- Галузь та проблематика
- Політика розділів
- Процес рецензування
- Політика відкритого доступу
- Мета і завдання
- Академічна доброчесність
- Політика щодо використання ШІ та технологій з підтримкою ШІ
- Тип ліцензування на використання об’єктів авторського права
- Порядок відкликання (ретракції) опублікованих статей
Галузь та проблематика
У Віснику вміщено наукові праці українських та зарубіжних авторів, що відображають широкий спектр проблем функціонування мас-медіа в Україні, Європі та світі; акцентовано увагу на їхній ролі в утвердженні національної ідентичності та універсальних гуманістичних цінностей.
Політика розділів
Статті
 Приймає рукописи |
Індексується |
Рецензується |
Іван Франко — будівничий української державності
| Приймає рукописи |
Індексується |
Рецензується |
Концептуальні засади журналістики
| Приймає рукописи |
Індексується |
Рецензується |
Сфера ЗМІ у світі та в Україні
| Приймає рукописи |
Індексується |
Рецензується |
Сучасний публіцистичний дискурс
| Приймає рукописи |
Індексується |
Рецензується |
Історія
| Приймає рукописи |
Індексується |
Рецензується |
Мова – духовний адекват дійсності
| Приймає рукописи |
Індексується |
Рецензується |
ПИТАННЯ ФРАНКОЗНАВСТВА
| Приймає рукописи |
Індексується |
Рецензується |
ДО 80-РІЧЧЯ ЗАГИБЕЛІ СИМОНА ПЕТЛЮРИ
| Приймає рукописи |
Індексується |
Рецензується |
СТАТТІ
| Приймає рукописи |
Індексується |
Рецензується |
РЕЦЕНЗІЇ, ОГЛЯДИ
| Приймає рукописи |
Індексується |
Рецензується |
ІСТОРІЯ ЖУРНАЛІСТИКИ
| Приймає рукописи |
Індексується |
Рецензується |
ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА ЖУРНАЛІСТИКИ
| Приймає рукописи |
Індексується |
Рецензується |
МАСОВЕ КОМУНІКУВАННЯ: МОВА, ТЕКСТ, ГІПЕРТЕКСТ
| Приймає рукописи |
Індексується |
Рецензується |
Нові погляди на медіа: історія, теорія та практика
| Приймає рукописи |
Індексується |
Рецензується |
Сучасні проблеми видавничої справи й редагування
| Приймає рукописи |
Індексується |
Рецензується |
Електронні ЗМІ у контексті формування українського національного інформаційного простору
| Приймає рукописи |
Індексується |
Рецензується |
Сучасні орієнтири світоглядної публіцистики (зарубіжний та український досвід)
| Приймає рукописи |
Індексується |
Рецензується |
Медіамаркетинг, реклама та громадські зв’язки: проблеми і перспективи
| Приймає рукописи |
Індексується |
Рецензується |
ПРОБЛЕМИ ТЕОРІЇ ЖУРНАЛІСТИКИ
| Приймає рукописи |
Індексується |
Рецензується |
ПРОБЛЕМИ ІСТОРІЇ ЖУРНАЛІСТИКИ
| Приймає рукописи |
Індексується |
Рецензується |
СУЧАСНИЙ СТАН УКРАЇНСЬКИХ ЗМІ: ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ
| Приймає рукописи |
Індексується |
Рецензується |
ПРОБЛЕМИ ЗАРУБІЖНОЇ ПРЕСИ ТА МІЖНАРОДНОЇ ІНФОРМАЦІЇ
| Приймає рукописи |
Індексується |
Рецензується |
РЕКЛАМА ТА ЗВ’ЯЗКИ З ГРОМАДСЬКІСТЮ
| Приймає рукописи |
Індексується |
Рецензується |
МОВА ЗАСОБІВ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ
| Приймає рукописи |
Індексується |
Рецензується |
ХРОНІКА ТА БІБЛІОГРАФІЯ
| Приймає рукописи |
Індексується |
Рецензується |
МІСЦЕ НОВИННОЇ ЖУРНАЛІСТИКИ В УКРАЇНСЬКОМУ ІНФОРМАЦІЙНОМУ ПРОСТОРІ
| Приймає рукописи |
Індексується |
Рецензується |
РОЗВИТОК НОВИННОЇ ЖУРНАЛІСТИКИ: СВІТОВИЙ ДОСВІД
| Приймає рукописи |
