“ТЕОРЕМА СЕКУЛЯРИЗАЦІЇ”: ХРИСТИЯНСЬКІ ВИТОКИ ЧИ ДЕЛЕГІТИМАЦІЯ НОВОГО ЧАСУ?

Uliana Lushch

Анотація


Висвітлено проблемність трактування секуляризації як процесу формування новочасної ідентичності шляхом переходу теологічних понять у світську площину. Цю проблему досліджено крізь призму аналізу інтерпретацій Г. Блюменберґом та К. Льовітом ґенези ідеї прогресу та зв’язку між есхатологією та філософією історії. Увагу зосереджено на порівнянні підходів цих німецьких мислителів ХХ ст. до оцінки ролі християнської спадщини у формуванні новочасного розуміння історії. Розглянуто аргументацію К. Льовіта на користь секуляризації-переходу та пояснено підстави критичного підходу Г. Блюменберґа до проблеми джерел Нового часу. З’ясовано, що “теорема секуляризації”, незважаючи на свої слабкі сторони, є вагомим критерієм переосмислення новизни Модерну.

Ключові слова: “теорема секуляризації”, філософія історії, Модерн, прогрес, есхатологія, християнство.


Повний текст:

PDF

Посилання


1. Августин Аврелий. Исповедь блаженного Августина, епископа Гиппонского. М.: Издательство АСТ, 2003.

2. Гегель Г. Философия права. М.: Мысль, 1990.

3. Кассирер Э. Познание и действительность: понятие о субстанции и понятие о функции. СПб: Алетейя, 1996 (репринт 1912).

4. Фуко М. Ницше, Фрейд, Маркс // <http://lib.ru/CULTURE/FUKO/nfm.txt>.

5. Blumenberg, Hans. The Legitimacy of the Modern Age. Cambridge, Massachusetts, and London, England: The MIT Press, 1988.

6. Löwith, Karl. Meaning in History. Chicago: The University of Chicago Press, 1949.

7. Monod, Jean-Claude. La querelle de sécularisation: de Hegel à Blumenberg. Paris: Librairie Philosophique J.Vrin, 2002.


Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.


Lviv University Journal of Philosophy