ТЕОРЕТИЧНІ ПІДХОДИ ДО КЛАСИФІКАЦІЇ ОСВІТНІХ ВТРАТ У КОНТЕКСТІ СУЧАСНИХ ОСВІТНІХ ТРАНСФОРМАЦІЙ

Mariia Burher


DOI: http://dx.doi.org/10.30970/vpe.2026.44.14210

Анотація


Статтю присвячено теоретичному обґрунтуванню класифікації освітніх втрат у контексті системних трансформацій освітнього простору України, спричинених глобальними викликами пандемії COVID-19 та руйнівними наслідками повномасштабної війни. Актуалізовано проблему необхідності розширення змісту поняття “освітні втрати” в українському науковому дискурсі та виконано його концептуальне розмежування з категорією “навчальні втрати”. Визначено, що освітні втрати у широкому сенсі означають втрату можливостей для всебічного розвитку учнів (інтелектуального, соціального, емоційного), тоді як навчальні втрати є вужчою категорією, що стосується безпосередньо академічного регресу та прогалин у знаннях.

На основі аналізу міжнародного досвіду та вітчизняних напрацювань запропоновано системну класифікацію, що базується на таксономії освітніх цілей Б. Блума, що дає змогу виокремити когнітивні, афективні та психомоторні компоненти розвитку особистості у контексті освітніх втрат. Особливу увагу приділено диференціації втрат за критерієм тривалості на тимчасові (епізодичні) та кумулятивні (накопичувальні). Доведено, що в умовах тривалої війни втрати набувають кумулятивного характеру, що веде до стійкого відставання від освітніх стандартів та деформації індивідуальних освітніх траєкторій. Висвітлено роль державних інституцій (ДСЯО, УЦОЯО) у розробці інструментарію для моніторингу якості освіти та виявлення навчальних прогалин.

Обґрунтовано, що подолання освітніх втрат потребує не лише локальних заходів, а й системної державної політики, яка охоплює нормативне врегулювання термінології, запровадження уніфікованих індикаторів оцінювання та реалізацію довготривалих компенсаторних програм. Визначено напрями подальшого наукового пошуку, пов’язані з розробкою валідних діагностичних інструментів для вищої освіти та моделей відновлювального навчання, адаптованих до безпекових умов конкретних регіонів.

Ключові слова: освітні втрати, навчальні втрати, класифікація освітніх втрат, освітні трансформації, воєнний стан, якість освіти, освітня політика.


Повний текст:

PDF

Посилання


  1. Бичко Г., Терещенко В. Навчальні втрати: сутність, причини, наслідки та шляхи подолання. Київ : УЦОЯО, 2023. URL: https://testportal.gov.ua/wp-content/uploads/2023/04/Learning-losses_Ukraine.pdf
  2. Державна служба якості освіти України. Діагностика та подолання освітніх втрат. Київ : ДСЯО, 2023. 36 с. URL: https://sqe.gov.ua/diagnostika-ta-podolannya-osvitnikh-vtr
  3. Міністерство освіти і науки України. Оцінювання втрат та потреб української освіти на основі RDNA3. Київ : МОН України, 2023. 48 с. URL: https://mon.gov.ua/news/otsinyuvannya-vtrat-ta-potreb-ukrainskoi-osviti-na-osnovi-rdna3
  4. Служба освітнього омбудсмена України. Моніторинг та компенсаторні програми у школах України. Київ : Служба освітнього омбудсмена України, 2023. 30 с.
  5. Топузов О. М., Головко М. В., Локшина О. І. Освітні втрати в період воєнного стану: проблеми діагностики та компенсації. Український педагогічний журнал. 2022. № 2. С. 34–42. DOI: https://doi.org/10.32405/2411-1317-2023-1-5-13
  6. Український центр оцінювання якості освіти. Освітні втрати учнів в Україні та світі: результати PISA-2022. Київ : УЦОЯО, 2023. 40 с. URL: https://eo.gov.ua/osvitni-vtraty-uchniv-v-ukraini-ta-sviti-zrosly-rezultaty-mizhnarodnoho-doslidzhennia-iakosti-osvity-pisa-2022
  7. Шелестова Л. В. Навчальні втрати учнів в умовах війни. Психологія і особистість. 2023. Т. 1, № 13. С. 115–125. DOI: https://doi.org/10.32405/2413-4139-2023-1(30)-62-72
  8. Engzell P., Frey A., Verhagen M. D. Learning Loss Due to School Closures During the COVID-19 Pandemic. Proceedings of the National Academy of Sciences. 2021. Vol. 118, No. 17. DOI: https://doi.org/10.1073/pnas.2022376118
  9. Kuhfeld M., Soland J., Tarasawa B., Johnson A., Ruzek E., Liu J. Projecting the Potential Impact of COVID-19 School Closures on Academic Achievement. Educational Researcher. 2020. Vol. 49, No. 8. P. 549–565. DOI: https://doi.org/10.3102/0013189X20965918
  10. Krathwohl D. R. A revision of Bloom’s taxonomy: An overview. Theory Into Practice. 2002. No. 41(4). P. 212–218. DOI: https://doi.org/10.1207/s15430421tip4104_2
  11. Suwastini N., Wulandari L., Nugroho T. Effects of Distance Learning on Students’ Emotional and Motivational Outcomes During COVID-19 Pandemic. Journal of Educational Psychology. 2023. Vol. 115, No. 2. P. 210–223.
  12. Tomasik M. J., Helbling L. A., Moser U. Educational Gains of In-Person vs. Distance Learning in Primary and Secondary Schools: A Natural Experiment During the COVID-19 Pandemic School Closures in Switzerland. International Journal of Psychology. 2021. Vol. 56, No. 4. P. 566–576. DOI: https://doi.org/10.1002/ijop.12728
  13. UNICEF, UNESCO, The World Bank. Where are we on education recovery? New York : UNICEF, 2022. URL: https://www.unicef.org/media/117626/file/Where20are20we20in20Education20Recovery?.pdf


Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.