Індексується |
Рецензується |
ФОРМА ПОДАННЯ НОВИН В ТЕЛЕ- Й РАДІОЖУРНАЛІСТИЦІ
| Приймає рукописи |
Індексується |
Рецензується |
НОВИНИ В ІНТЕРНЕТ-ПРОСТОРІ
| Приймає рукописи |
Індексується |
Рецензується |
РЕКЛАМНА ТА НОВИННА ІНФОРМАЦІЯ: ПРОБЛЕМИ ВЗАЄМОДІЇ
| Приймає рукописи |
Індексується |
Рецензується |
МОВНІ ТА ЖАНРОВО-КОМПОЗИЦІЙНІ ОСОБЛИВОСТІ СТРУКТУРИ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕКСТІВ
| Приймає рукописи |
Індексується |
Рецензується |
Історія українського журналістикознавства у контексті сучасних громадянських процесів
| Приймає рукописи |
Індексується |
Рецензується |
Теорія українського журналістикознавства в осмисленні нових медіа тенденцій
| Приймає рукописи |
Індексується |
Рецензується |
Телебачення та радіомовлення в інформуванні та формуванні громадської думки
| Приймає рукописи |
Індексується |
Рецензується |
Мова медій: проблеми розуміння та порозуміння
| Приймає рукописи |
Індексується |
Рецензується |
Зарубіжні ЗМК: сучасні тенденції медійних змін
| Приймає рукописи |
Індексується |
Рецензується |
Нові медії між традиційними та громадянськими ЗМК
| Приймає рукописи |
Індексується |
Рецензується |
ЖУРНАЛІСТСЬКА ОСВІТА ТА ПРАКТИКА В КОНТЕКСТІ СУСПІЛЬНИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ: ВИКЛИКИ СУЧАСНОСТІ, ВІЗІЇ МАЙБУТНЬОГО
| Приймає рукописи |
Індексується |
Рецензується |
УРОКИ ІСТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЖУРНАЛІСТИКИ
| Приймає рукописи |
Індексується |
Рецензується |
ДОСВІД ЗАРУБІЖНОЇ ЖУРНАЛІСТИКИ ТА ЙОГО ЗНАЧЕННЯ ДЛЯ СУЧАСНОСТІ
| Приймає рукописи |
Індексується |
Рецензується |
АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ РАДІОМОВЛЕННЯ І ТЕЛЕБАЧЕННЯ: СУЧАСНІ АКЦЕНТИ
| Приймає рукописи |
Індексується |
Рецензується |
РОЛЬ НОВИХ МЕДІЙ У ТРАНСФОРМАЦІЇ СИСТЕМИ ЗМК ТА СУСПІЛЬНИХ ПРОЦЕСАХ
| Приймає рукописи |
Індексується |
Рецензується |
МОВА СУЧАСНИХ ЗМІ: ТЕОРЕТИЧНІ ТА ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ
| Приймає рукописи |
Індексується |
Рецензується |
Історія журналістики
| Приймає рукописи |
Індексується |
Рецензується |
Теорія журналістики та соціальних комунікацій
| Приймає рукописи |
Індексується |
Рецензується |
Мова засобів масової комунікації
| Приймає рукописи |
Індексується |
Рецензується |
Інтернет-журналістика
| Приймає рукописи |
Індексується |
Рецензується |
ІСТОРІЯ ТА МЕТОДОЛОГІЯ ЖУРНАЛІСТИКИ
| Приймає рукописи |
Індексується |
Рецензується |
МЕДІАКУЛЬТУРА
| Приймає рукописи |
Індексується |
Рецензується |
МЕДІАЛІНГВІСТИКА
| Приймає рукописи |
Індексується |
Рецензується |
ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА СУЧАСНОЇ ЖУРНАЛІСТИКИ
| Приймає рукописи |
Індексується |
Рецензується |
МАСОВІ КОМУНІКАЦІЇ ЗА КОРДОНОМ
| Приймає рукописи |
Індексується |
Рецензується |
МЕДІАОСВІТА
| Приймає рукописи |
Індексується |
Рецензується |
МЕДІА В ІНТЕРНЕТІ
| Приймає рукописи |
Індексується |
Рецензується |
МЕДІАДОСЛІДЖЕННЯ
| Приймає рукописи |
Індексується |
Рецензується |
НАУКОВА РЕЦЕНЗІЯ
| Приймає рукописи |
Індексується |
Рецензується |
НАУКОВЕ ПОВІДОМЛЕННЯ
У цьому розділі публікують виступи на конференціях, семінарах, у т.ч. й за кордоном, які викликали науковий інтерес та резонанс, проте не передбачено випуск матеріалів конференцій.
