ПРАВОВІ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНІ МЕХАНІЗМИ РЕАЛІЗАЦІЇ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ ВЕЛИКИМ КНЯЗЕМ У КИЇВСЬКІЙ РУСІ

Bohdan Hutiv

Анотація


Присвячено розкриттю правових та організаційних механізмів реалізації виконавчої влади Великим князем у Київській Русі в Х–XII ст. На відміну від сучасних доктрин поділу влади, в давньоруському політичному ладі виконавча, законодавча і судова функції були інтегровані в особі князя, але фактично втілювалися через розгалужену систему управ-лінських інститутів. Проаналізовано інструменти практичного управління (десяткова сис-тема, наділення повноваженнями двірцево-вотчинних урядників та намісників, полюддя, данинно-фіскальні практики, організація оборони і «наряд землі»), а також їхню еволюцію від «воєнної демократії» до інституціоналізованої княжої адміністрації.
Зазначено, що князь виступав центральним інститутом виконавчої влади не лише номінально, а й організаційно: персонально формував кадрову вертикаль, здійснював війсь-ково-адміністративне керівництво через тисяцьких і соцьких, перерозподіляв владні ком-петенції між двірцевими чинами (дворецький, печатник, стольник, конюший та ін.), делегував управлінські та судові прерогативи намісникам і волостелям. Заразом ранні механізми збирання ресурсів та управління ними (полюддя як інструмент мобілізації данини та водночас інспекційного контролю) згодом набувають більш передбачуваного, офіційного характеру.
Показано, що військова, фіскальна та зовнішньополітична компоненти були не зов-нішніми проявами виконавчої влади, а її органічною частиною. Організація прикордонної оборони, будівництво фортець і «засік», переселення дружинно-общинних контингентів у стратегічні «гради», експедиційні походи та каральні акції виконували не лише оборонну, а й дисциплінарно-адміністративну функцію консолідації усієї влади. Роль глави держави як «нарядника землі» виявляється у його здатності мобілізувати людські і матеріальні ресурси, координувати воєвод та дружинні корпорації.
Простежується перехід від десяткової організації до двірцево-вотчинної моделі управління, коли персонал княжого двору (як носії довіри та близькості до правителя) стає кадровою базою виконання публічних функцій; відображено механізм «зрощення» при-ватно-господарських і публічно-правових ролей урядників та виявлено, як це забезпечувало оперативність управління і керованість величезною територією Київської держави.


Ключові слова


Великий князь, Київська Русь, виконавча влада, десяткова система, двірцево-вотчинна система, полюддя, данина, глава держави.

Повний текст:

PDF

Посилання


1. Karpichkov, V. O. & Savitska, V. V. (2020). Evoliutsiia instytutu kniazivskoi vlady v Davnoruskii derzhavi (IX-XII st.). Yurydychnyi visnyk, (3), 46–59.

2. Bandurka, O. M. (red.). (2018). Istoriia derzhavy i prava Ukrainy : pidruchnyk dlia kursantiv ta studentiv vyshchykh navch. zakl. Kharkiv : Maidan.

3. Havrylenko, O. A., Kolesnikov, S. D. & Lohvynenko, I. A. (1999). Kyivska Rus’: polityko-pravovyi narys. Kharkiv : KhNUVS.

4. Shevchenko, A. V. (2016). Formuvannia systemy derzhavnoho upravlinnia u Kyivskii Rusi. Naukovi zapysky Instytutu zakonodavstva Verkhovnoi Rady Ukrainy, (3), 107–113. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nzizvru_2016_3_20.

5. Mateleshko, Yu. P. (2011). Mistse kniazivskoi vlady u polityko-administratyvnii systemi Kyivskoi Rusi: istoriohrafiia pytannia. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho universytetu. Seriia: Istoriia, (26), 247–251.

