ: ЗМІНА КАНОНУ ТА ПАМ’ЯТЬ ПОКОЛІНЬ
ВОЄННЕ ПОКОЛІННЯ: ЛІТЕРАТУРА МІЖ ВІЙНАМИ
ГЕНЕРУВАННЯ ГЕНЕРАЦІЙ: ГРУПОВІ ПОРТРЕТИ ПОКОЛІНЬ У ЧАСІ І ПОЗА НИМ
ТРАНСФОРМАЦІЯ ТРАДИЦІЙНОЇ ЕСТЕТИКИ І ЛІТЕРАТУРНА ГРА
ПИТАННЯ РОЗВИТКУ ХОРВАТСЬКОЇ МОВИ ТА ЇЇ СУЧАСНИЙ СТАН
ПРОБЛЕМИ ХОРВАТСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ І КУЛЬТУРИ
ДОСЛІДЖЕННЯ ДИТЯЧОЇ ЛІТЕРАТУРИ І МЕТОДИКА ВИКЛАДАННЯ
ХРОНІКА
Проблеми сучасної дериватології
ГРАМАТИКА КРІЗЬ ПРИЗМУ СУЧАСНОЇ ЛІНГВІСТИЧНОЇ ПАРАДИГМИ
ПРОБЛЕМИ ФОНЕТИКИ І ФОНОЛОГІЇ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ
АКТУАЛЬНІ ЗАВДАННЯ СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЛЕКСИКОЛОГІЇ ТА ЛЕКСИКОГРАФІЇ
СУЧАСНЕ ТЕРМІНОЗНАВСТВО: ТРАДИЦІЇ І ПЕРСПЕКТИВИ
ІСТОРІЯ МОВИ
ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОГО МОВОЗНАВСТВА: ІДЕЇ, ТЕОРІЇ, ШКОЛИ
ЛІНГВОДИДАКТИКА: ПРОБЛЕМИ МОВНОЇ ОСВІТИ ТА КУЛЬТУРИ МОВИ
ТРАДИЦІЙНІ І НОВІ ПІДХОДИ ДО ВИВЧЕННЯ ОНОМАСТИКИ
ПРОБЛЕМИ ДІАЛЕКТОЛОГІЇ
НОВЕ В ЛІНГВІСТИЦІ ТЕКСТУ
СУЧАСНІ ПРОБЛЕМИ СОЦІО-, ЕТНО-, ПСИХОЛІНГВІСТИКИ ТА ЛІНГВОКУЛЬТУРОЛОГІЇ
Семантико-прагматичні аспекти мовленнєвої діяльності, тексто- і дискурсотворення
Актуальні проблеми когнітивної лінгвістики
Нові проблеми прикладної лінгвістики
Аспекти лінгвосеміотики на сучасному етапі
ПРОБЛЕМИ ЛЕКСИКОЛОГІЇ, ЛЕКСИКОГРАФІЇ І ТЕРМІНОЗНАВСТВА
Перекладознавство: нові виклики і перспективи
Рецензії
З ІСТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ОНОМАСТИКИ
ТЕОРІЯ ТА МЕТОДОЛОГІЯ ОНОМАСТИЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
СУЧАСНІ ПРОБЛЕМИ ТОПОНІМІКИ
АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ АНТРОПОНІМІКИ
ОНОМАСТИЧНА ТЕРМІНОЛОГІЯ
ЛІТЕРАТУРНА І ФОЛЬКЛОРНА ОНОМАСТИКА
ІНШІ КЛАСИ ОНІМІВ
Рецензії
ПИТАННЯ СУЧАСНОЇ ЛЕКСИКОЛОГІЇ ТА ТЕРМІНОЗНАВСТВА
Граматична структура мови
ІСТОРІЯ МОВИ
ОНОМАСТИЧНІ СТУДІЇ
МЕТОДИКА ВИКЛАДАННЯ
КУЛЬТУРА МОВИ ТА ЛІНГВОСТИЛІСТИКА
СУЧАСНІ ПРОБЛЕМИ СОЦІО, ЕТНО, ПСИХОЛІНГВІСТИКИ ТА ЛІНГВОКУЛЬТУРОЛОГІЇ
РЕЦЕНЗІЇ
КУЛЬТУРА І МИСТЕЦТВОЗНАВСТВО
ПУБЛІКАЦІЇ
РЕЦЕНЗІЇ
IN MEMORIAM
ЛІТОПИС ПОДІЙ
Процедура розгляду скарг щодо порушень академічної доброчесності та публікаційної етики
Редакція журналу дотримується принципів академічної доброчесності та міжнародних стандартів публікаційної етики, зокрема рекомендацій Комітету з публікаційної етики (COPE). Процедура розгляду скарг поширюється на авторів рукописів і опублікованих статей, рецензентів, членів редакційної колегії та інших осіб, залучених до публікаційного процесу. Скарги можуть подаватися авторами, рецензентами, читачами, представниками установ або будь-якими іншими зацікавленими сторонами та повинні бути чіткими, обґрунтованими і містити достатні факти або докази можливих порушень (зокрема плагіату, фабрикації чи фальсифікації даних, некоректного авторства, подвійного подання, конфлікту інтересів, порушень у рецензуванні тощо). Скарга подається у письмовій (електронній) формі та має містити інформацію про заявника, опис порушення, дані про відповідний рукопис або публікацію, а також підтверджувальні матеріали. Скарги, подані в образливій, погрозливій або наклепницькій формі, не розглядаються; у випадках, що виходять за межі компетенції журналу, заявнику надається відповідне обґрунтоване роз’яснення.
