ПОНЯТТЯ “УКОРІНЕННЯ” ЛЮДИНИ ТА ЕКСПЛІКАЦІЯ ЙОГО СУТНІСНИХ ВИМІРІВ

Tetiana Vlasevych-Khorkava

Анотація


Досліджено проблему укорінення людини як духовно-практичного феномену та експліковано його сутнісні виміри. Розглянуто історію виникнення поняття “укорінення” в процесі розвитку філософської думки. Розкрито зміст досліджуваного поняття у філософських концепціях представників екзистенціальної філософії, зокрема у М. Гайдеґера, Ж.-П. Сартра, Г. Марселя, А. Камю, Х. Ортеґи-і-Ґасета. Проаналізовано ситуації, коли людина втрачає коріння, тобто знекорінюється. Визначено головні шляхи та способи укорінення людини. Виявлено зв’язок феномену укорінення з поняттям “закиненості”.

Ключові слова: укорінення, людина, ідентичність, знекорінення, закиненість.


Повний текст:

PDF

Посилання


1. Вейль С. Укорінення. Лист до клірика. К.: Дух і літера, 1998.

2. Камю А. Бунтующий человек // В кн.: Камю А. Бунтующий человек. Философия. Политика. М.: Политиздат, 1990. С. 116–355.

3. Ортега-і-Гассет Х. Бунт мас. Нью-Йорк: Організація Оборони Чотирьох Свобод, 1965.

4. Реале Дж., Антисери Д. Западная философия от истоков до наших дней: В 4 т. СПб.: Петрополис, 1997. Т. 4. От романтизма до наших дней.

5. Сартр Ж.-П. Экзистенциализм – это гуманизм // В кн.: Сумерки богов. М.: Политиздат, 1989. С. 319–344.

6. Хайдеггер М. Бытие и время. М.: Наука, 2002.


Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.


Lviv University Journal of Philosophy