Засоби тиску на український дисидентський рух та його дискредитація з бокуКДБ СРСР

Анотація

У статті описано низку методів, за допомогою яких радянська влада тиснула на опозиційне середовище, намагаючись його ліквідувати. Чималу увагу приділено різноманітності форм s прийомів із компрометування цього середовища, зокрема, чільних його представників – і перед власними громадянами, і перед міжнародним співтовариством. Встановлено, що радянська система упродовж десятиліть протистояння з інакодумцями домагалася публічного визнання ними помилковості своїх поглядів, а також публічного засудження опозиційної діяльності. Констатовано, що через неможливість фізичного знищення всіх засуджених, подібна тактика комуністичного режиму була єдиним способом ствердити свою ідейну вищість. Вказується, що саме намаганню “зламати” незгодного і був підпорядкований весь арсенал методів, що їх застосовував КДБ та радянські владні органи у даному питанні – від адміністративного тиску, або звільнень із роботи – до насильного утримування у психіатричних лікарнях й табірного ув’язнення. Більше того, за практикувала система й позасудові ексцеси – за дивних обставин відбувалися жорстокі побиття, а то й узагалі – убивства політичних опонентів.

Ключові слова: дисиденти, КДБ, самвидав, справа “Блок”, радянський режим.