ФІЛОСОФІЯ ОСВІТИ СТЕПАНА БАЛЕЯ: ІДЕЯ РОЗВИТКУ ОСОБИСТОСТІ

Анотація

Стаття присвячена аналізу ідеї розвитку особистості в контексті філософсько-освітніх поглядів Степана Балея – видатного українського філософа, психолога, педагога, представника Львівсько-Варшавської школи, який зробив вагомий внесок у розвиток європейської та української педагогічної думки першої половини ХХ століття. У роботі розглянуто процес формування його наукових переконань, що відбувався під впливом ідей К. Твардовського, здобутків західноєвропейської науки, а також власного психологічного, педагогічного і медичного досвіду. Висвітлено головні напрями наукових досліджень ученого, зокрема його внесок у становлення педагогічної психології, педології, психогігієни та шкільної психологічної служби. У центрі концепції С. Балея перебуває дитина як самостійна особистість із власними потребами, інтересами, емоціями та інтелектуальним потенціалом. Учений наголошував на необхідності гармонійного поєднання фізичного, психічного та соціального розвитку дитини, вважаючи, що освітній процес має ґрунтуватися на індивідуальних особливостях учня. Особливу увагу приділено педоцентричним ідеям Балея, які проявляються у його трактуванні виховної ролі сім’ї, школи та суспільства, у визнанні пріоритету дитячої психіки над формальними вимогами навчальних програм. Науковець визначав завдання педагога як дослідника дитячої індивідуальності, що має адаптувати навчання до психічного розвитку та зацікавлень учня. Показано, що філософія освіти Степана Балея побудована на засадах гуманізму, психологізму й міждисциплінарності, зберігає свою актуальність у сучасних умовах освітніх трансформацій. Його ідеї дитиноцентричної освіти, розвитку критичного мислення та духовного потенціалу особистості становлять методологічну основу гуманістичної парадигми сучасної освіти, спрямованої на формування вільної, мислячої та соціально відповідальної людини.

Ключові слова: філософія освіти, Степан Балей, педоцентризм, педагогічна психологія, дитина, розвиток особистості, виховання.