ЕГОЛОГІЯ І ТРАНСЦЕНДЕНТНІСТЬ

Ihor Karivets


Анотація


У статті автор розглядає проблему «Я» та трансцендентності. Автор дійшов висновку, що соціальне буття людини не визначається експлікацією «Я є». Отже, справжня трансцендентність соціальної людини – це «Ти». Коли ми говоримо про взаємозв'язки «Я–Ти» в загальному сенсі, то замість «Ти» ми ставимо «Я», тоді альянс стає схемою «моє Я – не моє Я». На лінгвістичному рівні можна без зусиль здійснити заміну «Я» на «Ти» щодо відносин «Я – Ти». Тим не менш, насправді виникає інша проблема самоідентифікації особистості. Так чи інакше, бо відношення «Ти–Ти» походить від власного «Ти» як відповідальності. Відповідальність – це совість як відповідь власного «Ти» і «Ти» іншої людини.

Ключові слова: трансцендентність, егологія, «Я–Ти».


Повний текст:

PDF

Посилання


1. Шеллинг. Сочинения: В 2 т. М., 1987. Т. 1.

2. Декарт. Сочинения: В 2 т. М., 1989. Т. 1.

3. Фихте И. Г. Сочинения: В 2 т. СПб., 1993. Т. 1.

4. Гегель Г. В. Ф. Энциклопедия философских наук. М., 1974. Т. 1.

5. Гайденко П. Прорив к трансцендентному. М., 1997.

6. Кьеркегор С. Страх и трепет. М., 1993.

7. Ницше Ф. Так говорил Заратустра. Книга для всех и ни для кого. М., 1990.

8. Сватко Ю. Європа "після Канта” // Наук. Зал. НаУКМА. Філософія та право. К., 1999. Т.8. С. 16–21.

9. Kardynal Karol Wojtyla. Osoba i Czyn. Krakow, 1969.

10. Шопенгауер А. Избранные произведения. М., 1992.


Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.


Lviv University Journal of Philosophy