Вісник Львівського університету. Серія юридична

Проведено історико-правовий аналіз правового регулювання готівкових розрахунків у сфері банківської діяльності в Галичині (1772–1918 рр.), що матиме практичне значення для сучасних процесів удосконалення чинного законодавства України. Зазначено, що фінансова реформа 1892 р. в Австро-Угорщині була ключовим кроком до модернізації грошовокредитної системи імперії. Реформа сприяла інтеграції економіки Австро-Угорщини в міжнародну фінансову систему й зміцненню її фінансової репутації. Показано, що до реформи 1892 р. основні розрахунки здійснювалися срібними гульденами. Золото використовували для збереження багатства або великих комерційних операцій. Утім нестача золота в обігу обмежувала його використання в повсякденних операціях. Після реформи 1892 р. золоті монети корон використовувалися для великих операцій та забезпечення міжнародних платежів. Срібні монети залишалися поширеними серед населення для дрібних платежів. У період Першої світової війни (1914–1918) через військові витрати та економічну кризу обіг золота та срібла суттєво зменшився. Грошова система фактично перейшла до паперових грошей, і обмін банкнот на золото був призупинений. Золоті резерви використовувалися для фінансування війни. Війна завершила епоху золотого стандарту, підштовхнувши грошову систему до паперових грошей та інфляції. Акцентовано, що державний бюджет Австрії/Австро-Угорщини формувався за рахунок податків з населення (земельний, прибутковий, торговий), митних зборів, державних монополій (зокрема, на сіль, тютюн) і прибутків від державних маєтків. До утворення АвстроУгорщини у 1867 р. державний бюджет формувався на основі централізованої системи управління. Основним органом, відповідальним за складання бюджету, був імператорський двір. Значну роль у плануванні бюджетних статей відігравала Надвірна канцелярія. Основні видатки включали військові потреби (порівняно великий відсоток через постійні війни у Європі), утримання адміністрації та монархічного двору, забезпечення інфраструктурних проєктів (побудова залізниць, портів). Галичина забезпечувала незначні надходження до бюджету, переважно через податки та митні збори. Особливу роль відігравав сільськогосподарський сектор, оскільки Галичина залишалася аграрним регіоном, а також експлуатація природних ресурсів, таких як сіль. Інвестиції в інфраструктуру регіону були значно меншими, ніж в інші частини імперії (банки схилялися до надання кредитів великим землевласникам, а не промисловцям). Відтак Галичина залишалася одним із найбідніших регіонів імперії. Економічні труднощі спонукали наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. до масової еміграції галицьких селян за океан. На початку ХХ ст. Галичина стала важливим центром нафтовидобутку, що вплинуло на її економічну роль у державі. Видобуток нафти в Дрогобичі та Бориславі в кінці ХІХ ст. приніс додаткові надходження до бюджету. Наголошено, що правове регулювання готівкових розрахунків в Австрії та АвстроУгорщині забезпечувало стабільність валютної системи, сприяло економічному розвитку, але вимагало постійного вдосконалення під впливом кризових явищ. У період 1772– 1918 рр., коли Галичина перебувала в складі імперії Габсбургів, правове регулювання готівкових розрахунків базувалося на спеціальних законах, імператорських циркулярах, які встановлювали єдині правила випуску, обігу та вилучення готівки, а також міжнародних угод. Віденська монетна конвенція 1857 р. забезпечувала стабільність монетної системи, гармонізувала обіг валют із сусідніми державами та сприяла розвитку міжнародної торгівлі. Перехід від біметалізму (срібного і золотого стандарту) до золотого стандарту в 1892 р. дозволив створити більш стійку фінансову систему, хоча кризові явища під час воєнних конфліктів знижували її ефективність. Регуляторна роль імператорських указів і циркулярів була важливою для забезпечення правового регулювання, проте в умовах економічних викликів (криз) система часто була змушена адаптуватися через надзвичайні заходи.

правове регулювання, готівкові розрахунки, банківська діяльність, реформа, фінансова система, банківська система, Галичина.

1. Bojko, I. J. (2017). Halychyna u derzhavno-pravovij systemi Avstrii ta Avstro-Uhorschyny (1772–1918) : navch. posibnyk. L'viv : LNU imeni Ivana Franka, 42.

2. Skomorovych, I. H. (2017). Evoliutsiia ta funktsionuvannia hroshovoi systemy v Ukraini : dys. … doktora ekonomichnykh nauk za spetsial'nistiu 08.00.01 – ekonomichna teoriia ta istoriia ekonomichnoi dumky (05 – sotsial'ni ta povedinkovi nauky).. L'viv : L'vivs'kyj natsional'nyj universytet imeni Ivana Franka. L'viv, 40.

