Галузь та проблематика
У Віснику вміщено наукові праці українських та зарубіжних авторів, що відображають широкий спектр проблем функціонування мас-медіа в Україні, Європі та світі; акцентовано увагу на їхній ролі в утвердженні національної ідентичності та універсальних гуманістичних цінностей.
Політика розділів
Статті
Іван Франко — будівничий української державності
Концептуальні засади журналістики
Сфера ЗМІ у світі та в Україні
Сучасний публіцистичний дискурс
Історія
Мова – духовний адекват дійсності
ПИТАННЯ ФРАНКОЗНАВСТВА
ДО 80-РІЧЧЯ ЗАГИБЕЛІ СИМОНА ПЕТЛЮРИ
СТАТТІ
РЕЦЕНЗІЇ, ОГЛЯДИ
ІСТОРІЯ ЖУРНАЛІСТИКИ
ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА ЖУРНАЛІСТИКИ
МАСОВЕ КОМУНІКУВАННЯ: МОВА, ТЕКСТ, ГІПЕРТЕКСТ
Нові погляди на медіа: історія, теорія та практика
Сучасні проблеми видавничої справи й редагування
Електронні ЗМІ у контексті формування українського національного інформаційного простору
Сучасні орієнтири світоглядної публіцистики (зарубіжний та український досвід)
Медіамаркетинг, реклама та громадські зв’язки: проблеми і перспективи
ПРОБЛЕМИ ТЕОРІЇ ЖУРНАЛІСТИКИ
ПРОБЛЕМИ ІСТОРІЇ ЖУРНАЛІСТИКИ
СУЧАСНИЙ СТАН УКРАЇНСЬКИХ ЗМІ: ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ
ПРОБЛЕМИ ЗАРУБІЖНОЇ ПРЕСИ ТА МІЖНАРОДНОЇ ІНФОРМАЦІЇ
РЕКЛАМА ТА ЗВ’ЯЗКИ З ГРОМАДСЬКІСТЮ
МОВА ЗАСОБІВ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ
ХРОНІКА ТА БІБЛІОГРАФІЯ
МІСЦЕ НОВИННОЇ ЖУРНАЛІСТИКИ В УКРАЇНСЬКОМУ ІНФОРМАЦІЙНОМУ ПРОСТОРІ
РОЗВИТОК НОВИННОЇ ЖУРНАЛІСТИКИ: СВІТОВИЙ ДОСВІД
ФОРМА ПОДАННЯ НОВИН В ТЕЛЕ- Й РАДІОЖУРНАЛІСТИЦІ
НОВИНИ В ІНТЕРНЕТ-ПРОСТОРІ
РЕКЛАМНА ТА НОВИННА ІНФОРМАЦІЯ: ПРОБЛЕМИ ВЗАЄМОДІЇ
МОВНІ ТА ЖАНРОВО-КОМПОЗИЦІЙНІ ОСОБЛИВОСТІ СТРУКТУРИ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕКСТІВ
Історія українського журналістикознавства у контексті сучасних громадянських процесів
Теорія українського журналістикознавства в осмисленні нових медіа тенденцій
Телебачення та радіомовлення в інформуванні та формуванні громадської думки
Мова медій: проблеми розуміння та порозуміння
Зарубіжні ЗМК: сучасні тенденції медійних змін
Нові медії між традиційними та громадянськими ЗМК
ЖУРНАЛІСТСЬКА ОСВІТА ТА ПРАКТИКА В КОНТЕКСТІ СУСПІЛЬНИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ: ВИКЛИКИ СУЧАСНОСТІ, ВІЗІЇ МАЙБУТНЬОГО
УРОКИ ІСТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЖУРНАЛІСТИКИ
ДОСВІД ЗАРУБІЖНОЇ ЖУРНАЛІСТИКИ ТА ЙОГО ЗНАЧЕННЯ ДЛЯ СУЧАСНОСТІ
АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ РАДІОМОВЛЕННЯ І ТЕЛЕБАЧЕННЯ: СУЧАСНІ АКЦЕНТИ
РОЛЬ НОВИХ МЕДІЙ У ТРАНСФОРМАЦІЇ СИСТЕМИ ЗМК ТА СУСПІЛЬНИХ ПРОЦЕСАХ
МОВА СУЧАСНИХ ЗМІ: ТЕОРЕТИЧНІ ТА ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ
Історія журналістики
Теорія журналістики та соціальних комунікацій
Мова засобів масової комунікації
Інтернет-журналістика
ІСТОРІЯ ТА МЕТОДОЛОГІЯ ЖУРНАЛІСТИКИ
МЕДІАКУЛЬТУРА
МЕДІАЛІНГВІСТИКА
ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА СУЧАСНОЇ ЖУРНАЛІСТИКИ
МАСОВІ КОМУНІКАЦІЇ ЗА КОРДОНОМ
МЕДІАОСВІТА
МЕДІА В ІНТЕРНЕТІ
МЕДІАДОСЛІДЖЕННЯ
НАУКОВА РЕЦЕНЗІЯ
НАУКОВЕ ПОВІДОМЛЕННЯ
У цьому розділі публікують виступи на конференціях, семінарах, у т.ч. й за кордоном, які викликали науковий інтерес та резонанс, проте не передбачено випуск матеріалів конференцій.
