КУЛЬТУРОТВОРЧА СУТНІСТЬ ЛЮДИНИ ЯК СОЦІАЛЬНОЇ ІСТОТИ
Анотація
Досліджено культуротворчу сутність людини, роль культури в житті особи. У культуротворчості, яка з походження і за глибинною суттю є адаптативною стратегією Homo sapiens, людина утверджується як особистість, що перетворює своє життя на буття-в-культурі. Розглянуто культуру як складний, багаторівневий, динамічний, людинотворчий феномен, що формується в межах суспільства. Розкрито значення людини як основного творця культури та її споживача, деякі аспекти взаємовпливу особи і культури. Проаналізовано теорії і концепції, розроблені в межах дотичних гуманітарних наук.
Ключові слова: культура, людина, культуротворення, афірмація, соціум, цінності.
Повний текст:
PDFПосилання
1. Александрова А. Отчуждение как форма развития культуры. К.: Самвотас, 1996.
2. Арнольдов А. Человек и мир культуры: введение в культурологию. М.: Изд-во МГИК, 1992.
3. Бех І. Виховання підростаючої особистості на засадах нової методології // Педагогіка і психологія, 1999, №3. С. 5–14.
4. Губерський Л. Культура. Ідеологія. Особистість: Методолого-світогляд. аналіз. К.: Знання України, 2002.
5. Леонтьєва В. Образование как феномен культуротворчества. М.: Рост, 1995.
6. Леонтьева В. Культуротворческий процесс: основания и начала. Х.: Б.и., 2003.
7. Режабек Е. Постиндустриальные общественные сдвиги в континууме культуры и их социальные предпосылки // Очерки сравнительной культурологии. Ростов-на-Дону: изд-во Рост. госуниверситет, 1993, Вып. 1. С. 203–205.
8. Степин В. Теоретическое знание. М.: Прогресс-Традиция, 2000.
9. Суший О. Культур філософські принципи творчої діяльності людини // Філософська думка, 2006, № 3. С. 88–91.
10. Тульчинський Г. О природе свободы // Вопр. философии, 2006, № 4. С. 17–35.
11. Фихте И. Сочинения. Работы 1792–1801. Москва, Б.и., 1995.
12. Швейцер А. Культура и этика. М.: Прогресс, 1973. 13. Хосе Ортега-і-Гассет. Вибрані твори. К.: Основи, 1994.
Посилання
- Поки немає зовнішніх посилань.
Lviv University Journal of Philosophy