| Приймає рукописи |
Індексується |
Рецензується |
МЕДІАКРИТИКА
| Приймає рукописи |
Індексується |
Рецензується |
НОВІ МЕДІА
| Приймає рукописи |
Індексується |
Рецензується |
МЕДІАПРАВО
| Приймає рукописи |
Індексується |
Рецензується |
МЕДІАТЕХНОЛОГІЇ І МЕДІАВІЙНИ
| Приймає рукописи |
Індексується |
Рецензується |
МЕДІАТЕХНОЛОГІЇ
| Приймає рукописи |
Індексується |
Рецензується |
МЕДІАСОЦІОЛОГІЯ
| Приймає рукописи |
Індексується |
Рецензується |
МЕДІАСОФІЯ
| Приймає рукописи |
Індексується |
Рецензується |
МЕДІАБЕЗПЕКА
| Приймає рукописи |
Індексується |
Рецензується |
МЕДІАСТИЛІСТИКА
| Приймає рукописи |
Індексується |
Рецензується |
СЛУЖБОВІ ВІДОМОСТІ
| Приймає рукописи |
Індексується |
 Рецензується |
Процес рецензування
Рецензування та публікація статей у збірнику наукових праць «Вісник Львівського університету. Серія журналістика»:
1. Статті (рецензії) надсилати на електронну адресу: visnyk.journalism@lnu.edu.ua.
2. Оформлення статей (матеріалів) має відповідати вимогам, оприлюденим на сайті наукового збірника за адресою: http://publications.lnu.edu.ua/bulletins/index.php/journalism/pages/view/rules
3. Усі статті (тези, матеріали), що надходять до редакції збірника «Вісник Львівського університету. Серія журналістика», мають бути науковими, тому, з метою їхньої експертної оцінки, підлягають обов’язковому рецензуванню.
4. Редакція видання встановлює відповідність статті профілю журналу, вимогам до оформлення і направляє її на перший розгляд відповідальному редактору журналу, який визначає наукову цінність рукопису і призначає рецензента–фахівця, що має найбільш близьку до теми статті наукову спеціалізацію або компетенцію. Рецензують статті члени редакційної колегії (майже три десятки учених з України, Польщі, Румунії) або визнані фахівці з тематики рецензованої статті, що не є членами редколегії.
5. Термін рецензування – 21-28 днів. На прохання рецензента термін може бути подовжено.
6. Рецензування подвійне (сліпе) (double-blind peer review), тобто автор і рецензент незалежні один від одного. Прізвище та ім’я рецензента автор не знає, як і прізвище та ім’я автора – рецензент.
7. Якщо рецензент рекомендує виправлення і доопрацювання статті, член редакції наукового збірника інформує автора про ці рекомендації і просить, по-перше, їх врахувати при підготовці доопрацьованого варіанту статті або ж, по-друге, аргументовано (частково або повністю) їх спростувати. Доопрацьовану статтю редакція передає на рецензування повторно.
8. Якщо рецензент зробив негативний висновок щодо можливості і доцільності опублікування статті або між автором та рецензентом виникли інші кардинальні суперечності, редакція або призначає ще одного рецензента, або ж бере за основу насамперед резолюцію рецензента. Відхилені статті не розглядаються повторно.
9. Якщо рішення щодо можливості опублікування – негативне, редакція збірника наукових статей повідомляє автору про причини відмови; на вимогу автора ознайомитися з рецензією – редакція надає копію(ї) рецензії(й) без розкриття прізвища рецензента.
10. Після ухвалення редколегією позитивного рішення про майбутнє опублікування статті відповідальний секретар редакції інформує про це автора й називає приблизні терміни розміщення статті на сайті видання (http://publications.lnu.edu.ua/bulletins/index.php/journalism/index) та у друкованому примірнику вісника.
11. Позитивна рецензія не є достатньою підставою для публікації статті. Остаточне рішення про доцільність публікації приймає редакційна колегія, зважаючи на обґрунтованість роботи і відповідність її тематиці видання.
12. Оригінали рецензій зберігаються в редакції протягом п’яти років.
