ПЕРЕХІД ЯК ФОРМА ПРОСТОРОВО-ЧАСОВОГО ВІДНОШЕННЯ

Roman Kudlyk


Анотація


У бутті просторово-часове відношення має форму переходу. Зі скінченної швидкості поширення взаємодій слідує те, що перехід між простором і часом як становлення події виступає її минулим. Швидкість поширення взаємодій виявляє граничні випадки прояву переходу між простором і часом як якісну відмінність або багатоманітність в Універсумі. Перехід як властивість простору-часу має універсальний характер.

Ключові слова: простір, час, перехід, буття, становлення.


Повний текст:

PDF

Посилання


1. Кузнецов Б. Современная наука и философия. Пути фундаментальных исследований и перспективи философии. М., 1981.

2. Гегель Г. Энциклопедия философских наук: В 3-х т. М., 1975. Т. 2.

3. Озадовська Л. Час як вічність і час як минущість: культурно-історичний і фізичний аспекти // Філософська і соціологічна думка, 1995. №3–4. С. 219–243.

4. Вакарчук І. Квантова механіка. Львів, 1998.

5. Мостепаненко А. Пространство и время в макро-, мега- и микромире. М., 1974.


Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.


Lviv University Journal of Philosophy