Вісник Львівського університету. Серія юридична

Указом Президента України № 584/2019 від 7 серпня 2019 р. була створена Комісія з питань правової реформи (на жаль, але на момент підготовки цієї публікації вона була ліквідована Указом Президента України № 223/2026 від 5 березня 2026 р.). У складі цієї Комісії були створені кілька робочих груп робота яких спрямована на реформування законодавства в різних сферах. Серед таких груп функціонує і група з питань реформування кримінального законодавства. Вже на початку своєї роботи Робоча група сформувала Концепції проєкту нового КК. Звісно, що в її змісті ми не знайдемо вказівок на те, який саме напрям чи положення якої школи кримінального права покладені в її основу. В Концепції проєкту задекларовані ідеї, спрямовані на гуманізацію кримінальної відповідальності, систематизацію норм, запровадження принципів європейського права, проступків (кримінальних правопорушень) та зменшення репресивності. При цьому чітко декларується перехід від «карального» до «відновного» правосуддя, коли основний акцент робиться на відшкодуванні шкоди потерпілому, а не лише на карі для винного, що, на думку членів Робочої групи, має сприяти швидшому відновленню соціальної справедливості. Такий підхід до роботи над проєктом, коли Робочою групою спочатку були задекларовані основні ідеї, які мають бути покладені в його основу, видається цілком правильним, адже важливо дати відповідь на питання про те, чого очікує суспільство від кримінального закону на певному етапі свого розвитку. Саме ця відповідь є визначальною не тільки для формування основного змісту нового закону, а й поточних змін до законодавства і для судової практики. З погляду теорії кримінального права сукупність таких ідей, які відображають певну парадигму кримінального права на певному етапі і орієнтовані на відносно тривалий період свого існування і застосування, зазвичай, називають певною «школою кримінального права» або «кримінально-правовим напрямком». Звісно, що марно було би очікувати від Робочої групи визначення в Концепції назви школи основні ідеї якої будуть покладені в основу проєкту нового КК. Адже таке твердження викликало би багато зауважень і питань з огляду на те, що і самі назви шкіл, і їхні основні постулати, сформовані лише в теорії кримінального права і є доволі неоднозначними і, крім того, сьогодні для більшості європейський держав і Україна в цьому не є винятком спостерігається певний еклектичний підхід щодо впровадження у кримінальне законодавство цих різних положень. Проаналізовано положення чинного КК України та Проєкту через призму ідей окремих кримінально-правових шкіл.

звільнення від кримінальної відповідальності, кримінальне правопорушення, покарання, пробація, школа кримінального права.

1 Kulesza, J. (еd.). (2023). Prawo karne materialne. Wolters Kluwer.

2 Bańczyk, W. (2012). Luliusz Makarewicz (1872–1955) – professor, senator, kodyfikator. In Jurysprudencja Lwowska (pp. 81–89). Koło Naukowe Prawa Rzymskiego Bona Fides.

3 Burdin, V. M. (2022). Deiaki mirkuvannia shchodo reformy pokarannia u vydi pozbavlennia prava obiimaty pevni posady abo zaimatisia pevnoiu diialnistiu (v konteksti st. 111¹ KK Ukrainy). Visnyk Lvivskoho universytetu. Seriia yurydychna, (74), 156–166.

4 Burdin, V. M. (2020). Do pytannia pro suchasnu kryminalno-pravovu polityku Ukrainy. Visnyk Lvivskoho universytetu. Seriia yurydychna, (70), 196–210.