Усталення Театру юного глядача ім. Максима Горького в умовах більшовицького Львова

Анотація

У дослідженні йдеться про початковий період діяльності Театру юного глядача ім. М. Горького, після його переїзду до Львова. Згідно задуму більшовиків, театр мав стати важливим ідеологічним рупором у молодіжному середовищі міста, помічником влади у змаганні за серця дітей. Відповідно, під нього завчасно було виділено відповідне приміщення, акторам ж надано комфортні помешкання. Прибувши до Львова наприкінці 1944 р., театр деякий час перебував поза театральним життям, налагоджуючи побут на новому місці. Свій перший театральний сезон ТЮГівці розпочали тільки у травні 1945 р. виставою Юрія Костюка “Тарас Шевченко”, постановки головного режисера театру Володимира Скляренка, на музику композитора Андрія Штогаренка. Знакова національна постать Т. Шевченка, культ якого тяжів над багатьма культурними починаннями влади, мала допомогти колективу і, небезуспішно, віднайти місцевого глядача. Згодом репертуар відкоригували згідно потрібної ідеологічної лінії, запропонувавши глядачам: “Лихо з розуму” “Загибель ескадри”, “Кришталевий черевичок”, “Пошились в дурні”, “Овід”, “Люди з чистою совістю”, “Павлик Морозов”, “Сніжок” тощо. У Львові театр зустрів і відсвяткував 25-ччя творчої діяльності, запропонувавши імпрезу “Вечір з нагоди 25-річчя творчої діяльності театру”, який складався з коротеньких актів найбільш успішних п’єс львівського періоду. З відкриттям першого театрального сезону при театрі почала діяти дворічна Студія сценічного мистецтва, яка займалася підготовкою молоді для роботи в театрі. У світлі боротьби ЦК ВКП(б) з ідеологічними перекрученнями, театр поступово перетворився на зручний ідеологічний інструмент, за допомогою якого вправно вживлювались необхідні для влади посили, формуючи нових адептів комунізму, з якими Львову довелось уживатись у майбутньому. Ключові слова: Львів, театр, п’єса, вистава, прем’єра, режисер, львів’яни, театральний сезон.