РЕПРОДУКТИВНІ ПРАВА В СИСТЕМІ ОСНОВОПОЛОЖНИХ ПРАВ ТА СВОБОД ЛЮДИНИ: ДЕЯКІ ЗАГАЛЬНОТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ

Анотація

Досліджено репродуктивні права людини як новітню складову системи основоположних прав і свобод людини. Уточнено визначення поняття репродуктивних прав, розкрито їх юридичну природу та соціально-етичне призначення у системі суспільних відносин.
Узагальнено систему критеріїв класифікації репродуктивних прав: за суб’єктом реалі-зації; залежно від характеру державного регулювання у процесі здійснення репродуктивних прав людини; залежно від джерел правового закріплення таких прав та ін.
З’ясовано, що репродуктивні права охоплюють і індивідуальні свободи репродуктивної поведінки, які реалізуються носіями таких прав самостійно, і соціальні гарантії-можливості здійснення репродуктивних прав людини, що потребують активної участі держави. Проана-лізовано певні якісно-кількісні параметри репродуктивних прав (їх зміст та обсяг), а також стан нормативного закріплення цих прав у чинному українському законодавстві.
У підсистемі джерел права регулювання репродуктивних прав людини в Україні особ-ливу увагу звернено на значення такого підзаконного нормативно-правового акту, як наказ Міністерства охорони здоров’я України (далі – МОЗ) № 787 від 09.09.2013, який нині виконує роль основного правового регулятора у сфері застосування допоміжних репродуктивних технологій (далі – ДРТ) у нашій державі (в умовах відсутності спеціального закону). Сформу-льовано пропозиції задля удосконалення законодавчого врегулювання застосування сучас-них репродуктивних технологій, що включають необхідність прийняття окремого спеціаль-ного закону, який би забезпечив належний правовий захист учасників ДРТ насамперед через відповідність його приписів сучасним міжнародним правовим стандартам.