УЧАСТЬ АДВОКАТА ВОЛОДИМИРА СТАРОСОЛЬСЬКОГО У СУДОВИХ ПОЛІТИЧНИХ ПРОЦЕСАХ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ ХХ СТОЛІТТЯ

Marko Mandrusiak

Анотація


Присвячено дослідженню участі адвоката Володимира Старосольського в судових політичних процесах першої половини ХХ ст. Зазначено, що адвокат В. Старосольський брав активну участь у судових політичних процесах першої половини ХХ ст. Наприкінці 1927 р. В. Старосольський повернувся з еміграції до Львова. Тут він розпочав адвокатську практику. Виступав захисником підсудних у численних тривалих резонансних судових політичних процесах по карних і цивільних справах. В. Старосольський часто виступав як промовець на громадських святкуваннях, на наукових сесіях НТШ, Союзу Українських Адвокатів. Упродовж 1928–1939 рр. був обраний членом Головної адвокатської палати у Варшаві.
Наголошено, що адвокатська діяльність В. Старосольського відзначалася правовою майстерністю й етичністю, професійністю, включала захист українських політичних діячів і активістів, апеляцію до історичного та актуального суспільного контексту. В. Старосольський у своїй адвокатській діяльності керувався не лише формальним правом, а й особистою совістю, моральними цінностями та етичними принципами, що було необхідним для профе-сіонала у сфері застосування права. В. Старосольський підтримував ідеали адвокатської етики, які включали відповідальність перед суспільством, дотримання честі професії, об’єктивність і неупередженість у захисті прав та інтересів клієнтів, що відповідало вимогам професійної етики публічних службовців і правників у міжвоєнний період. У багатьох випадках В. Старосольський зумів домогтися більш м’яких вироків для своїх клієнтів, а іноді навіть врятувати їх від смертної кари. В подібних ситуаціях він завжди наполягав на чіткому розмежуванні між політичною оцінкою дій підзахисних і їхньою юридичною відповідальністю.
Зазначено, що В. Старосольський користувався великим авторитетом не лише серед галицьких українців і поляків, а й серед польських чиновників. Спочатку він працював дещо в тіні більш відомих адвокатів, проте з другої половини 1920-х – початку 1930-х років став провідним захисником у політичних процесах, пов’язаних з УВО та ОУН. Його діяльність відзначалася самовідданістю у сфері правового захисту, врахуванням національно-політич-них і соціальних інтересів українського населення, а також допомогою у подоланні числен-них процесуальних складнощів. Він наголошував на важливості верховенства закону та справедливості в суспільстві.
У 1927–1939 рр. В. Старосольський був одним із найвідоміших адвокатів Львова та Західної України. Він спеціалізувався на захисті учасників українського національного руху: членів УВО та ОУН, студентів, журналістів та інших, кого переслідувала польська влада за політичну діяльність. Його виступи на судових процесах мали широкий суспільний резонанс, а сам він здобув репутацію принципового, сміливого і висококваліфікованого адвоката. В. Старосольський використовував і формальні юридичні аргументи – аналіз доказів, вияв-лення процедурних порушень, принцип презумпції невинуватості, – і морально-етичні аспекти справи. Він наполягав на об’єктивності суду, врахуванні пом’якшуючих обставин, мотивів підсудних та їхньої ідейної спрямованості.
Так, В. Старосольський майстерно використовував у своїх промовах історичні паралелі, порівнював український визвольний рух із подібними рухами в інших країнах, цитував філософів, правників і поетів, щоб підкреслити глибину національної трагедії українців та мотиви підсудних. Його адвокатська діяльність мала значний суспільний резонанс: промови публікувалися у пресі (якщо пропускала цензура), ставали предметом обговорень і прикла-дом для молодих адвокатів. Його позиція була не лише юридичною, а й моральною, що сприяло формуванню національної свідомості та розвитку тогочасного українського грома-дянського суспільства.
В. Старосольський був активним членом Українського адвокатського товариства у Львові, займався правозахисною діяльністю і підтримував розвиток української юридичної думки (про це свідчать його публікації). У міжвоєнний період він був не лише видатним адвокатом, а й моральним авторитетом українського суспільства, який поєднував глибокі юридичні знання з громадянською позицією. Його ораторські здібності, ґрунтовна наукова підготовка та багаторічний досвід адвокатської практики ставлять його в один ряд із найвизначнішими представниками української інтелігенції першої половини ХХ ст.


