ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ В ОСВІТІ: ПАРТНЕРСТВО, ВИКЛИКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ

Анотація

Штучний інтелект (ШІ) все частіше впроваджують у освітній процес на рівні керівництва закладів освіти і учасників освітнього процесу, особливо онлайн і змішане навчання. Розглянуто основні проблеми впровадження ШІ в різні сфери освітнього процесу, зокрема, етичні моменти, основні складові використання ШІ в освіті, проаналізуємо досвід та ставлення до використання технологій ШІ в освітньому процесі здобувачів бакалаврського та магістерського рівнів, а також рекомендації, виклики та перспективи крізь призму можливостей персоналізації навчання, підвищення доступності освіти, автоматизації рутинних завдань і збагачення навчального досвіду. Безумовно, освіта традиційно залишається сферою, де домінує людський фактор. Упровадження ШІ, з його здатністю до автоматизації, аналізу даних, персоналізації навчання та інших функцій, потенційно не може змінити цю парадигму. Однак усвідомлення чіткого розуміння й оптимального моделювання співіснування та партнерства між викладачами, здобувачами та ШІ в освітньому просторі має значення. Такий аналіз є важливою складовою для розробників освітніх стратегій, управлінців закладів освіти та усіх зацікавлених в інноваційному розвитку осіб. Вирішення проблеми балансування між використанням технологій ШІ для покращення освітнього процесу та збереження фундаментальних цінностей, таких як розвиток критичного мислення, креативності, соціальних, емоційних та практичних навиків, дасть змогу залишати унікальні людські цінності, приватність та відповідальність, попри врахування індивідуальних потреб учасників освітнього процесу. Дослідження актуалізує розроблення нових педагогічних моделей та технологій навчання, критеріїв та інструментів оцінювання знань здобувачів, аналізу етичних та соціальних наслідків широкого впровадження ШІ в освіту, його впливу на ринок праці в освітній галузі, оцінювання економічної ефективності впровадження, зрештою підтримку викладачів в умовах цифрової трансформації і формування у студентів цифрової та ШІ-грамотності. Сприяючи персоналізації навчання та оптимізації навчального процесу, ШІ є потужним інструментом для трансформації освіти, однак лише відповідальне впровадження, яке ґрунтується на етичних принципах та спільних зусиллях освітян, політиків та фахівців, є основним для подолання потенційних викликів та збереження гуманістичних цінностей у епоху цифрових технологій. Розробка оптимальних моделей залучення і партнерства замість заборон й обмежень щодо використання ШІ сприятиме реалізації переваг і подоланню викликів, а не розгляду його як джерела нових загроз.

Ключові слова: штучний інтелект, освіта, взаємодія з ШІ в освіті.