Мала Вірменія у першій половині ІІ ст. до н.е.: забута держава
Анотація
Участь вірменського “сатрапа” Мітрідата у загальномалоазійському конфлікті 182–179 рр. до н. е. можна віднести до одного з найбільш контраверсійних моментів історії Малої Азії в першій половині ІІ ст. до н. е. Особливості тексту Полібія, який повідомляє про цю подію, свідчать про те, що ми маємо справу не з цитуванням дипломатичних документів, а тільки з достатньо вільним переказом. Можна вважати, що в джерелі згадується тільки один Мітрідат, саме сатрап Вірменії. Цей Мітрідат не міг бути володарем вірменського царства Софена, через те, що нам відомий софенський цар Заріадр, тому неможливо пояснити, чому Мітрідат втратив царський титул. Найбільш складною є проблема статусу Мітрідата, тому що титул “сатрап” обґрунтовано сприймається дослідниками як ознака залежності. Але ми не можемо бути впевнені, що Полібій точно передав справжній титул Мітрідата. Так, наприклад, у тому ж уривку Полібій не називає царем Артаксія (Арташеса) І, хоча він носив цей титул. З іншого боку, Мітрідат за умовами договору виступає як повністю незалежний правитель, який заключає міжнародні угоди, має власну скарбницю та фінансові зобов’язання, контролює значні військові сили. Але правителі Малої Вірменії не мали титулу “цар” аж до середини І ст. до н. е., ситуація не дивна для Малої Азії. Вірогідно, саме про це казав Страбон, коли визначив, що Малою Вірменією завжди керували династи. Однак термин “династ” був в тексті Полібія застосований для позначення інших правителів, які також були присутні в тексті угоди, але не брали безпосередньої участі у війні, у тому числі й Артаксія І. Тому, на нашу думку, Полібій, або його джерело, були вимушені використати титул “сатрап”. Але вибір саме цього рідкісного терміну був викликаний не тим, що він мав відтінок підлеглості, а тим що в цьому регіоні та саме в цей час цей титул вважався спадковим та не свідчив про залежність, про що говорить двомовний напис, знайдений біля Агача-Кале. Маловірогідно, але можна навіть припустити, що Мітрідат міг насправді носити титул “сатрап”, але це було не ознакою його залежного становища, а даниною традиції, яка мала коріння у далекому ахеменідському минулому регіону. Ключові слова: Мала Вірменія, сатрап, Велика Вірменія, Мітрідат, Артаксій, еллінізм, Понт, Селевкіди
Повний текст:
PDFDOI: http://dx.doi.org/10.30970/his.2025.58.13698
Посилання
- Поки немає зовнішніх посилань.
