ЗАКИНЕНІСТЬ ЯК КУЛЬТУРОТВОРЧИЙ АСПЕКТ ЛЮДСЬКОЇ ПРИРОДИ

Анотація

Досліджено питання утворення культури з погляду процесу постійного становлення людини. Розглянуто взаємообумовленість феноменів культуротворення та людинотворення крізь призму феномену закиненості як невід’ємного атрибуту свідомості сучасної людини та як онтологічного статусу людини у світі. Розкрито становлення культури шляхом застосування двох сутнісних ознак існування людини: закиненість та надлишковість. Проаналізовано поняття “знання” і його місце в культурному процесі; співвідношення знання та картини світу з культурою, їхня взаємообумовленість. Досліджено творчий характер людського буття в культурі: людина як суб’єкт здатна перетворювати природу, суспільство і саму себе, а також надавати результатам своєї діяльності загальної значимості в суспільстві.

Ключові слова: закиненість, культура, людина, становлення людини, надлишковість.