13. Для отримання максимально повного і об’єктивного оцінювання статті редакція збірника наукових праць використовує «Пам’ятку рецензенту наукової статті», відповідно до якої кожен рецензент фахово виокремлює низку критеріїв, зокрема, чи:
- винесені на обговорення питання відповідають профілю видання та є актуальними;
- назва публікації чітка й узгоджується зі змістом;
- мета статті та методи дослідження викладені чітко й логічно обґрунтовані;
- інтерпретації, спостереження і висновки, що містяться в статті, добре обґрунтовані
- інтерпретації, спостереження і висновки відповідають меті й завданням;
- структура статті та спосіб її написання зрозумілі і відповідають вимогам;
- стаття містить нові оригінальні інтерпретації, спостереження і результати;
- автор (и) використовують нові наукові дослідження з зазначеної проблеми;
- автор коректно використовує терміни;
- резюме відображає зміст статті.
Політика відкритого доступу
Цей журнал практикує політику негайного відкритого доступу до опублікованого змісту, підтримуючи принципи вільного поширення наукової інформації та глобального обміну знаннями задля загального суспільного прогресу.
Мета і завдання
Мета видання
Метою фахового наукового видання «Вісник Львівського університету. Серія журналістика» є поширення та розвиток наукових досліджень у галузі соціальних комунікацій (спеціальність С7 Журналістика, кластер «Розвиток людського капіталу, соціальні науки та журналістика») публікації результатів оригінальних наукових праць українських і зарубіжних авторів, забезпечення апробації результатів дисертаційних досліджень, сприяння розвитку теорії, історії та методології журналістики й масових комунікацій, інтеграція української науки у міжнародний науково-освітній простір; утвердження ролі мас-медіа в розвитку демократичного суспільства, формуванні національної ідентичності та захисті універсальних гуманістичних цінностей.
Основні завдання видання
Основними завданнями фахового наукового видання «Вісник Львівського університету. Серія журналістика» є:
1. Оприлюднення результатів фундаментальних і прикладних наукових досліджень з проблем соціальних комунікацій, журналістики, медіазнавства та суміжних наукових галузей.
2. Забезпечення можливості публікації результатів дисертаційних досліджень на здобуття наукових ступенів доктора наук і доктора філософії відповідно до вимог Міністерства освіти і науки України.
3. Сприяння розвиткові теоретичних, історичних та методологічних засад дослідження журналістики й масових комунікацій в умовах трансформації сучасного медіапростору.
4. Аналіз актуальних проблем функціонування засобів масової інформації в Україні та світі, зокрема в умовах цифровізації, глобалізації, інформаційних війн, гібридних загроз і поширення дезінформації.
5. Висвітлення ролі журналістики і медіа у формуванні національної ідентичності, громадянської свідомості, демократичних цінностей та культурної пам’яті суспільства.
6. Розвиток міждисциплінарного наукового діалогу між дослідниками соціальних комунікацій, гуманітарних і соціальних наук.
7. Дотримання принципів академічної доброчесності, забезпечення високого рівня наукового рецензування та редакційної етики відповідно до національних і міжнародних стандартів.
8. Поширення наукових знань у галузі журналістики та соціальних комунікацій серед науково-педагогічних працівників, здобувачів вищої освіти та інших зацікавлених осіб.
Академічна доброчесність
Кодекс академічної доброчесності Львівського національного університету імені Івана Франка – https://journ.lnu.edu.ua/wp-content/uploads/2023/01/Kodeks-ak.dobrochesnosti-1.pdf
Положення про забезпечення академічної доброчесності у Львівському національному університеті імені Івана Франка – https://lnu.edu.ua/wp-content/uploads/2019/06/reg_academic_virtue.pdf
У випадку порушення академічної доброчесності та публікаційної етики (перевірка на плагіат, наявність скарги) редакція ініціює створення комісії з числа членів редколегії у складі трьох осіб з метою перевірки фактів, ухвалення відповідного рішення та інформування сторін. Процедура розгляду скарг базується на принципах конфіденційності, об’єктивності та дотримання прав учасників.
Основні етапи процедури:
1. Подання скарги: письмова заява від читачів, рецензентів, авторів або редакції, яка має містити опис порушення (плагіат, фальсифікація, самоплагіат) та посилання на докази.
2. Первинний розгляд: редакція або комісія перевіряє обґрунтованість скарги та визначає наявність підстав для розслідування.
3. Розслідування та експертна оцінка: вивчення першоджерел, використання програмного забезпечення, залучення експертів та, за потреби, опитування свідків.
