ОСОБЛИВОСТІ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ДІАГНОСТИКИ ТА КОРЕКЦІЇ ПОРУШЕНЬ У ДІТЕЙ З РОЗЛАДАМИ СЕНСОРНИХ СИСТЕМ

Анотація

Зростає увага до питань розвитку дітей із порушеннями сенсорних систем та включення у соціум. Освітні напрями розвитку є основною позицією соціальної адаптації дітей з розладами у розвитку, яка визначила завдання і пріоритет подолання завдань їх соціалізації, вагомим чинником у цьому є становлення соціальних вмінь та звичок. Діяльність фахівців освітньої допомоги дитини зосереджена на діагностуванні та визначенні розладів у дитини, фаховій реалізації корекційної роботи. Спеціалісти та психологи працюють над виправленням негативних порушень дитини з розладами розвитку, що сприятиме подоланню психологічних труднощів. Це допомагатиме усім групам дітей із особливими освітніми потребами. Усі групи дітей із розладами розвитку мають такі психологічні труднощі: порушення адаптації, когнітивних процесів, зниження пам’яті, психомоторики, мовлення; знижена комунікативна активність, порушення розвитку мисленнєвої діяльності; проблеми із навальною успішністю; невміння налагоджувати взаємини з іншими.

Організація навчання дітей з особливими потребами в умовах освітнього і навчального середовища здійснюється на основі врахування особливостей дітей, пристосування навчальних завдань до їх здібностей, а також розробленням навчальних концептів супроводу.

Значну роль відіграє застосування різних напрямів диференційованого підходу до учня, відповідної організації навчання, що сприятиме позитивним результатам корекційної роботи. Рівень розумового розвитку взаємопов’язаний із розвитком мовлення та впливає на рівень соціальної зрілості та адаптації дитини із порушеннями сенсорних систем. Після проведеної психокорекційної роботи з дітьми з порушеннями слуху підвищився рівень самооцінки, уваги чіткості мовлення та соціальної зрілості.

Ключові слова: діти із порушеннями сенсорних систем, діагностика, корекція, психолого-педагогічний супровід, адаптація, мовлення, соціальні компетенції.