ВІД НАТХНЕННЯ ДО ВІДЧАЮ: ПСИХОЛОГІЧНІ НАСЛІДКИ СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖ НА ПСИХІЧНЕ ЗДОРОВ`Я ТА МОТИВАЦІЮ МОЛОДІ

Liliya Morska


DOI: http://dx.doi.org/10.30970/vpe.2025.43.13817

Анотація


Наведено пілотне дослідження психологічних наслідків активного використання соціальних мереж для психічного здоровʼя та мотивації молоді з особливим акцентом на взаємодію нудьги, стилів мислення та механізмів соціального порівняння. Учасниками дослідження стали 132 студенти польських університетів, які після 30 хв активного перегляду популярних соцмереж заповнили змішані анкети. Більшість респондентів повідомили про відчуття втоми (78 %), провини (65 %) і нудьги (48 %), тоді як лише 12 % відчули справжнє натхнення. Статистичний аналіз виявив значущі позитивні кореляції між нудьгою і втомою (r = 0,58), а також між нудьгою і провиною (r = 0,62), що свідчить про головну роль нудьги як мотиваційного фактора, який сприяє формуванню негативних емоційних станів та зниженню залученості. Якісний аналіз показав поширені теми заздрості, соціального виключення, сенсорного перевантаження та відчуття марнування часу, водночас зафіксовано також епізоди мотиваційного підйому та соціального зв’язку. Важливо, що 85 % респондентів визнали негативний психологічний вплив порівняння себе з ідеалізованими успіхами інших, проте 80 % також усвідомлюють потенціал таких порівнянь, як стимулу до розвитку, якщо підходити до них усвідомлено. Зазначено нагальну потребу в цілеспрямованих освітніх програмах, що поєднують цифрову грамотність, розвиток мислення зростання та усвідомлену взаємодію із соціальними мережами. Такі інтервенції можуть ефективно пом’якшити шкідливі психологічні наслідки соцмереж і трансформувати соціальні порівняння з джерела розчарувань у можливість конструктивного особистісного розвитку, самосвідомості та посилення внутрішньої мотивації молоді. Наголошено на важливості подальших досліджень у цій сфері для розробки більш ефективних стратегій підтримки психічного здоров’я молоді в цифрову епоху.

Ключові слова: соціальні мережі, нудьга, соціальне порівняння, студенти університетів, психічне благополуччя, мотивація, мислення зростання.


Повний текст:

PDF (English)