4. Ухвалення рішення: комісія ухвалює рішення про наявність або відсутність порушення, встановлює заходи реагування (наприклад, відхилення статті, публічне вибачення тощо).
5. Інформування сторін: заявник та відповідач отримують результати розгляду та мотиваційну частину рішення.
Процедура включає право автора/рів, звинуваченого в недоброчесності, на ознайомлення з доказами, надання пояснень, а також право відводу членів комісії у разі їх упередженості.
Політика щодо використання ШІ та технологій з підтримкою ШІ
Збірник наукових праць дотримується «Рекомендацій щодо використання ШІ в науковій комунікації», які розробила Європейська асоціація наукових редакторів. Використання ШІ – зручний і ефективний інструмент ученого, але отримані з його допомогою результати повинні бути ретельно перевірені і правильно інтерпретовані. Ми свідомі того, що генеративна функція ШІ (створення тексту, обробка даних і продукування звітів тощо) також може призвести до недоброчесності під час підготовки наукових статей і політика використання ШІ нерозривна з дотримання принципів публікаційної етики, відсутності плагіату. Редакція розраховує на те, що кожен автор добровільно декларуватиме використання ШІ у підготовці матеріалів для нашого видання.
АВТОРАМ
Про використання ШІ та технологій з підтримкою ШІ у науковому письмі
Будь ласка, зверніть увагу на те, що ці правила стосуються лише процесу написання, а не використання інструментів ШІ для аналізу та отримання інформації з даних як частина дослідницького процесу.
У випадку використання генеративного ШІ та інших технологій, що підтримуються штучним інтелектом, під час написання, ці технології слід використовувати для поліпшення наукового викладу і виправлення граматичних помилок. Застосування технології ШІ повинно здійснюватися під наглядом та контролем людини, а автори повинні ретельно переглядати та редагувати отримані результати, адже ШІ може створювати неправильні, неповні або упереджені результати.
Автори відповідають за зміст, достовірність й оригінальність усіх матеріалів, які подають до друку, що створені з допомогою ШІ. У своїх рукописах автори повинні розкривати випадки використання технологій ШІ: це слід зазначити в опублікованій роботі у розділі «Декларація про генеративний ШІ», де необхідно вказати назву інструменту та особливості його використання. Ця інформація підтримуватиме прозорість та довіру між авторами, читачами, рецензентами та редакторами, а також сприятиме дотриманню умов використання відповідного інструменту чи технології.
Водночас автори не повинні вказувати технології ШІ як автора чи співавтора або цитувати ШІ, адже авторство передбачає певні обов'язки і завдання, які можуть виконати тільки люди. Кожен (спів)автор усвідомлює власну відповідальність за точність і цілісність будь-якої частини роботи, за її оригінальність, що не порушує прав третіх осіб. Усі автори повинні ознайомитися з нашим процесом рецензування та дотримання принципів публікаційної етики перед поданням наукової статті/рецензії.
Про використання ШІ та технологій з підтримкою ШІ в рисунках, зображеннях та ілюстраціях
Редакція забороняє використовувати генеративний ШІ або його інструменти для створення або зміни зображень у поданих рукописах (покращення, затемнення, переміщення, видалення або додавання певної функції в зображення чи малюнок). Натомість дозволено коригувати яскравість, контрастність чи колірний баланс, якщо це не спотворює будь-яку інформацію, яка міститься в оригіналі. Про використання таких інструментів слід зазначити в рукописі, зокрема, пояснити, як саме інструменти ШІ було використано під час створення або зміни зображення, подати назву моделі або інструменту, зазначити номер версії та розширення, виробника.
Недотримання цієї політики може бути підставою для відхилення або відкликання статті.
РЕЦЕНЗЕНТАМ
Рецензент повинен виходити з правила, що аналізований рукопис іншого дослідника – конфіденційний документ. З огляду на це, рецензенти не повинні завантажувати поданий рукопис або будь-яку його частину в інструмент генеративного ШІ, адже це може призвести до порушення конфіденційності та права власності авторів, у т. ч. права на конфіденційність даних.
Ця вимога конфіденційності поширюється також на звіт рецензента (рецензію), оскільки в ньому може міститися конфіденційна інформація про рукопис та/або авторів. Рецензент не має права завантажувати свою рецензію в інструмент ШІ , навіть якщо з метою виправлення граматичних помилок.
За зміст рецензії відповідає рецензент. Оскільки в технологій ШІ немає критичного мислення та здатності оригінальної оцінки, існує високий ризик формулювання неправильних, неповних або упереджених висновків щодо рукопису.