Після отримання скарги редакція проводить попередню перевірку. У разі наявності підстав для детального розгляду головний редактор формує тимчасову комісію з числа членів редакційної колегії та/або незалежних експертів із дотриманням принципів неупередженості та відсутності конфлікту інтересів. Комісія має право запитувати пояснення та документи від усіх причетних сторін, залучати фахівців, використовувати інструменти перевірки (зокрема на плагіат) та інші аналітичні засоби. Особа, щодо якої подано скаргу, має право бути поінформованою про її зміст, надати письмові пояснення та додаткові матеріали, а також оскаржити рішення у встановленому порядку; заявник, своєю чергою, має право отримувати інформацію про перебіг розгляду та надавати додаткові докази.
Остаточне рішення ухвалюється редакційною колегією або головним редактором на основі зібраних матеріалів. Залежно від характеру порушення можуть бути застосовані такі заходи: публікація виправлень або спростувань, відкликання статті, відмова у публікації, тимчасове обмеження права подання матеріалів або інші відповідні дії.
У разі серйозних порушень матеріали можуть бути передані до відповідних установ або компетентних органів. Усі рішення документуються, сторони повідомляються про результати, а конфіденційність і захист персональних даних гарантуються.
Скарги надсилаються на електронну адресу редакції (ukrainianlitera@lnu.edu.ua) та розглядаються, як правило, до 30 робочих днів, із можливістю подовження цього строку залежно від складності справи.
Усі рішення оформлюються письмово, а сторони повідомляються про результати розгляду.
Політика використання ШІ та технологій з підтримкою ШІ
У зв’язку зі стрімким розвитком генеративного штучного інтелекту (ШІ) та зростанням його використання у науковій діяльності редакційна колегія запроваджує цю політику з метою забезпечення прозорості, достовірності та високої якості наукових публікацій. Документ визначає правила застосування інструментів ШІ для авторів, рецензентів і редакторів. Політика стосується використання ШІ у процесі підготовки та оцінювання рукописів і не обмежує його застосування як інструменту дослідження (аналізу даних, моделювання тощо), за умови належного наукового обґрунтування. Редакція залишає за собою право переглядати та оновлювати ці положення відповідно до розвитку технологій.
Для авторів
Використання інструментів генеративного ШІ у процесі написання рукопису допускається виключно з метою покращення мовного оформлення тексту (читабельності, граматики, стилю). Усі результати, отримані за допомогою ШІ, повинні бути ретельно перевірені та відредаговані авторами, оскільки такі інструменти можуть генерувати неточну, неповну або упереджену інформацію. Автори несуть повну відповідальність за зміст, достовірність і оригінальність поданих матеріалів.
Факт використання ШІ має бути обов’язково розкритий у рукописі (наприклад, у розділі «Декларація про використання ШІ») із зазначенням назви інструменту та характеру його застосування. Інструменти ШІ не можуть бути зазначені як автори чи співавтори роботи, оскільки авторство передбачає відповідальність, що може належати виключно людині.