МЕДІАКРИТИКА
НОВІ МЕДІА
МЕДІАТЕХНОЛОГІЇ І МЕДІАВІЙНИ
МЕДІАТЕХНОЛОГІЇ
МЕДІАСОЦІОЛОГІЯ
МЕДІАСОФІЯ
МЕДІАБЕЗПЕКА
МЕДІАСТИЛІСТИКА
СЛУЖБОВІ ВІДОМОСТІ
Процес рецензування
Рецензування та публікація статей у збірнику наукових праць «Вісник Львівського університету. Серія журналістика»
1. Статті (рецензії) надсилати на електронну адресу: VisnykLNU_S10@i.ua.
2. Оформлення статей (матеріалів) має відповідати вимогам, оприлюденим на сайті наукового збірника за адресою: http://publications.lnu.edu.ua/bulletins/index.php/journalism/pages/view/rules
3. Усі статті (тези, матеріали), що надходять до редакції збірника «Вісник Львівського університету. Серія журналістика», мають бути науковими, тому, з метою їхньої експертної оцінки, підлягають обов’язковому рецензуванню.
4. Редакція видання встановлює відповідність статті профілю журналу, вимогам до оформлення і направляє її на перший розгляд відповідальному редактору журналу, який визначає наукову цінність рукопису і призначає рецензента–фахівця, що має найбільш близьку до теми статті наукову спеціалізацію або компетенцію. Рецензують статті члени редакційної колегії (майже три десятки учених з України, Польщі, Румунії) або визнані фахівці з тематики рецензованої статті, що не є членами редколегії.
5. Термін рецензування – 21-28 днів. На прохання рецензента термін може бути подовжено.
6. Рецензування подвійне (сліпе) (double-blind peer review), тобто автор і рецензент незалежні один від одного. Прізвище та ім’я рецензента автор не знає, як і прізвище та ім’я автора – рецензент. Тому редакція присуджує кожному рецензентові відповідний код (ключ, електронний підпис), який автор-рецензент має право доповнити власним кодом ORCID (без оприлюднення цього коду для автора).
7. Якщо рецензент рекомендує виправлення і доопрацювання статті, член редакції наукового збірника інформує автора про ці рекомендації і просить, по-перше, їх врахувати при підготовці доопрацьованого варіанту статті або ж, по-друге, аргументовано (частково або повністю) їх спростувати. Доопрацьовану статтю редакція передає на рецензування повторно.
8. Якщо рецензент зробив негативний висновок щодо можливості і доцільності опублікування статті або між автором та рецензентом виникли інші кардинальні суперечності, редакція або призначає ще одного рецензента, або ж бере за основу насамперед резолюцію рецензента. Відхилені статті не розглядаються повторно.
9. Якщо рішення щодо можливості опублікування – негативне, редакція збірника наукових статей повідомляє автору про причини відмови; на вимогу автора ознайомитися з рецензією – редакція надає копію(ї) рецензії(й) без розкриття прізвища рецензента.
10. Після ухвалення редколегією позитивного рішення про майбутнє опублікування статті відповідальний секретар редакції інформує про це автора й називає приблизні терміни розміщення статті на сайті видання (http://publications.lnu.edu.ua/bulletins/index.php/journalism/index) та у друкованому примірнику вісника.
11. Позитивна рецензія не є достатньою підставою для публікації статті. Остаточне рішення про доцільність публікації приймає редакційна колегія, зважаючи на обґрунтованість роботи і відповідність її тематиці видання.
12. Оригінали рецензій зберігаються в редакції протягом п’яти років.
13. Для отримання максимально повного і об’єктивного оцінювання статті редакція збірника наукових праць використовує «Пам’ятку рецензенту наукової статті», відповідно до якої кожен рецензент фахово виокремлює низку критеріїв, зокрема, чи:
- винесені на обговорення питання відповідають профілю видання та є актуальними;
- назва публікації чітка й узгоджується зі змістом;
- мета статті та методи дослідження викладені чітко й логічно обґрунтовані;
- інтерпретації, спостереження і висновки, що містяться в статті, добре обґрунтовані
- інтерпретації, спостереження і висновки відповідають меті й завданням;
- структура статті та спосіб її написання зрозумілі і відповідають вимогам;
- стаття містить нові оригінальні інтерпретації, спостереження і результати;
- автор (и) використовують нові наукові дослідження з зазначеної проблеми;
- автор коректно використовує терміни;
- резюме відображає зміст статті.
Політика відкритого доступу
Цей журнал практикує політику негайного відкритого доступу до опублікованого змісту, підтримуючи принципи вільного поширення наукової інформації та глобального обміну знаннями задля загального суспільного прогресу.
