ФІЛОСОФІЯ КОМУНІКАЦІЇ В ДИСКУРСІ ІДЕНТИЧНОСТІ

Tetiana Yanchynska

Анотація


Розглянуто процес розгортання філософії комунікації в дискурсі ідентичності: спілкування як комунікування стає умовою самоусвідомлення особи, а отже умовою самоіндентифікації, згідно із "апріорною інтерсуб'єктивністю людини" (Л. Фойєрбах). Висвітлено трактування цих питань у діалогічній антропології М. Бубера, а також у концепціях Г. Арендт, О. Больнова та сучасних вітчизняних авторів. Автор доходить висновку, що апеляція до комунікативності як атрибута людської сутності є важливою для феномена ідентичності як внутрішнього діалогізму.

Ключові слова: комунікування, інтерсуб’єктивність, мережа людських стосунків, "між-простір", ідентичність.


Повний текст:

PDF

Посилання


1. Ситниченко Л. Людське спілкування в інтерпретації сучасної західної філософії. К., 1990.

2. Арендт Г. Становище людини. Л., 1999.

3. Рорті Р. Самостворення і пов’язаність // Антологія світової літературно-критичної думки XX ст. Л., 1996. С. 580–599.

4. Сватко Ю. Текст – світ людини – культура // Харків. 1994. № 2. С. 37–61.

5. Подорога В. Філософія по краях // Ad Marginem' 93. М., 1994. С. 9–21.

6. Рорті Р. Філософія і дзеркало природи // Сучасна зарубіжна філософія. К., 1996. С. 295–358.

7. Флоренский П. Столп и утверждение истины. В 2 т. М., 1990. Т. 1. С. 91–92.

8. Прокопенко В. Метафізика розрізнення // Збірник ХІФТ. 1994. № 3. С. 55–56.

9. Фуко М. Слова и веши. СПб., 1994.

10. Бубер М. Проблема человека. К., 1998.


Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.


Lviv University Journal of Philosophy