Використання генеративного ШІ для створення або суттєвої модифікації зображень, рисунків і ілюстрацій не допускається. Дозволяється лише базова технічна обробка (наприклад, корекція яскравості чи контрасту), яка не змінює науковий зміст зображення. Виняток становлять випадки, коли застосування ШІ є частиною дослідницької методології; у такому разі воно має бути детально описане із зазначенням інструменту, версії та способу використання. За вимогою редакції автори повинні надати вихідні дані або необроблені зображення. Використання ШІ для створення графічних анотацій заборонене.
Порушення цих вимог може призвести до відхилення або відкликання статті.
Для рецензентів
Рукопис, поданий на рецензування, є конфіденційним документом. Рецензентам забороняється завантажувати рукописи або їх частини до будь-яких інструментів ШІ, оскільки це може порушити права авторів і принципи конфіденційності. Це правило також поширюється на тексти рецензій.
Рецензування передбачає незалежну експертну оцінку, що ґрунтується на критичному мисленні та професійній компетентності. Використання генеративного ШІ для підготовки або формування змісту рецензії не допускається. Рецензент несе повну відповідальність за наданий висновок.
Для редакторів
Подані рукописи та вся пов’язана з ними комунікація є конфіденційними. Редакторам забороняється використовувати інструменти ШІ для обробки рукописів, рецензій або редакційної кореспонденції, оскільки це може призвести до порушення конфіденційності та прав авторів.
Прийняття редакційних рішень є виключною відповідальністю редактора і повинно базуватися на експертній оцінці, а не на автоматизованих системах. Використання ШІ для підтримки процесу прийняття рішень щодо рукописів не допускається. У разі підозри щодо порушення цієї політики автором або рецензентом редактор зобов’язаний повідомити редакційну колегію для подальшого розгляду.
Ця політика спрямована на забезпечення доброчесності, прозорості та відповідальності у використанні сучасних технологій у наукових публікаціях.
Порядок відкликання опублікованих статей (ретракції) та виправлень
Журнал дотримується принципів академічної доброчесності та міжнародних стандартів публікаційної етики, зокрема рекомендацій COPE, і забезпечує належний контроль за оригінальністю наукових матеріалів. Будь-які прояви недоброчесності, зокрема плагіат, дублювання публікацій, маніпуляції цитуванням, фальсифікація або фабрикація даних, а також інші порушення, розглядаються як підстава для редакційного реагування. Автори зобов’язані подавати до журналу виключно оригінальні рукописи, що не перебувають на розгляді в інших виданнях. Порушення цих вимог, включаючи повторне подання або дублювання результатів дослідження, може призвести до відхилення рукопису або застосування санкцій. У разі виявлення недоброчесних практик журнал проводить розслідування відповідно до процедур COPE із наданням авторам можливості надати пояснення.
Залежно від характеру порушення або помилки редакція може застосовувати такі заходи: публікацію виправлення (Correction) у разі виявлення неточностей, що не спотворюють основні результати; Erratum – у випадку помилок, допущених редакцією; Corrigendum – у разі суттєвих помилок авторів. Виправлення можуть ініціюватися авторами, редакторами або читачами, проходять редакційний розгляд і публікуються як окремі документи, пов’язані з оригінальною статтею.
У випадках серйозних порушень редакція може прийняти рішення про ретракцію (відкликання) статті.
Підставами для ретракції є, зокрема: недостовірність результатів (через помилки або навмисні дії), плагіат, дублююча публікація, маніпуляції з даними чи зображеннями, порушення авторства, компрометація процесу рецензування, неетичні дослідження або інші серйозні порушення. Рішення про ретракцію ухвалюється головним редактором за результатами розслідування із залученням, за потреби, незалежних експертів. Після цього стаття позначається як «Ретракція», публікується відповідне повідомлення з DOI, а сам матеріал залишається доступним із відповідним маркуванням для збереження наукової прозорості.
У разі наявності обґрунтованих підозр, але недостатніх доказів для негайного відкликання, редакція може опублікувати «Заяву про занепокоєння» (Expression of Concern), яка супроводжує статтю до завершення розслідування. Усі редакційні рішення приймаються у найкоротші можливі терміни з метою забезпечення цілісності наукового запису.
Окремо передбачено можливість відкликання рукопису за ініціативою авторів до його публікації. Для цього автори повинні подати офіційне письмове звернення із зазначенням причин, підписане всіма співавторами. У такому разі рукопис вилучається з редакційного процесу, а авторські права залишаються за авторами.
