ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОВАДЖЕННІ: ПРЕЦЕДЕНТ ЧИ ЮРИДИЧНИЙ ХАОС?!

Анотація

Присвячено аналізу юридичної природи, процесуальної ролі та процедурному значен-ню правових позицій Верховного Суду в кримінальному процесі України.
Основний акцент зроблено на юридичне і фактичне значення судових прецедентів (у виді ухвалених рішень Суду (постанов та ухвал) касаційної інстанції у конкретному кри-мінальному провадженні) на формування судової правозастосовної практики.
Під час дослідження акцентовано на дуалізмі проблематики: обов’язковість правових позицій (Верховного Суду) як елемент прецедентного права, проти їхньої лабільності, що породжує непередбачуваність і юридичний хаос у сучасній практиці кримінального судочинства.
Ґрунтуючись на власному практичному досвіді, вибірково аналізуючи певні положення окремих рішень Суду касаційної інстанції, а також, порівнюючи роботи деяких вітчизняних науковців, висловлено тези і про процесуальну антиномію правових позицій для кримі-нального провадження, яка полягає у нерозв’язній суперечності між двома однаково логіч-ними і юридично обґрунтованими вимогами до судової практики, які взаємно виключають одна одну, а саме: судові рішення (у формі правових позицій) як спосіб заповнення наявних прогалин у Кримінальному процесуальному кодексі завдяки судовому тлумаченню конкрет-них положень, або, як спосіб (точніше формалізований варіант) обійти положення Закону та добитися прийняття «потрібного рішення» завдяки належній юридичній аргументації.
За результатами дослідження запропоновано власні варіанти мінімізації юридичної невизначеності із правозастосування прецедентів у кримінальному провадженні та опти-мізації одноманітної судової практики сучасного кримінального судочинства, що вимагає від законодавця нормативного врегулювання статусу правових позицій, чіткого їх визначення як джерела права, а також встановити критерії та випадки їх обов’язковості для всіх суб’єктів кримінальної процесуальної діяльності при застосуванні конкретної норми права.
З цією метою надано пропозиції уточнити форми юридичної фіксації правових позицій у кримінальному провадженні – Постанови Пленуму Верховного Суду, що, своєю чергою, обумовлює необхідність внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», яким прямо слід передбачити рекомендаційний характер врахування правових позицій Верховного Суду, а також чітко окреслити суб’єкти застосування – інші суди.