Ще раз наголошуємо: політика редакційної колегії щодо використання ШІ дозволяє авторам використовувати генеративний ШІ та технології за допомогою ШІ в процесі написання перед поданням статті, але тільки для покращення читабельності та виправлення граматичних помилок у рукописі своєї статті та з відповідним розкриттям інформації.
РЕДАКТОРАМ
Поданий рукопис – це конфіденційний документ, тому редактори не повинні завантажувати поданий рукопис або будь-яку його частину в інструмент генеративного ШІ, оскільки це може порушити конфіденційність та права власності авторів. Ця вимога конфіденційності поширюється на всі повідомлення про рукопис, включаючи будь-які повідомлення або листи з рішеннями, оскільки вони можуть містити конфіденційну інформацію про рукопис та/або авторів. Тому редактори не повинні завантажувати свої листи в інструмент ШІ, навіть якщо потрібно поліпшити мови та читабельність.
Управління редакційною оцінкою наукового рукопису передбачає відповідальність, яку можна покласти лише на людей, тому редактори не повинні використовувати інструменти й технології ШІ для допомоги в процесі оцінювання чи ухваленні рішень щодо рукопису. Редактор відповідає за редакційний процес, остаточне рішення та повідомлення про нього авторам. Якщо редактор підозрює, що автор або рецензент порушив Політику щодо використання ШІ, він повинен повідомити про це редакційну колегію.
Тип ліцензування на використання об’єктів авторського права
Авторське право
Автори зберігають авторське право на свої роботи та надають виданню право публікувати оригінальні наукові статті, що містять результати експериментальних і теоретичних досліджень, за умови, що ці матеріали не подані для публікації в інших виданнях.
Ліцензія
Всі опубліковані матеріали розповсюджуються на умовах Creative Commons Attribution-ShareAlike 4.0 International License, що дозволяє іншим поширювати та адаптувати роботу за умови зазначення авторства та першоджерела публікації в журналі.
Ця ліцензія забезпечує широке поширення наукових знань з дотриманням авторства та цілісності оригінального дослідження.Порядок відкликання (ретракції) опублікованих статей
Порядок відкликання (ретракції) опублікованих статей у фаховому (науковому) виданні «Вісник Львівського університету. Серія журналістика» визначається згідно з чинним законодавством України.
Ретракція може бути ініційована у разі виявлення таких порушень:
- плагіат, самоплагіат, фальсифікація чи фабрикація результатів дослідження;
- подвійне або повторне публікування матеріалу;
- порушення авторських прав чи несанкціоноване використання даних інших осіб;
- невідповідність етичним нормам проведення досліджень (зокрема, при роботі з людьми чи тваринами);
- суттєві помилки, що ставлять під сумнів достовірність наукових результатів;
- неправомірне зазначення або виключення авторів.
Ініціатором ретракції може бути:
- автор (автори) публікації (добровільне відкликання);
- члени редакційної колегії або рецензенти;
- наукові установи, організації чи окремі дослідники, які повідомили про порушення.
У разі надходження обґрунтованого звернення редакція проводить перевірку, збирає необхідні матеріали та пояснення від авторів.
Рішення про ретракцію ухвалює редакційна колегія на підставі результатів перевірки. Автора(ів) інформую про результати розгляду та отримують копію рішення редакції. У разі підтвердження порушення редакція готує офіційне повідомлення про ретракцію.
Повідомлення про відкликання статті розміщується:
- на офіційному вебсайті видання в розділі «Архіви»;
- у найближчому номері фахового видання.
Оригінальний текст статті залишається у базі даних журналу, але отримує чітке маркування «Ретрактовано» в заголовку, PDF-файлі та метаданих.
У повідомленні зазначається:
- назва статті, прізвища авторів, рік та номер випуску;
- причина ретракції (без емоційних або оціночних висловлювань);
- дата ухвалення рішення редакційною колегією.
Редакція повідомляє про ретракцію відповідні наукометричні, бібліографічні та інституційні бази даних, у яких індексується видання (зокрема, CrossRef, Google Scholar, Index Copernicus, Національна бібліотека України ім. В. І. Вернадського тощо).
Автор має право звернутися до редакції із заявою про добровільне відкликання статті, пояснивши причини такого рішення.
У цьому випадку процедура ретракції здійснюється за загальними правилами, визначеними цим Положенням.