Процедура рецензування статей
Рецензування (експертна оцінка) є ключовим етапом редакційного процесу та спрямоване на забезпечення високого наукового рівня публікацій журналу. Його метою є відбір якісних рукописів, об’єктивна оцінка їх наукової новизни, достовірності та відповідності академічним, етичним і видавничим стандартам. Усі рецензенти зобов’язані дотримуватися принципів неупередженості, конфіденційності та норм публікаційної етики.
Журнал застосовує модель подвійного «сліпого» рецензування: автори та рецензенти залишаються анонімними один для одного. Усі подані рукописи спочатку проходять технічну перевірку на відповідність вимогам до оформлення та тематичній спрямованості журналу, а також перевірку на дотримання авторських прав. Первинну наукову оцінку здійснює головний редактор або уповноважений член редакційної колегії. У разі можливого конфлікту інтересів відповідальна особа усувається від розгляду рукопису.
Після первинного відбору рукопис анонімізується та передається на рецензування щонайменше двом незалежним експертам – члену редакційної колегії за відповідним науковим напрямом та зовнішнім рецензентам (вітчизняним або міжнародним фахівцям). Рецензенти не повинні бути пов’язані з авторами або їхніми установами та не мати конфлікту інтересів.
Під час рецензування оцінюються: відповідність теми змісту статті, актуальність і наукова новизна дослідження, обґрунтованість результатів, практична значущість та загальна наукова цінність роботи.
За результатами оцінювання рецензент обирає одну з рекомендацій:
- прийняти статтю до публікації;
- прийняти після незначних доопрацювань;
- направити на суттєве доопрацювання;
- відхилити.
У разі негативного рішення або необхідності доопрацювання рецензент надає аргументовані зауваження. Рецензії зберігаються в редакції протягом встановленого терміну.
Автори отримують рішення редакції разом із зауваженнями рецензентів (без розкриття їх особи). У разі доопрацювання рукопис може бути повторно направлений на рецензування. Виконання рекомендацій не гарантує остаточного прийняття статті.
Остаточне рішення щодо публікації ухвалює головний редактор на підставі рецензій і відповідності матеріалу вимогам журналу. У випадках конфлікту інтересів рішення приймає інший уповноважений член редакційної колегії.
Типові строки рецензування становлять 2–4 тижні, а середній час до ухвалення першого рішення 4–8 тижнів.
Публікаційна етика
Редакція журналу дотримується міжнародних стандартів публікаційної етики, зокрема рекомендацій COPE (Committee on Publication Ethics), а також керується нормами чинного законодавства України, включаючи Цивільний кодекс України та Закон України «Про авторське право і суміжні права». Політика спрямована на забезпечення доброчесності, прозорості та відповідальності всіх учасників публікаційного процесу.
1. Етичні зобов’язання редакційної колегії
Редакційні рішення
Редакційна колегія несе відповідальність за прийняття рішень щодо публікації наукових матеріалів на основі їх наукової цінності, актуальності та відповідності тематиці журналу. Усі рукописи проходять первинну перевірку та подвійне «сліпе» рецензування. У разі суперечливих висновків рецензентів може бути призначено додаткове рецензування. Редакція залишає за собою право відхилити рукопис без направлення на рецензування у разі невідповідності вимогам, тематиці журналу або виявлення порушень етики.
Неупередженість і конфіденційність
Оцінювання рукописів здійснюється виключно за їх науковим змістом без дискримінації за будь-якими ознаками. Редакція гарантує конфіденційність усіх матеріалів і захист неопублікованих даних.
Конфлікт інтересів
Редактори зобов’язані утримуватися від розгляду рукописів у разі наявності конфлікту інтересів. Журнал забезпечує прозорість щодо джерел фінансування досліджень.
Контроль за публікаціями
У разі виявлення порушень (плагіату, фальсифікації даних, помилкових висновків) редакція вживає відповідних заходів: публікація виправлень, спростувань або відкликання статті.
Робота зі скаргами
Редакція розглядає всі повідомлення про порушення етики відповідно до рекомендацій COPE та вживає необхідних заходів, включаючи публікацію виправлень або вибачень у разі підтвердження порушень.
2. Етичні зобов’язання рецензентів
Роль рецензування
Рецензування сприяє прийняттю редакційних рішень і підвищенню якості наукових публікацій.
