“Німці в українській уніформі”: ставлення чехословацької влади до інтернованих офіцерів УГА німецького походження (1919–1921 роках)

Анотація

У статті висвітлюється ставлення влади Чехословацької республіки до офіцерів німецької національності Галицької армії, які у травні–червні 1919 р. перейшли на територію Чехословаччини і були інтерновані у таборі міста Німецьке Яблонне. Джерельну базу дослідження становлять документи Міністерства народної оборони Чехословаччини, зокрема, скарги та звернення представників чехословацьких урядових структур щодо ситуації в українському таборі, таємні донесення про настрої у середовищі галицьких вояків, аналіз явищ, що їх чехословацька влада вважала потенційно небезпечними. Також розглядаються пропозиції щодо поліпшення атмосфери серед українських військовиків та відповіді командування “Української бригади” на висловлені обвинувачення. Документи зберігаються у Військовому історичному архіві Чехії і, на жаль, є маловідомими серед вітчизняних дослідників. Встановлено, що твердження деяких дослідників про однозначно прихильне ставлення керівництва Чехословаччини до інтернованих українських вояків є перебільшеним, а швидше можна констатувати обережне ставлення офіційної Праги до галицьких вояків. Оскільки, чехословацький уряд лише напередодні нормалізував внутрішньополітичну ситуацію у регіонах, де проживала німецькомовна меншина, то поява великої кількості іноземних вояків, зокрема, очолюваних етнічними німцями, викликало в Празі занепокоєння перед можливою реанімацією сепаратистських настроїв.

Ключові слова: Галицька армія, Західноукраїнська Народна Республіка, Чехословаччина, Польща, українсько-чеські стосунки, німці, Українська революція

У статті висвітлюється ставлення влади Чехословацької республіки до офіцерів німецької національності Галицької армії, які у травні–червні 1919 р. перейшли на територію Чехословаччини і були інтерновані у таборі міста Німецьке Яблонне[1]. Джерельну базу дослідження становлять документи Міністерства народної оборони Чехословаччини, зокрема, скарги та звернення представників чехословацьких урядових структур щодо ситуації в українському таборі, таємні донесення про настрої у середовищі галицьких вояків, аналіз явищ, що їх чехословацька влада вважала потенційно небезпечними. Також розглядаються пропозиції щодо поліпшення атмосфери серед українських військовиків та відповіді командування “Української бригади” на висловлені обвинувачення. Документи зберігаються у Військовому історичному архіві Чехії і, на жаль, є маловідомими серед вітчизняних дослідників. Встановлено, що твердження деяких дослідників про однозначно прихильне ставлення керівництва Чехословаччини до інтернованих українських вояків є перебільшеним, а швидше можна констатувати обережне ставлення офіційної Праги до галицьких вояків. Оскільки, чехословацький уряд лише напередодні нормалізував внутрішньополітичну ситуацію у регіонах, де проживала німецькомовна меншина, то поява великої кількості іноземних вояків, зокрема, очолюваних етнічними німцями, викликало в Празі занепокоєння перед можливою реанімацією сепаратистських настроїв.

Ключові слова: Галицька армія, Західноукраїнська Народна Республіка, Чехословаччина, Польща, українсько-чеські стосунки, німці, Українська революція

---

[1] Інша назва цього міста, яка зустрічається у джерелах – Дойч Габель. Сучасна його назва – Яблонне в Под’єштєді.