Міські тлумачі Львова у XVII – на початку XVIII ст. за матеріалами книг контрактів міської економії

Анотація

У статті висвітлено діяльність львівських тлумачів у 17 – на початку 18 століття. Інформація про це найкраще занотована у книгах контрактів міської економії, в яких вписувалися угоди між містом і конкретними тлумачами. Вдалося зібрати багато фактів, які дозволяють по-новому поглянути на питання прав та обов’язків цих урядників, специфіку їхнього вступу на посаду і завершення каденції, виявити точні дати укладання угод з містом, скласти детальні списки тлумачів, які суттєво доповнюють або коригують відому досі інформацію. Виявилося, що розмір стягуваного баришу (оплати купців за тлумацтво) зазнавав деяких змін (спочатку 0,25% від вартості товару, далі 0,5% і врешті 0,75%), а суми сплати тлумачами внесків за оренду тлумацтва взагалі постійно змінювалися. Завдяки чисельним згадкам про тлумачів-греків, спростовано поширену в працях деяких істориків думку про те, що тлумачами у Львові були лише вірмени. Документи дозволили з’ясувати, що у 1686–1692 рр. у Львові тлумацтво колективно було орендоване “орієнтальними” (грецькими) купцями. У статті також висвітлено такі питання, як відносини між міськими і королівськими тлумачами, присяга та громадянський статус тлумачів, діяльність баришників як помічників тлумачів, передчасно закінчені контракти, питання корупції та зловживань тлумачами, обумовлення спеціальних умов (кризи в торгівлі, війн, епідемій, передчасної смерті тлумача). Також подано короткі відомості про тогочасних тлумачів і простежено явища занепаду тлумацького уряду. Ключові слова: тлумач, місто, Львів, контракти міської економії, баришники, торгівля, греки, вірмени, купці