Відповідальність і компетентність
Рецензент повинен приймати до розгляду лише ті рукописи, що відповідають його науковій компетенції, та своєчасно повідомляти редакцію у разі неможливості виконання рецензії.
Конфіденційність
Матеріали, отримані на рецензування, є конфіденційними і не можуть використовуватися або поширюватися без дозволу редакції.
Об’єктивність
Оцінювання повинно бути неупередженим, аргументованим і базуватися на наукових критеріях. Особиста критика авторів є неприпустимою.
Академічна доброчесність
Рецензент має звертати увагу на коректність цитування, виявляти можливі випадки плагіату, дублювання або фальсифікації та повідомляти про це редакцію.
Конфлікт інтересів
Рецензент не повинен брати участь у розгляді рукопису за наявності конфлікту інтересів і зобов’язаний повідомити про це редакцію.
3. Етичні зобов’язання авторів
Достовірність і відтворюваність досліджень
Автори зобов’язані подавати точні та об’єктивні результати досліджень із достатнім описом методології для їх відтворення. За запитом редакції автори повинні надати первинні дані та забезпечити їх збереження.
Оригінальність і запобігання плагіату
Подані роботи повинні бути оригінальними. Плагіат, самоплагіат, фальсифікація або фабрикація даних є неприпустимими. Рукопис не може бути одночасно поданий до кількох видань.
Авторство
Авторами визнаються лише особи, які зробили суттєвий внесок у дослідження. Усі співавтори повинні погоджувати остаточну версію рукопису.
Етичність досліджень
У разі проведення досліджень із залученням людей або тварин автори повинні дотримуватися відповідних етичних норм і законодавства.
Конфлікт інтересів і фінансування
Автори зобов’язані декларувати всі потенційні конфлікти інтересів і джерела фінансування дослідження.
Виправлення помилок
У разі виявлення помилок автори повинні невідкладно повідомити редакцію та сприяти їх виправленню або відкликанню статті.
Участь у рецензуванні
Автори зобов’язані взаємодіяти з редакцією під час рецензування, своєчасно надавати відповіді на зауваження та вносити необхідні виправлення.
Політика відкритого доступу
Журнал дотримується моделі діамантового відкритого доступу (Diamond Open Access). Це означає, що всі результати досліджень стають публічно доступними одразу після виходу номера без жодних фінансових, часових чи технічних бар’єрів.
Важливою особливістю нашого видання є те, що публікація для авторів є повністю безкоштовною, а читачі мають необмежений доступ до повних текстів статей.
Ключові принципи та стандарти:
- Відповідність BOAI: Редакційна політика базується на принципах Будапештської ініціативи відкритого доступу. Ми підтримуємо ідею вільного поширення знань, що дозволяє користувачам читати, завантажувати, копіювати, друкувати та посилатися на матеріали журналу без попереднього дозволу видавця.
- Ліцензування: Матеріали поширюються на умовах міжнародної ліцензії Creative Commons Attribution Non-Commercial 4.0 (CC BY-NC). Всі можуть читати, завантажувати, копіювати, поширювати, друкувати, посилатися на повні тексти матеріалів або використовувати їх для будь-якої іншої законної некомерційної мети з обов'язковим зазначенням авторства. Для використання опублікованих матеріалів в комерційних цілях потрібен письмовий дозвіл Видавця.
- Захист прав автора: Відкритий доступ не порушує авторських прав. Автори зберігають контроль над цілісністю своїх творів, а належне визнання їхнього авторства є обов'язковим для всіх користувачів. За авторами зберігається право виготовляти копії, у тому числі електронні, для власного використання чи передачі колегам для особистого, професійного використання, для здійснення наукових досліджень, для навчальних цілей або для інформаційних цілей роботодавця авторів (за умови, що ці копії не будуть використані для продажу, системного поширення); розміщувати препринти або постпринти статті в інституційних та інших репозитаріях наукових публікацій чи даних.
- Миттєвий доступ: Ми не використовуємо систему передплат. Статті стають доступними в онлайн-режимі у розділі негайно після публікації, що сприяє максимально швидкому глобальному обміну науковими даними.
Дотримання міжнародних принципів та рекомендацій у публікаційній практиці
Редакційна колегія журналу дотримується рекомендацій провідних міжнародних організацій у сфері академічної доброчесності та відкритої науки, зокрема COPE, WAME, DORA, ICMJE та інших сучасних ініціатив.
