ДО ПРОБЛЕМИ ПСИХОСОЩАЛЬНОГО РОЗВИТКУ ОСОБИСТОСТІ ДИТИНИ-ОДИНАКА

Svitlana Sazhyna


Анотація


Феномен єдиної дитини у сім’ї дедалі частіше стає центральною проблемою психологічних досліджень. Чимало вчених дотримуються, на жаль, дещо однобічних поглядів, уважаючи дитину-одинака абсолютним егоїстом чи егоцентриком.

Залежно від сімейного виховання існують різні типи поведінки таких дітей. Переважно діти-одинаки перебувають під "скляним ковпаком" батьківської опіки, у вакуумі, вони відсторонені від соціального середовища. У результаті такі діти страждають, мають труднощі у налагодженні контактів з іншими людьми, зокрема ровесниками. Мета цієї статті – дослідити типові патерни поведінки єдиних дітей у подібних ситуаціях.

Ключові слова: єдина дитина, надмірна опіка, соціальний контакт, амбівалентна поведінка, психосоціальний розвиток особистості.


Повний текст:

PDF

Посилання


1. Юзвак Ж. Соціально-адаптивна функція сімейного виховання в ранньому онтогенезі та шляхи її оптимізації // Соціальна педагогіка і адаптивність особистості. Київський міжрегіональний ін-т удосконалення вчителів ім. Б. Грінченка. Суми: ВВП. “Мрія” ЛТД, 1994. С. 529–539.

2. Семке В. Умейте властвовать собой или беседы о здоровой и больной личности. Новосибирск: Наука, 1991.

3. Захаров А. Детские неврозы. Психологическая помощь родителей детям. СПб.: РЕСПЕКС, 1995.

4. Бойко В. Рождаемость: социально-психологические аспекти. М.: Мысль, 1985.

5. Тищенко С. Психологія виховного впливу сім’ї на дитину. К.: Знание, 1982.

6. Хоментаускас Г. Семья глазами ребенка. М.: Педагогика, 1989.


Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.


Lviv University Journal of Philosophy