Вісник Львівського університету. Серія юридична

Здійснено ґрунтовне порівняльне дослідження систем адміністративного судочин-ства Німеччини та України з урахуванням їх історичних витоків, інституційної побудови, процесуальних засад і конституційних гарантій. Метою дослідження є виявлення чинників, що визначають ефективність німецької моделі адміністративної юстиції, а також з’ясу-вання можливостей її адаптації в Україні в контексті європейської інтеграції та утвер-дження верховенства права.
Проведений аналіз засвідчує, що система адміністративної юстиції Німеччини є результатом тривалої еволюції, починаючи з другої половини ХІХ ст. Вона ґрунтується на принципі поділу влади, традиції судового контролю за адміністрацією та конституційному приписі ст. 19(4) Основного Закону, який гарантує кожній особі право на ефективний судовий захист від порушень з боку органів публічної влади. Ця норма сформувала міцне нормативне підґрунтя для побудови незалежної та ефективної системи адміністративних судів. Сучасна структура німецької адміністративної юстиції охоплює три рівні – адміністративні суди (Verwaltungsgerichte), вищі адміністративні суди (Oberverwaltungsgerichte/Verwaltungsgerichtshöfe) та Федеральний адміністративний суд (Bundesverwaltungsgericht), доповнені спеціалізованими судовими установами – фінансо-вими та соціальними судами. Процесуальна модель Німеччини та України є інквізиційною: суд відіграє активну роль у встановленні фактичних обставин, а обов’язок доведення законності рішення покладено на орган влади.
Україна ж розпочала інституціоналізацію адміністративного судочинства лише у 2000-х роках. Прийняття Кодексу адміністративного судочинства України у 2005 р. запо-чаткувало створення спеціалізованих адміністративних судів і надало громадянам реаль-ний механізм оскарження дій чи бездіяльності органів влади. Система адміністративних судів в Україні має три рівні: окружні адміністративні суди, апеляційні адміністративні суди та Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду. В деяких випадках адмі-ністративні справи можуть розглядатися судами загальної юрисдикції або Вищим антико-рупційним судом (за наявності підстав, передбачених ст. 4 Закону України «Про санкції»).
Статистичний аналіз підтверджує суттєву різницю у навантаженні на суди двох країн. За даними Федерального статистичного управління Німеччини (Destatis), у 2024 р. адміні-стративні суди розглянули 252 684 нові справи, з яких майже половина стосувалася питань надання притулку та міграції. Середня тривалість розгляду справи становила близько 10,5 місяців, що свідчить про стабільну, але ресурсомістку роботу судової системи. Водночас в Україні, за офіційним аналізом Верховного Суду за 2024 рік, місцеві адміністративні суди розглянули 462 731 справу і матеріал, що майже вдвічі перевищує німецькі показники. Апеляційні адміністративні суди розглянули 157 062 справи, а Каса-ційний адміністративний суд у складі Верховного Суду отримав 52 092 справи – на 15% більше, ніж у попередньому році. В середньому один суддя окружного адміністративного суду розглянув 949 справ, що свідчить про критичне навантаження та ризики зниження якості судочинства.
Автор з’ясував, що головні відмінності між німецькою та українською моделями полягають не лише в рівні інституційного розвитку, а й у підходах до процесуальної орга-нізації. У Німеччині ефективність забезпечується завдяки запровадженню обов’язкових досудових процедур у сфері податкових і соціальних спорів, високій спеціалізації суддів і розвиненій системі електронного судочинства (E-Akte). В Україні ж досудове врегулюван-ня має факультативний характер, що призводить до надмірного навантаження на суди. Крім того, залишається проблемою слабке виконання судових рішень, часті зміни законо-давства та обмеження функціонування судів у прифронтових регіонах у зв’язку з війною.
У результаті дослідження автором обґрунтовано, що подальший розвиток адміністра-тивної юстиції в Україні має відбуватися шляхом адаптації, а не механічного копіювання німецьких інституцій. Запропоновано конкретні напрями реформ: запровадження обов’яз-кових досудових процедур у типових категоріях спорів (податкових, пенсійних, соціаль-них), поглиблення спеціалізації суддів, розширення електронного судочинства та поси-лення механізмів виконання рішень адміністративних судів. Такі кроки сприятимуть не лише зменшенню навантаження на суди, а й підвищенню довіри громадян до системи правосуддя.
Отож дослідження доводить, що, попри значні досягнення у формуванні спеціалізо-ваної системи адміністративного судочинства, Україна продовжує стикатися з глибокими структурними проблемами, тоді як Німеччина демонструє зрілу, стабільну та ефективну модель судового контролю за публічною адміністрацією. Отримані результати мають і теоретичне, і практичне значення, адже окреслюють можливі напрями модернізації української адміністративної юстиції відповідно до європейських стандартів та принципів верховенства права.