1. COPE (Committee on Publication Ethics)
Журнал керується етичними стандартами, визначеними COPE:
- Прозорість – чіткий і відкритий процес подання, рецензування та публікації статей.
- Неупередженість – незалежність рішень редакторів та рецензентів.
- Академічна доброчесність – запобігання плагіату, фальсифікації та подвійних публікацій.
- Коректне авторство – чітке визначення внеску кожного автора.
- Робота зі скаргами – відкриті процедури розгляду апеляцій і етичних претензій.
- Виправлення та відкликання статей – прозора процедура ретракції, виправлень і повідомлень про помилки.
2. WAME (World Association of Medical Editors)
Рекомендації WAME застосовуються для забезпечення високих стандартів у наукових журналах:
- Редакційна незалежність – рішення редактора не залежать від спонсорів, установ або комерційних інтересів.
- Конфлікти інтересів – автори, рецензенти та редактори зобов’язані їх декларувати.
- Об’єктивне рецензування – забезпечення справедливого і своєчасного експертного оцінювання.
- Прозорість фінансування – розкриття джерел грантів і спонсорства.
- Підтримка молодих науковців – сприяння публікаціям дослідників на початкових етапах кар’єри.
3. DORA (San Francisco Declaration on Research Assessment)
Принципи DORA спрямовані на чесну оцінку наукової діяльності:
- Якість понад кількісні показники – оцінка досліджень за їх науковою цінністю, новизною та внеском у науку, а не лише за бібліометричними індикаторами (імпакт-фактор, h-індекс).
- Визнання різних результатів – програмне забезпечення, дані, алгоритми, технічні рішення.
- Підтримка міждисциплінарних досліджень – рівнозначність класичним публікаціям.
- Заохочення відкритої науки – публікація препринтів, відкритий доступ до даних і кодів.
4. ICMJE (International Committee of Medical Journal Editors)
Загальні принципи включають:
- Критерії авторства – автором визнається лише той, хто зробив суттєвий внесок у роботу.
- Етика досліджень – дотримання норм роботи з даними, людськими учасниками та експериментами.
- Відкритість даних – заохочення авторів до збереження та надання доступу до дослідницьких даних.
5. OASPA (Open Access Scholarly Publishing Association)
Журнал підтримує стандарти OASPA для забезпечення високої якості відкритого доступу:
- Якість публікацій – забезпечення рецензування, академічної доброчесності та наукової цінності матеріалів.
- Прозорість – відкриті політики журналу, включно з рецензуванням, авторством та фінансуванням.
- Відкритий доступ – публікації доступні безкоштовно та без комерційних обмежень.
- Етична практика – запобігання шахрайству, плагіату, фальсифікаціям і конфліктам інтересів.
- Сприяння відкритій науці – заохочення використання ліцензій Creative Commons, архівування даних та забезпечення довгострокової доступності результатів досліджень.
6. Інші сучасні принципи та ініціативи
- Open Access – сприяння відкритому доступу до наукових результатів.
- FAIR-принципи для даних (Findable, Accessible, Interoperable, Reusable) – забезпечення пошуку, доступності, сумісності та повторного використання даних.
- Plan S – підтримка публікацій у відкритих журналах та репозитаріях.
- Етичне використання ШІ – прозорість і відповідальність при застосуванні штучного інтелекту в дослідженнях.
Політика архівування та збереження матеріалів
Журнал забезпечує довготривале збереження та постійний доступ до опублікованого контенту шляхом впровадження сучасних процедур цифрового архівування. З цією метою застосовуються регулярне резервне копіювання даних, моніторинг технологічної інфраструктури для запобігання втраті інформації через застарілі формати або програмне забезпечення, а також використання метаданих цифрового збереження. Авторам рекомендується самоархівувати опубліковану версію своїх статей в інституційних репозитаріях або на персональних вебсайтах негайно після публікації
Усі публікації отримують цифрові ідентифікатори об’єктів (DOI), що гарантує їхню унікальну ідентифікацію та стабільність доступу.
Крім того, журнал забезпечує дублювання та збереження метаданих і повних текстів статей у в електронному репозитарії Наукової бібліотеки Львівського національного університету імені Івана Франка: https://dspace.lnulibrary.lviv.ua/.
