Cоціальний вимір польсько-української війни 1918–1919 років крізь призму документів Рудківського повітового комісаріату

Анотація

У статті  розглянуто інформаційну цінність документів Рудківського повітового комісаріату Західно-Українськогої Народної Республіки, що зберігаються у фондах Державного архіву Львівської області. Серед них листування між центральною та місцевої адміністрацією і громадянами, скарги населення на дії урядовців та військових, чернетки розпоряджень, статистичні документи і звітність повітової влади, прохання та заяви пересічних громадян тощо. Констатовано, що завдяки жанровій та тематичній різноплановості, а також деталізованості ці матеріали дозволяють дослідити більш “живу”, практичну, урізноманітнену історію польсько-української протистояння 1918–1919 роках, насамперед, у питанні впливу війни на суспільство, та є унікальним комплексом джерел. 

На основі архівних матеріалів продемонстровано, що питання відносин між українськими військовими і цивільним суспільством може бути доповнено низкою аспектів, які залишалися у тіні традиційної історіографії, як-от, проблема надмірних, чи несанкціонованих реквізицій, труднощі у співпраці між військовою і цивільною адміністрацією та випадки використання насильства до населення чи національних меншин. Окрім цього, документи повітового комісаріату дозволяють звернути увагу на труднощі, які виникали у молодої держави із реалізацією мобілізаційної політики, боротьби із дезертирством і подоланням корупції й непотизму на різних рівнях адміністрації. У тексті також проаналізовано напрями та практичні механізми реалізації соціальної допомоги населенню ЗУНР (фінансами, продовольством, деревиною для відбудови житла), які можливо розкрити, опираючись на звітність, актовий та статистичний матеріал місцевих урядів, листування із пересічними громадянами. Урешті, проілюстровано, що дослідження санітарно-медичних проблем ЗУНР і масштабів поширення епідемій може бути доповнено і уточнено згаданими архівними фондами. Узагальнено, що перелічені аспекти, які на початках дослідження історії ЗУНР були залишені в тіні державотворчої та військової історії, можуть доповнити наукову картину тогочасного суспільства та є перспективними темами для дослідження.

Ключові слова: Галичина, ЗУНР, військова історія, польсько-українська війна, соціальна історія.