ВИКОРИСТАННЯ ШІ В АНАЛІЗІ МЕДІАПОТОКІВ: МОЖЛИВОСТІ ТА ОБМЕЖЕННЯ

Borys Potyatynyk

Анотація


Стаття присвячена використанню штучного інтелекту (ШІ) для аналізу медійного контенту, зокрема оцінки відповідності журналістських матеріалів етичним стандартам. Актуальність теми полягає в тому, що ШІ стає невід’ємною частиною медійного ландшафту, відкриваючи нові можливості для аналізу журналістських матеріалів. Проведено експериментальне дослідження, щоб визначити, наскільки ефективно ШІ може аналізувати публікації різних інформаційних агенцій з погляду дотримання журналістських стандартів. Автор розглядає застосування мовних моделей Claude та Google-PaLM для аналізу висвітлення саміту БРІКС у матеріалах Reuters, Укрінформу і ТАСС. Проаналізовано 19 публікацій, які представляють різні точки зору на події саміту.

Методологія дослідження включає двоетапний аналіз: спочатку оцінка матеріалів системами ШІ, а потім перевірка висновків за допомогою людини-дослідника. Результати показують різні оцінки матеріалів від різних систем. Наприклад, Google-PaLM позитивно оцінив матеріали Reuters за їхню точність і об’єктивність, тоді як висвітлення ТАСС викликало суперечливі думки різних систем.

Дослідження виявило, що ШІ здатен ідентифікувати базові порушення, як-от маніпулятивність чи відсутність збалансованості, проте має труднощі з розумінням політичного та соціокультурного контексту. Обидві моделі ШІ аналізували контент на предмет достовірності, об’єктивності та неупередженості, проте їхні висновки іноді відрізнялися. Зокрема, Claude виявився менш критичним до матеріалів ТАСС, тоді як Google-PaLM наголошував на упередженості російського джерела.

Автор зазначає, що хоча технології ШІ розширюють можливості медіааналізу, людський контроль залишається необхідним для врахування складного контексту.

Загалом дослідження демонструє, що інтеграція ШІ в медіааналіз є перспективним напрямом, який потребує подальшого вдосконалення моделей та глибшого вивчення їхньої ефективності. Залишається відкритим питання про здатність ШІ об’єктивно аналізувати інформацію в умовах політичних і соціальних нюансів.

Ключові слова: штучний інтелект (ШІ); журналістська етика; медіааналіз; саміт БРІКС; Укрінформ; ТАСС; Reuters.


Повний текст:

PDF

Посилання


Köstler, L., Ossewaarde, R. (2022). The making of AI society: AI futures frames in German political and media discourses. AI & Soc, 37, 249–263. Retrieved via: https://doi.org/10.1007/s00146-021-01161-9

Marcello M. Mariani, Rodrigo Perez-Vega, Jochen Wirtz, AI in marketing, consumer research and psychology: A systematic literature review and research agenda, Psychology & Marketing, 09 December 2021 https://doi.org/10.1002/mar.21619

Opdahl, Andreas L; Tessem, Bjornar; Dang-Nguyen, Duc-Tien; Motta, Enrico; Setty, Vinay; Throndsen, Eivind; Tverberg, Are and Trattner, Christoph (2023). Trustworthy journalism through AI. Data & Knowledge Engineering. Retrieved via: https://dl.acm.org/doi/10.1016/j.datak.2023.102182




DOI: http://dx.doi.org/10.30970/vjo.2025.57.13290

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.