Посилання


  1. Camerini, A.-L., Morlino, S., & Marciano, L. (2023). Boredom and digital media use: A systematic review and meta-analysis. Computers in Human Behavior Reports, 9, 100313. DOI: https://doi.org/10.1016/j.chbr.2023.100313.
  2. Carver, C. S., & Scheier, M. F. (2012). Perspectives on personality (7th ed.). Pearson Education.
  3. Donati, M. A., Beccari, C., & Primi, C. (2022). Boredom and problematic Facebook use in adolescents: What is the relationship considering trait or state boredom? Addictive Behaviors, 125, Article 107132. DOI: https://doi.org/10.1016/j.addbeh.2021.107132.
  4. Dweck, C. S., & Yeager, D. S. (2019). Mindsets: A View From Two Eras. Perspectives on Psychological Science, 14(3), 481–496. DOI: https://doi.org/10.1177/1745691618804166.
  5. Elhai, J. D., Dvorak, R. D., & Hall, B. J. (2016). Internet use and depression in children and adolescents. Psychiatry Research, 246, 56–61. DOI: https://doi.org/10.1016/j.psychres.2016.09.029.
  6. Fardouly, J., Diedrichs, P. C., Vartanian, L. R., & Halliwell, E. (2015). Social comparisons on social media: The impact of Facebook on young women’s body image concerns and mood. Body Image, 13, 38–45. DOI: https://doi.org/10.1016/j.bodyim.2014.12.002.
  7. Farmer, R., & Sundberg, N. D. (1986). Boredom Proneness – The Development and Correlates of a New Scale. Journal of Personality Assessment, 50(1), 4–17.
  8. Festinger, L. (1954). A theory of social comparison processes. Human Relations, 7(2), 117–140. DOI: https://doi.org/10.1177/001872675400700202.
  9. Higgins, E. T. (2013). Beyond pleasure and pain: How motivation works. Oxford University Press.
  10. Keles, B., McCrae, N., & Grealish, A. (2020). A systematic review: The influence of SM on depression, anxiety and psychological distress in adolescents. International Journal of Adolescence and Youth, 25(1), 79–93.
  11. Kuss, D. J., & Griffiths, M. D. (2017). Social networking sites and addiction: Ten lessons learned. International Journal of Environmental Research and Public Health, 14(3), 311. DOI: https://doi.org/10.3390/ijerph14030311.
  12. Lee, A. Y., Hancock, J. T. (2024). Social media mindsets: A new approach to understanding social media use and well-being. Journal of Computer-Mediated Communication, zmad048. DOI: https://doi.org/10.1093/jcmc/zmad048.
  13. Lee, E., Kim, Y. (2019). Effect of university students’ sedentary behavior on stress, anxiety, and depression. Perspectives on Psychiatric Care, 55(2), 164–169. doi: 10.1111/ppc.12296.
  14. Marciano, L., Ostroumova, M., Schulz, P. J., Camerini, A. L. (2022). Digital Media Use and Adolescents’ Mental Health During the Covid-19 Pandemic: A Systematic Review and Meta-Analysis. Frontiers in Public Health, 9:793868. DOI: 10.3389/fpubh.2021.793868.
  15. Parry, D. A., Coetzee, B. (2025). Do mindsets really matter? A second look at how perceptions of social media experiences relate to well-being. Journal of Computer-Mediated Communication, 2025, 30(4), zmaf011. DOI: https://doi.org/10.1093/jcmc/zmaf011.
  16. Ryan, R. M., & Deci, E. L. (2000). Self-determination theory and the facilitation of intrinsic motivation, social development, and well-being. American Psychologist, 55(1), 68–78. DOI: https://doi.org/10.1037/0003-066X.55.1.68.
  17. Schreurs, L., Lee, A. Y., Liu, X. “Sunny”, & Hancock, J. T. (2024). When Adolescents’ Self-Worth Depends on Their Social Media Feedback: A Longitudinal Investigation With Depressive Symptoms. Communication Research, 51(6), 631–659. DOI: https://doi.org/10.1177/00936502241233787.
  18. Stockdale, L. A., Coyne, S. M. (2020). Bored and online: Reasons for using social media, problematic social networking site use, and behavioral outcomes across the transition from adolescence to emerging adulthood. Journal of Adolescence, 79, 173–183. DOI: https://doi.org/10.1016/j.adolescence.2020.01.010.
  19. Sümer, C., Büttner, O. B. (2022). I’ll Do It – After one more scroll: the effects of boredom proneness, self-control, and impulsivity on online procrastination. Frontiers in Psychology. 13:918306. DOI: 10.3389/fpsyg.2022.918306.
  20. Tam, K. Y. Y., & Inzlicht, M. (2024). Fast-forward to boredom: How switching behavior on digital media makes people more bored. Journal of Experimental Psychology: General, 153(10), 2409–2426. DOI: https://doi.org/10.1037/xge0001639.
  21. Tesser, A. (1988). Toward a self‐evaluation maintenance model of social behavior. In L. Berkowitz (Ed.), Advances in Experimental Social Psychology, Academic Press, 21, 181–227.
  22. Vogel, E. A., Rose, J. P., Roberts, L. D., & Eckles, K. (2014). Social comparison, social media, and self-esteem. Psychology of Popular Media Culture, 3(4), 206–222. DOI: https://doi.org/10.1037/ppm0000047.
  23. Zhang, Y., Li, S. & Yu, G. (2022). The longitudinal relationship between boredom proneness and mobile phone addiction: Evidence from a cross-lagged model. Current Psychology, 41, 8821–8828.


Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.