3. Ohuj, O. Heohrafiia rynku tsinnykh paperiv (oblihatsij) na Bukovyni v avstrijs'ki chasy: periody formuvannia ta rozghortannia (1790/1870–1914/18). Dostupno 6 chervnia 2023 roku, https://docs.google.com/viewer?url=https%3A%2F%2Fshron1.chtyvo.org.ua%2FOhui_Oleks andr%2FHeohrafiia_rynku_tsinnykh_paperivoblihatsii_na_Bukovyni_v_avstriiski_chasy.pdf.

4. Kras, I. (2006). Ewolucja polskiego systemu bankowego. Saeculum Christianum, 2 190.

5. Morawski, W. (2002). Zarys powszechnej historii pieniądza i bankowości. Warszawa : Wydawnictwo TRIO, 335.

6. Grata, P. Bank Krajowy. Osobliwości bankowości galicyjskiej, dostupno 12 travnia 2023 rokuRetrieved from https://mowiawieki.pl/templates/site_pic/files/HistoriaBankowosciNaZiemiachPolskich_02.pdf.

7. Kahlian, O., Ohuj, O., Tanaschuk, N. Hroshovyj obih monet Avstrijs'koi imperii v Zakhidnij Ukraini v XVIII–KhKh st., dostupno 29 hrudnia 2024 roku, https://shron1.chtyvo.org.ua/- Kahlian_Oleksandr/Hroshovyi_ obih_monet_ Avstriiskoi_imperii_v_Zakhidnii_Ukraini_v_- XVIII_XXst.pdf?PHPSESSID=p394elrve7v5odh7lctp2vu2j3. 8. Jobst, C., Scheiber, T. (2014). Austria-Hungary: from 1863 to 1914. South-Eastern European Monetary and Economic Statistics from the Nineteenth Century to World War II. Athens ; Sofia ; Bucharest ; Vienna : Bank of Greece ; Bulgarian National Bank ; National Bank of Romania ; Oesterreichische Nationalbank, 4, 1–46.

9. Flandreau, M. (2006). The logic of compromise: monetary bargaining in AustriaHungary 1867–1913. CEPR Discussion Paper, 5397,7.

10. Morawski, W. (1996). Rozwój polskiej bankowości prywatnej przed 1914 r. Bankowośćprywatna w II Rzeczypospolitej. Warszawa : Szkoła główna handlowa, 16.

11. Pammer, M. Constitutionalism and state finances in the Austrian Empire and the Austro-Hungarian Monarchy, 1815–1914. Polity and State Finance in the Peripheries of the Global Economy. Retrieved from https://www.ucl.ac.uk/debt-politics/sites/debt-politics/files/05_Pammer.pdf.

12. Austrian Constitution of 1867: Fundamental Law Concerning the General Rights of Citizens. Retrieved from https://ecommons.cornell.edu/items/5b56e0f4-f13e-4f73-9d8c-57476184af98.

13. Kaliński, J. (2014). Bankowość austriacka na ziemiach polskich. Między stabilizacją a ekspansją. System finansowy w służbie modernizacji / red. J. Łazor, W. Morawski. Wrocław : Wydawnictwo Gajt.

14. Flandreau M. The logic of compromise: monetary bargaining in Austria-Hungary 1867–1913. CEPR Discussion Paper. 2006. No. 5397. P. 4–5. (P. 1–32)

15. Jezierski, A. (2001). Dzieje bankowoœci polskiej do 1914 r. w zarysie. Ekonomia, 1 95.

16. Tluschak, Yu. (2006). Podatkovyj aparat monarkhii Habsburhiv v Zakarpatti. Ucheni zapysky Tavrijs'koho natsional'noho universytetu imeni V. Vernads'koho. Seriia «Yurydychni nauky»,19 (58), 2, 85, 82–87.

17. TsDIAUL. F. 146. Op. 88. Spr. 1551 (Materialy pro vyznannia prava spadkovosti, rozshuk spadkoiemtsiv pro splatu taks i in. pytannia, 1848 r.). Ark. 12–14.

18. TsDIAUL. F. 146. Op. 81. Spr. 2 (Rozporiadzhennia Nadvirnoi kantseliarii i Nadvirnoi palaty pro proriadok opodatkuvannia naselennia, 1803–1811 rr.). Ark. 4–7.