6. Mateleshko, Yu. P. (2008). Polityko-administratyvnyi ustrii Kyivskoi Rusi IX – pochatku XII stolittia (avtoref. dys. kand. ist. nauk). Uzhhorod, Ukraina.

7. Hudov, V. V. (2009). Vytoky instytutiv hromadianskoho suspilstva v Davnii Rusi-Ukraini. Naukovi pratsi MAUP, (3(22)), 213–216.

8. Motsia, O. P. (2004). Kyivska Rus: derzhava, kultura, narodnist. Naukovi zapysky NaUKMA. Istorychni nauky, (27), 17–21.

9. Rychka, V. M. (2009). Vsia korolivska rat (Vlada Kyivskoi Rusi). Kyiv : Instytut istorii Ukrainy NAN Ukrainy.

10. Honcharenko, V. (2019). Derzhavnyi lad Kyivskoi Rusi za chasiv Yaroslava Mudroho. Derzhavotvorchi protsesy v Ukraini ta zarubizhnykh krainakh: istorychnyi aspekt (do 1000-richchia z pochatku pravlinnia Yaroslava Mudroho) : materialy kruhloho stolu (24 veresnia), Kharkiv, Ukraina : Nats. yuryd. un-t im. Yaroslava Mudroho, 4–6.

11. Boiko, I. (2019). Mistse i rol Kyievo-Ruskoi derzhavy v bahatovikovii istorii ukrainskoho derzhavotvorennia. Visnyk Lvivskoho universytetu. Seriia yurydychna, (68), 74–87. Retrieved from https://doi.org/10.30970/vla.2019.68.074.

12. Makarova, Z. (2011). Istoriia stanovlennia instytutu hlavy uriadu v Ruskii derzhavi. Visnyk yurydychnoho fakultetu Kyivskoho natsionalnoho universytetu imeni Tarasa Shevchenka, (87), 93–97.

13. Kravchuk, V. (2016). Istoryko-pravovi aspekty osnov pravovoho statusu suddiv u period Kyivskoi Rusi, Halytsko-Volynskoi ta Lytovsko-Ruskoi derzhavy (IХ st. – seredyna ХVI st.). Istoryko-pravovyi chasopys, (1(7)), 36–41.

14. Hrekov, B. D. (1951). Kyivska Rus. Kyiv : Radianska shkola.

15. Rychka, V. M. (1994). Kyivska Rus: problema etnokulturnoho rozvytku. Kyiv : Instytut istorii Ukrainy NAN Ukrainy.

16. Kolybenko, O. V. & Kolybenko, O. V. (2012). Volodymyr Vsevolodovych Monomakh: velykyi kniaz kyivskyi chy «velykyi kniaz pereiaslavskyi»? Naukovi zapysky z ukrainskoi istorii: Zbirnyk naukovykh statei, (28), 5–19.

17. Holovko, O. B. (1994). Rus u mizhnarodnomu zhytti Yevropy IX–X st. Kyiv : In-t istorii Ukrainy NAN Ukrainy.

18. Povist mynulykh lit (1989). (L. Ye. Makhnovеts, рer. z davnorus.). Kyiv : Dnipro.

19. Tolochko, O. P. & Tolochko, P. P. (1998). Kyivska Rus. Kyiv : Vydavnychyi dim «Alternatyvy».

20. Hrushevskyi, M. S. (1905). Istoriia Ukrainy-Rusy. (T. 1). Lviv.

21. Iushchenko, P. A. (2016). Instytut vlady kniazia na Rusi v IX–XI st. Naukovi pratsi istorychnoho fakultetu Zaporizkoho natsionalnoho universytetu, (46), 15–18.

22. Ohneviuk, V. O. (red.). (2019). Iaroslav Mudryi ta yoho doba: tysiacholitnii dosvid ukrainskoho derzhavotvorennia. Kyiv : Kyiv. un-t im. B. Hrinchenka.




DOI: http://dx.doi.org/10.30970/vla.2025.81.019

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.