Ключові слова


адвокат, адвокатська діяльність, адвокатська канцелярія, суд, судовий політичний процес.

Повний текст:

PDF

Посилання


1. Boiko, I. Introductory remarks on the place and role of distinguished graduates of the Law Faculty of Lviv University in national and European history. The place and role of distinguished graduates of the Law Faculty of Lviv University in national and European history : collection of materials from the International Scientific Conference (Lviv, April 25, 2024) / I. Y. Boiko (editor-in-chief), Y. V. Oliinyk (secretary). Lviv, 2024. Iss. 4.

2. Volodymyr Starosolsky. Encyclopedia of Ukrainian Studies. Vol. 8. Reprinted in Ukraine. Lviv : NTSH, 2000.

3. Voloshin, L. (2008). Yuriy Starosolsky: Return from Oblivion. Ethnographic Notebooks, 1–2.

4. Hlovatsky, I. (2003). Ukrainian Lawyers in Political Trials in Eastern Galicia (1921–1939). Lviv : Triada Plus.

5. Drevitsky, Yu. The Public, Political, and Scientific Activities of Volodymyr Starosolsky (1878–1942)...

6. Zhernokleev, O., Raikovsky, I. (2002).Volodymyr Starosolsky: A Political Portrait. Bulletin of the Precarpathian University. History, VI.

7. Kedrin, I. (1991).Volodymyr Starosolsky. Notes of the Shevchenko Scientific Society. New York ; Paris ; Sydney ; Toronto, 210, 391.

8. Knyzh, Z. (1973). Gorodok. Toronto : Sribna Surma.

9. Lviv. The City of Our Heroes / ed. by A. Kozytsky. Lviv : Afisha, 2009.

10. Mirchuk, P. (1968). An Outline of the History of the OUN. Munich ; London ; New York, 1, 1920–1939.

11. Ohorodnyk, T. V. (2022). Starosolsky's Speeches as a Journalistic Genre. Press Studies, 1.

12. Olesnytska, K. (1991). And the memory of you will be eternal. In an endless queue. Notes of the Shevchenko Scientific Society. New York ; Paris ; Sydney ; Toronto, 210.

13. Posivnych, M. (2010). Military and political activities of the OUN in 1929–1939. Lviv.

14. Speech by attorney Dr. V. Starosolsky during the trial of Vasyl Bilas and Dmytro Danylyshyn (available May), 15, 2025. Retrieved from https://100krokiv.info/2012/12/promova-advokata-vasylya-bilasa-d-ra-volodymyra-starosolskoho-v-sudi/.

15. Starosolsky, Yu. Following in the Footsteps of Our Ancestors. Volodymyr Starosolsky, 1878–1942. Notes of the Shevchenko Scientific Society, 210. Historical and Philosophical Section)...

16. Tyshchyk, B., Novosyadlo, I. (2019). Volodymyr Starosolsky – renowned legal scholar, lawyer, politician. Historical and Legal Journal, 2.

17. Central State Archives of Ukraine. F. 360. OP. 1. Spr. 370 (Court case of S. Fedak, 1921–1931).

18. Central State Archives of Ukraine. F. 360. OP. 1. Spr. 475 (List of candidates for assistants at the Law Faculty of Lviv State University, 1939–1940).

19. Shumuk, D. (1983). Experienced and Reconsidered. Detroit : Ukrainian News.

20. Shukhevych, S. (1991). My Life. Memoirs. London : Published by the Ukrainian Publishing Association.




DOI: http://dx.doi.org/10.30970/vla.2025.81.028

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.