1. Grundgesetz für die Bundesrepublik Deutschland. (1949). Retrieved from https://www.gesetze-im-internet.de/gg/BJNR000010949.html.

2. Gesetz zur Änderung der Vorschriften über die Einführung der elektronischen Akte in der Justiz und die allgemeine Beeidigung von Gerichtsdolmetschern. (2025). Bundesministerium der Justiz. Retrieved from https://hdr4.bmj.de/SharedDocs/Gesetzgebungsverfahren/DE/2025_E-Akten-Gesetz.html.

3. Hien, E. (2013). 150 Jahre deutsche Verwaltungsgerichtsbarkeit. Berlin. Boston : Hubert & Co. GmbH & Co. KG, Göttingen.

4. Kolomoiets, T., & Agapova, O. (2024). Strengthening the justice sector in Ukraine and European assistance. Baltic Journal of Economic Studies, 10(2), 134–139. Retrieved from https://doi.org/10.30525/2256-0742/2024-10-2-134-139.

5. Maurer, H. (2022). Allgemeines Verwaltungsrecht (728 S.). München : C. H. Beck.

6. Prokopenko, A. (2024). Pre-trial administrative disputes resolution in Germany, France, Italy and Ukraine. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Legal Studies, (4), 57–61. Retrieved from https://doi.org/10.17721/1728-2195/2024/1.127-9.

7. Pünder, H. (2013). German administrative procedure in a comparative perspective: Observations on the path to a transnational ius commune proceduralis in administrative law. International Journal of Constitutional Law, 11(4), 940–961. Retrieved from https://doi.org/-10.1093/icon/mot045.

8. Sommermann, K.-P., & Schaffarzik, B. (eds.). (2019). Handbuch der Geschichte der Verwaltungsgerichtsbarkeit in Deutschland und Europa. Berlin : Springer.

9. Statistisches Bundesamt. (2024). Statistischer Bericht – Verwaltungsgerichte 2023. Wiesbaden: Statistisches Bundesamt. Retrieved from https://www.destatis.de/DE/Themen/Staat/Justiz-Rechtspflege/Publikationen/Downloads-Gerichte/statistischer-bericht-verwaltungsgerichte-2100240237005.html.

10. Statistisches Bundesamt. (2025). Statistischer Bericht – Verwaltungsgerichte 2024 (2100240247005). Wiesbaden : Statistisches Bundesamt. Retrieved from https://www.destatis.-de/DE/Themen/Staat/Justiz-Rechtspflege/Publikationen/Downloads-Gerichte/statistischer-bericht-verwaltungsgerichte-2100240247005.html.

11. Structure of the Administrative Jurisdiction. (n.d.). Bundesverwaltungsgericht. Retrieved from https://-www.bverwg.de/en/rechtsprechung/verwaltungsgerichtsbarkeit/aufbau-der-verwaltungsgerichtsbarkeit.

12. Verwaltungsgerichtsordnung (VwGO) in der Fassung vom 19. März 1991 (BGBl. I S. 686), zuletzt geändert durch Art. 5 G v. 24.10.2024 I Nr. 328. (2024). Retrieved from https://www.-gesetze-im-internet.de/vwgo.

13. Wiegandt, M. H. (2019). Traditions and transformations: The rise of German constitutionalism. Kritische Justiz, 52(1), 121–126.

14. Supreme Court of Ukraine. (2025). Analiz stanu zdiisnennia pravosuddia administratyvnymy sudamy u 2024 rotsi. Kyiv : Verkhovnyi Sud Ukrainy. Retrieved from https://court.gov.ua/-storage/portal/supreme/rizne/Analiz_KAS_2024.pdf.

15. Vosmyi apelatsiinyi administratyvnyi sud. (n.d.). Vosmyi AAS vpershe rozghlianuv spravu v elektronnii formi. Retrieved from https://8aa.court.gov.ua/sud4857/pres-centr/news/1561740/

16. Kobyletskyi, M., & Paslavska, N. (2023). Administratyvna yustytsiia u Skhidnii Nimechchyni v 1945–1990 rr. Ukrainskyi chasopys konstytutsiinoho prava, 1(26), 36–47. Retrieved from https://doi.org/10.30970/jcl.1.2023.4.

17. Kodex administratyvnoho sudochynstva Ukrainy, Kodex Ukrainy No. 2747-IV (2005) (Ukraina). (2025). Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text.

18. Paslavska, N. T. (2024). Systema administratyvnykh sudiv FRN: orhanizatsiia i funktsionuvannia. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho natsionalnoho universytetu. Seriia: Pravo, 2(81), 189–195. Retrieved from https://doi.org/10.24144/2307-3322.2024.81.2.29.