«ІСТОРІЯ РУСІВ»: СТВЕРДЖЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ САМОІДЕНТИЧНОСТІ

Mykhailo Skrynnyk

Анотація


Розглянуто «Історію Русів» як національну метаоповідь. У цьому вимірі твір для українців постає основою національної самоідентифікації. Жанр героїчного літописного епосу зумовлює сприймання тексту через вчуттєвлення в ієрархізовану систему національних цінностей. Методологічне застосування принципу «Огdo amoris» М. Шелера дає змогу розглядати твір в емоційно-ціннісному аспекті.

Ключові слова: метанаратив, національна самоідентифікація, абсолютне минуле, сарматський міф, цінності.


Повний текст:

PDF

Посилання


1. Бахтин Михаил. Эпос и роман. – СПб.: Азбука, 2000. – 301 с.

2. Єфремов Сергій. Історія українського письменства. – Ню Йорк.: Б.в., 1991. – Т. 1. – 445 с.

3. Исторія Русовъ или Малой Россіи. – М.: Б. в., 1846. – 262 с.

4. Липатов А. В. Великое княжество литовское: исторический феномен симбиоза этнических культур // Вопросы философии. – М., 2003. – No. 11. – С. 57–68.

5. Мишанич О. В. "Історія Русів": історіографія, проблематика, поетика. – К.: Обереги, 1999. – 226 с.

6. Мішуков О. В. Європейський контекст "Історії Русів". – Київ, Херсон: Айлант, 2001. – 340 с.

7. Толочко С. "Русь" очима "України" в пошуках самоідентифікацїї та континуїтету // Сучасність. – 1994. – No. 1. – С. 111–117.

8. Шелер Макс. Ordo amoris // Шелер М. Избранные произведения. – М.: Гнозис, 1994. – 490 с.


Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.


Lviv University Journal of Philosophy