Новий комплекс кінської упряжі ранньозалізного часу з території Розточчя

Анотація

Вперше введено до наукового обігу комплекс (скарб) предметів кінської упряжі ранньозалізного часу з Городка (Львівська область). Виявлений депозит давніх виробів складається з 9 предметів, які входили до набору кінської вуздечки: 2 окремих ланок вудил, пари псалій та 5 блях-прикрас. Простежено, що усі описані знахідки мають прямі аналогії з комплексами кінської вузди новочеркаського типу.

Найбільша концентрація ідентичних речей відмічена в межах Північного Кавказу, а також в степу та правобережному лісостепу України. Зважаючи на це, а також на значну кількість інших знахідок вершницького типу на території сильно віддалених ґава-голіградської, висоцької та ульвівецько-рованцівської культур, висловлено припущення про проникнення наприкінці передскіфського часу вверх по Дністру вершницьких груп населення з південного сходу. Ці вершники не зупинились у верхів’ях Дністра і, згодом, досягли території Розточчя та вийшли на Волинську височину, про що яскраво свідчать теперішні дані.

Малоймовірним видається безпосереднє перебування історичних кіммерійців на території заходу України. Скоріше, варто говорити про інфільтрацію сюди представників зі Середнього Придністров’я, які почали просуватись на тернопільське плато ще наприкінці IX – на поч. VIII ст. до н.е. Усі ці зміни яскраво відобразились на матеріальній та духовній культурі місцевих племен, що й привело останніх до занепаду. Фактично з цього часу археологи мають справу уже з цілком новими культурними явищами під назвою черепинсько-лагодівська та лежницька групи пам’яток, основні зв’язки яких відтепер були орієнтовані не на центральну а на східну Європу.

Проведено металознавчі дослідження давніх виробів, які дозволили з’ясувати низку технологічних особливостей стосовно їх виготовлення. Зокрема, під час вивчення шару специфічного блискучого покриття бронзових блях та псаліїв, вдалось встановити, що цей полиск, ймовірно, з’явився внаслідок їх покриття тонким шаром олова. Про це свідчить наявність його оксиду (SnO2) на поверхні “емалі” і практично повна його відсутність на ділянках, де це покриття не збереглося.

Ключові слова: передскіфський час, ранньоскіфський час, висоцька культура, ґава-голіградська культура, чорноліська культура, ульвівецько-рованцівська група, черепинсько-лагодівська група, лежницька група, кінська упряж, міжкультурні зв’язки, вірування.