Конфлікт під час виборів трибунальського депутата Холмської землі в 1631 році: формальні, суспільні й персональні чинники

Анотація

Суперечки під час елекції на депутатському сеймику Холмської землі 15 вересня 1631 р. демонструють певну модель того, як міг початися й розвиватися конфлікт у контексті ранньомодерних сеймикових виборів. Більшість учасників зібрання віддали своїх голоси за двох кандидатів – красноставського підстаросту Адама Рудницького (60 голосів) і холмського підкоморія Яна Скашевського (30 голосів). Між їхніми виборцями не було гострого протистояння, яке могло обумовити поділ / розкол серед учасників зібрання та протистояння між двома шляхетськими угрупуваннями. Натомість саме Я. Скашевський не визнав свою очевидну всім поразку і використав свій багаторічний публічний досвід, високе становище у місцевій урядницькій ієрархії та свій авторитет серед присутніх шляхтичів для того, щоб спричинити напруженість поміж учасників сеймика. Він сперечався зі своїм конкурентом А. Рудницьким, з деякими його прибічниками та маршалком, який керував роботою сеймика. У дискусіях з ними Я. Скашевський апелював до свободи виборів, результат яких не міг бути визначений наперед, закидав приватні інтереси декому з учасників, піддавав сумніву правомірність голосів окремих виборців, вимагав документальної фіксації “порушень” та вдавався до особистих образ. У такий спосіб завдяки своїй напористості Я. Скашевський штучно створив на сеймику атмосферу незгоди, що в уявленнях тогочасної шляхти могло підважувати легітимність виборів. Завдяки своїй багатій сеймиковій практиці підкоморій діяв правильно, але, водночас, непослідовно та переважно під впливом емоцій, вочевидь не маючи заздалегідь обміркованого конкретного плану на випадок поразки на виборах. Невдалою виявилась його спроба офіційно дискредитувати результати депутатських виборів після завершення сеймику: свою сумбурну та емоційно написану протестацію Я. Скашевський надто пізно подав до Холмського ґродського уряду, чим не завадив А. Рудницькому увійти до складу Коронного трибуналу. Такий перебіг подій під час елекції трибунальського депутата в Холмі дозволяє твердити, що ранньомодерні конфлікти навколо виборів не завжди були результатом чиїхось цілеспрямованих і спланованих дій. Їх могли спричиняти нераціональні, спонтанні й нерозважні вчинки окремих осіб, які емоційно керувались власними амбіціями, особистими образами та завищеними очікуваннями.

Ключові слова: сеймик, шляхта, вибори, конфлікт, Холмська земля, українські воєводства, Річ Посполита, ранньомодерна історія.