19. Holubka, S., Chynchyk A., (2016). Systema opodatkuvannia halyts'kykh zemel' druhoi polovyny KhIKh stolittia. Ekonomichnyj formu,2,27, 22–28.

20. TsDIAUL. F. 146. Op. 81. Spr. 83 (Lystuvannia z Provintsial'noiu derzhavnoiu bukhhalteriieiu i Okruzhnymy upravlinniam pro majnovyj stan zemlevlasnykiv, ikh prybutky j opodatkuvannia, 1798–1811 rr.). Ark. 17.

21. Broński, K. (2007). Rozwój galicyjskiego systemu bankowego w latach 1841–1914 (zarys problematyki). Zeszyty naukowe Akademii Ekonomicznej w Krakowie, 749,78.

22. Morawski W. Zarys powszechnej historii pieniądza i bankowości. Warszawa : Wydawnictwo TRIO, 2002. S. 335.

23. Macierzyński, W. (2017). Rozwój spoleczno-polityczny i gospodarczy Królestwa polskiego i Galicji wschodniej od lat 60. XIX w. do I wojny światowej. Visnyk L'vivs'koho universytetu. Seriia istorychna. Spetsvypusk,709,688–713.

24. Stiefel, D. (2016). «The Bankers' View»: Austria's Economic and Political Development and the Role of the Banks. Finance and Modernization. A Transnational and Transcontinental Perspective for the Nineteenth and Twentieth Centuries /ed by G. Feldman and P. Hertner. London and New York : Routledge, 5.

25. Kosieradzka, E. (2016). Geneza banku centralnego na ziemiach polskich. Annales Universitatis Mariae Curie-Skłodowska,LXIII,1, 48, 41–60.

26. Skałkowski, T. (1892). Towarzystwa kredytowe ziemskie w ziemiach polskich. Szkic historyczny. Lwów : Nakładem autora, 22.

27. Gniewek, J. (2011). Historia, teraźniejszość i przyszłość banków spółdzielczych w Polsce. Annales Universitais Mariae Curie-Skłodowska. Sectio H. Lublin– Polonia, XLV, 2, 268, 267–275.

28. Austrian Constitution of 1867: Fundamental Law Concerning the General Rights of Citizens. Retrieved from https://ecommons.cornell.edu/items/5b56e0f4-f13e-4f73-9d8c-57476184af98.

29. Das allgemeine Handelsgesetzbuch vom 17. December 1862 sammt dem Einführungsgesetz, allen darauf bezüglichen ergänzenden und erläuternden Verordnungen. Wien : Manz, 1866. Dostupno 12 sichnia 2025 roku. Retrieved from https://books.google.com.ua/books?id=MiaYB5ICNUMC&printsec=frontcover&source=gbs_atb&redir_esc=y#v=onepage&q&f=false.

30. Kowalczyk, R. W. (2011). Polityka fiskalna i gospodarcza Józefa II. Studia z historii społecznogospodarczej, XI, 11.

31. Jelić, D. (2008). Provincial banking in the Austro-Hungarian monarchy and successor states 1913 / 1925. Thesis submitted for the degree of Doctor of Philosophy at the University of Leicester. School of Historical Studies Leicester University, 90.

32. Patent. Dostupno 12 sichnia 2025. Retrieved from https://www.geschichtewiki.wien-.gv.at-/- Patent?utm_source=chatgpt.com.

33. Makarchuk, V., Korytko, L. (2013). Kharakterystyka avstrijs'koho hospodars'koho zakonodavstva KhIKh – poch. KhKh st. Prykarpats'kyj iurydychnyj visnyk,1(3), 79, 76–86.

34. TsDIAUL. F. 152 (Krajovyj sud, m. L'viv). Op. 2. T. 8. Spr. 26086 (Sprava Parnes Perli, zhytel'ky m. L'vova, obvynuvachenoi u pidrobtsi hroshej, 1912 r.). Ark. 1–7.

35. Sosnowska-Łozińska, M. Geneza, powstanie i działalność banku polskiego w latach 1828– 1885. Zeszyty naukowe Uniwersytetu Rzeszowskiego. Seria prawnicza. Zeszyt 53/2009. Prawo, 7,190, 179–196.

36. Wiener Münzvertrag: Zwischen d. Kaiserthum Oesterreich u. d. deutschen Zollvereinsstaaten vom 24. Jan. 1857 mit d. Separatartikeln u. d. Schlußprotokolle, dostupno 10 sichnia 2025 r. Retrieved from https://www.deutsche-digitale-bibliothek.de/item/4WH4C7RX7ON6G637DUKV5M5F7CYIEBRS?utm_source=chatgpt.com.