Ціннісно-правові константи правосуддя у період російської окупації Львова (3 вересня 1914 р. – 22 червня 1915 р.)

Анотація

У статті розглянуто питання збереження і застосування фундаментальних морально-правових цінностей та ідей, які лежали в основі здійснення правосуддя та визначали його сутність, зміст і цілі в кінці ХІХ – початку ХХ ст. Проаналізовано законодавчі процеси трансформації судової влади в Галичині після компромісу 1867 р. між Австрією та Угорщиною, що започаткував дуалістичну монархію. Досліджено запровадження конституційно-правових констант правосуддя, серед яких верховенство права, незалежність суду, доброчесність суддів, незалежність та незмінюваність суддів, гарантії прав і свобод громадян. Особлива увага приділена функціонуванню судової системи під час російської окупації Львова в 1914–1915 роках. У тексті охарактеризовано юридичний статус окупованих територій відповідно до Конвенції про закони і звичаї війни на суходолі (Гаага, 18 жовтня 1907 р.), вказано на порушення міжнародного права з боку Російської імперії. Правові акти, що стосувалися окупованих територій, не сприяли забезпеченню громадського порядку і безпеки через дотримання чинних законів, захисту людської гідності, життя фізичних осіб поваги до релігійних переконань, недоторканності приватної власності.

Розкрито два етапи окупаційної політики – умовно поміркований період управління полковника С. Шеремєтьєва та репресивно-русифікаційний курс генерал-губернатора Г. Бобринського. Документально підтверджено намагання російської влади зруйнувати австрійську модель судочинства –скасування інституту присяжних, обмеження процесуальної самостійності суддів, запровадження нагляду, адміністративний тиск та звільнення небажаних суддів.

Натомість сформовані в Австро–Угорській державі політико-правові уявлення про політику, міжнародне право, теорію розподілу влад і завдання судової влади в цій системі, високі морально-етичні вимоги, патріотизм сприяли тому, що преважна більшість суддів окупованих територій залишилися вірними суддівській присязі, дотримувались принципів професійної гідності, доброчесності. У підсумку наголошено, що австрійська система правосуддя з її ціннісними орієнтирами протистояла політиці правового нищення, яку реалізовувала Російська імперія в Галичині, порушуючи основоположні норми міжнародного гуманітарного права.

Ключові слова: верховенство права, війна, доброчесність, Львів, незалежність суду, недоторканність судді, окупація, Перша світова війна, ціннісно-правові константи правосуддя.